Рішення № 80215155, 04.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1255/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_2 (представник за ордером та угодою)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн., –

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 лютого 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2 від 03.01.2018 р. за порушення ч.1 ст. 16 Закону України “Про рекламу” щодо порядку розміщення зовнішньої реклами на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. Відповідно до п.20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 р., сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства. Позивач, посилаючись на несплату відповідачем штрафу за порушення законодавства про рекламу згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2 від 03.01.2018 р. в добровільному порядку, звернувся до суду з позовом про стягнення таких коштів.

Відповідач в обґрунтування правової позиції зазначив, що акт фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси № 003136 від 14.03.2017р. складено за відсутності позивача та останньому не направлявся. Враховуючи, що належної перевірки, яка мала передувати припису, не проводилось, були відсутні підстави для прийняття останнього. Справа про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 була розглянута з порушенням п.п. 12, 14 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004р., оскільки не дотримано строку розгляду справи та не повідомлено фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 про дату та час розгляду. У діях фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відсутнє порушення ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», оскільки розміщені нею конструкції не містили жодної реклами, а на них містилось привітання. Крім того, рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2 від 03.01.2018 р. за порушення ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» щодо порядку розміщення зовнішньої реклами на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. скасовано в судовому порядку, а відтак позовні вимоги про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. на підставі вказаного рішення є безпідставними.

Ухвалою суду від 18.04.2018р. відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачам п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі на 26.04.2018 р. о 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 26.04.2018 р., яка занесена до протоколу засідання, в судовому засіданні оголошено переву до 29.05.2018 р. 15 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 29.05.2018 р., яка занесена до протоколу засідання, в судовому засіданні оголошено переву до 06.06.2018р. 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 06.06.2018р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №815/2601/18.

Ухвалою суду від 25.02.2019р., яка занесена до протоколу засідання, поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У відкритому судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2017 р. спеціалістом КП «Одесреклама» ОСОБА_4 складено Акт фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси №003136 за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 5 (а.с. 9), яким зафіксовано розміщення зовнішньої реклами: 1) вивіски з технічним паспортом 2,5х0,6х1ст.; 2) рекламних засобів без дозволу: а) мимоходу до 1 кв.м; б) рекламного засобу на споруді 0,8х1х1ст. = 2 од.

Також було здійснено фотофіксацію за місцем складання акту фіксації. Ксерокопії фотофіксації наявні в матеріалах справи (а.с.10).

20.03.2017 р. Управлінням реклами Одеської міської ради складено Припис щодо усунення порушень вимог Закону України «Про рекламу», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 р., Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, прийнятих рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №434 від 22.04.2008 р., Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради №1631-VI від 23.12.2011 р. З припису вбачається, що позивачем порушено ст.16 Закону України «Про рекламу», п. 3 Типових правил, п.6.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі та, як наслідок, від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 вимагалось здійснити демонтаж конструкції протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання даного припису (а.с. 11).

18.09.2017 р. за результатом розгляду отриманих письмових доказів посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області складено протокол №80 про порушення законодавства про рекламу, зокрема щодо порушення ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» щодо порядку розміщення зовнішньої реклами, а саме: розміщення зовнішньої реклами без відповідних дозволів виконавчого органу Одеської міської ради на рекламних засобах на споруді розмірами 0,8 м х 1,0 м х 1 ст. у кількості 2 одиниці; тимчасового наземного рекламного засобу до 1 кв.м, розташованих за адресою: вул. Космонавтів, 5 (а.с. 12).

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу №80 від 18.09.2017р. розпочато розгляд справи про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», призначено засідання у справі про порушення ФОП ОСОБА_3 законодавства про рекламу на 03.10.2017 р. об 11 год. 00 хв. (а.с. 13).

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2 від 03.01.2018 р. за порушення ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» щодо порядку розміщення зовнішньої реклами на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. (а.с. 21-22).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 р. у справі №815/2601/18 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2 від 03.01.2018 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн.

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 р. у справі №815/2601/18 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 р. залишено без змін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області є територіальним органом та підпорядковане Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 209 від 12.04.2017 р., позивач здійснює державний контроль за додержанням законодавства про рекламу.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами здійснюються Законом України «Про рекламу».

Процедуру та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами врегульовано ст. 26 Закону України «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про рекламу» визначено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про рекламу» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок про накладення штрафів за порушення законодавство про рекламу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі - Порядок № 693).

Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений, зокрема, уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до пунктів 10, 11, 12, 14, 16 Порядку № 693 протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно п.п. 18, 19 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 р., за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2 від 03.01.2018 р. за порушення ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» щодо порядку розміщення зовнішньої реклами на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. (а.с. 21-22).

Відповідно до п.20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 р., сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Позивач, посилаючись на несплату відповідачем штрафу за порушення законодавства про рекламу згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2 від 03.01.2018 р. в добровільному порядку, звернувся до суду з позовом про стягнення таких коштів.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 оскаржено до суду рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2 від 03.01.2018 р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 р. у справі №815/2601/18, яке набрало законної сили, рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2 від 03.01.2018 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. визнано протиправним та скасовано.

За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом не надається оцінка доводам відповідача, наведеним в обґрунтування неправомірності рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2 від 03.01.2018 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн., оскільки питання його правомірності не є предметом позову у даній справі.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, враховуючи встановлені обставини, скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2 від 03.01.2018 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн., а позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на несплату позивачем штрафу за порушення законодавства про рекламу, накладеного згідно вказаного рішення, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення штрафу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. відсутні, в зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 139 КАС України судом не встановлено правових підстав для стягнення судових витрат на користь відповідача та таких останній, заявляючи у відзиві на позовну заяву клопотання про стягнення з позивача судових витрат, не навів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6; код ЄДРПОУ 40342996) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (65039, АДРЕСА_1; 65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 5; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн.,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.03.2019р.

Суддя Г.П. Самойлюк

.