Рішення № 80215603, 04.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 р. Справа№200/403/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Донецькій інститут по проектуванню організації шахтного будівництва та підприємств будівельної індустрії» про стягнення з платника податків податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2019 року Головне управління ДФС у Донецькій області (далі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецький інститут по проектуванню організації шахтного будівництва та підприємств будівельної індустрії» (далі відповідач) про стягнення коштів з рахунків відповідача у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу на суму 12 021,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку за відповідачем рахується податковий борг у розмірі, що раніше не був заявлений до суду у розмірі 12 021,20 грн., який виник з причини несплати самостійно поданого розрахунку та донарахованої штрафної санкції за податковим повідомлення - рішенням від 06 липня 2018 року № НОМЕР_1, а саме: частковою сплатою і залишку заборгованості по декларації яка складає у розмірі 9981,20 грн., податкового повідомлення - рішення «ПС» № НОМЕР_1 від 06 липня 2018 року у розмірі 2040 грн. В зв'язку з тим, що сума боргу відповідача перед бюджетом самостійно відповідачем не сплачена, виникли правові підстави для звернення до суду щодо стягнення боргу у розмірі 12 021,20 грн. В зв'язку з чим, просить стягнути зазначені кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне акціонерне товариство «Донецькій інститут по проектуванню організації шахтного будівництва та підприємств будівельної індустрії».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року адміністративний позов залишений без руху, для усунення недоліків (арк. справи 24).

30 січня 2019 року позивачем подане клопотання на виконання ухвалисуду від 11 січня 2019 року про сплату судового збору у розмірі 1762 грн. (арк. справи 25-26).

Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав, хоча був повідомлений належним чином про розгляд справи, шляхом надіслання відповідачу рекомендовано повідомлення яке повернулось на адресу суду з підстав «інші причини, що не дали змоги виконання обов’язати щодо пересилання поштового відправлення».

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ ОРГАНІЗАЦІЇ ШАХТНОГО БУДІВНИЦТВА ОСОБА_1 БУДІВЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ" (ПРАТ "ДИОС") є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Лиманської міської ради Донецької області, як платник податків перебуває на обліку у Слов’янсько-Лиманському ДПІ (Лиман) Головного управління ДФС України, місцезнаходження юридичної особи: 84453, Донецька обл., місто Лиман, село Щурове, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 147 В, код ЄДРПОУ 04676483 (арк. справи 32).

Податковий борг з податку на додану вартість виник з таких підстав.

Відповідно до акту від 11 червня 2018 року № 1200/05-99-47-03/0517/04676483 за результатами камеральної перевірки з питань неподання податкової звітності з податку на додану вартість за січень, березень 2018 року, було встановлено порушення відповідача підпункту 48.18.1. пункту 49 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації з податку на додану вартість за січень, березень 2018 року (арк. справи 14-15).

У зв'язку з неподанням декларації з податку на додану вартість за січень, березень 2018 року, відповідачу було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 21 березня 2018 року про суми сплати податкового боргу на суму 9981,20 грн., яка була вручена відповідачеві 24 квітня 2018 року (арк. справи 7).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, 06 липня 2018 року податковим органом винесено податкове повідомлення – рішення від 06 липня 2018 року № НОМЕР_1 на суму 2040 грн. (арк. справи 12).

Згідно розрахунку фінансових санкцій податкового повідомлення - рішення від 06 липня 2018 року про ПРАТ «ДИОС» санкція за січень 2018 року із граничним строком надання 20 лютого 2018 року, склала 1020,00 грн., санкція за березень із граничним строком надання 20 квітня 2018 року, склала 1020,00 грн. (арк. справи 12 – зворотній бік).

Вказане податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року було направлено на адресу ПРАТ «ДИОС», які станом на липень 2018 року знаходились за адресою: вул. Соборна, 147-в, сел. Щурове, м. Лиман, Донецька область. Лист повернувся за зворотною адресою на підставі «за закінченням встановленого строку зберігання» (арк. справи 13).

Ураховуючи прийняття контролюючим органом податкової вимоги «Ю» і відсутність доказів їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку грошові зобов’язання з ПДВ вважаються узгодженими.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст. 4 ПК України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16 ПК України).

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Відтак п.49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов’язання оскарженню не підлягає.

Згідно з п.137.4 ст. 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу; у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду; якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Згідно з п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 ПК України податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 21.03.2018 №24925-47, в якій було визначено суму податкового боргу станом на 20 березня 2018 року, яка підлягає до сплати у розмірі 9981,20 грн. (арк. справи 7).

Вказана податкова вимога 24 квітня 2018 року була отримана представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення (арк. справи 7).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до абз. 1 п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Податковий борг у розмірі 12 021,20 грн. відображений у картці особового рахунку платника податків відповідача (арк. справи 34).

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 12 021,20 грн.

У зв’язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ ОРГАНІЗАЦІЇ ШАХТНОГО БУДІВНИЦТВА ОСОБА_1 БУДІВЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ» про стягнення з рахунків відповідача у банках, що обслуговують боржника – 12 021,20 грн., на користь Державного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне акціонерне товариство «ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ ОРГАНІЗАЦІЇ ШАХТНОГО БУДІВНИЦТВА ОСОБА_1 БУДІВЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ» (код ЄДРПОУ 04676483, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 147-в, м. Лиман, сел. Щурове, Донецька область, 84100) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12 021,20 грн. (дванадцять тисяч двадцять одна) гривня 20 копійок.

Судове рішення складено у письмовому проваджені та підписано 04 березня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Шинкарьова І.В.