Рішення № 80215118, 25.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4170/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Єресько Л.О.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про стягнення середнього заробітку.

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2018 року ОСОБА_1 (надалі по тексту – позивач, ОСОБА_1О.) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі – відповідач, ГУ Національної поліції в Полтавській області) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 по справі № 816/2421/16 за період з 19.02.2018 по 27.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що фактично постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі № 816/2421/16 виконана 27.03.2018, тобто несвоєчасно, то на підставі ст. 236 Кодексу законів про працю України, відповідач має сплатити середній заробіток за час затримки виконання вказаного рішення - 19.02.2018 по 27.03.2018.

Ухвалою від 28.11.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4170/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 судом постановлено перейти до розгляду адміністративної справи № 440/4170/18 у спрощеному провадженні в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

13.02.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 55-57/, у якому представник ГУ Національної поліції в Полтавській області просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 по справі № 816/2421/16 наказом від 27.03.2018 видано наказ № 133 о/с, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 поновлено на посаді слідчого відділення поліції № 1 ВП ГУ НП в Полтавській області з 06.10.2016, а 10.04.2018 ГУ Державної Казначейської служби України в Полтавській області було проведено безспірне списання коштів з рахунку ГУ НП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.10.2016 по 19.02.2018 у розмірі 74 148, 64 грн. Таким чином, на думку представника позивача, позовна вимога про стягнення заробітку за час затримки виконання рішення суду, не підлягає задоволенню в окремому провадженні.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, уточнивши, що просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки фактично її було поновлено 27.03.2018.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті, а також інші письмові докази, наявні у матеріалах справ, встановив такі обставини.

29.12.2016 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області, Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Полтавській області, де просила:

- визнати протиправними та скасування наказу начальника ГУ Національної поліції в Полтавській області полковника поліції ОСОБА_3 від 15 вересня 2016 року №289 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (М-146880), слідчого відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції ГУ Національної поліції в Полтавській області з 15 вересня 2016 року та наказу начальника ГУ Національної поліції в Полтавській області полковника поліції ОСОБА_3 від 25 листопада 2016 року №389 о/с "Про внесення змін до пунктів наказів", а саме, пункту наказу ГУНП в Полтавській області від 15 вересня 2016 року №289 о/с в частині визначення спеціального звання та дати звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність);

- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції ГУ Національної поліції в Полтавській області;

- стягнути з ГУ Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05 жовтня 2016 року по теперішній час.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 в справі № 816/2421/16 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 70-79).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 по справі № 816/2421/16 скасовано (а.с. 80-88), ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, а саме:

- визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській обл. полковника поліції ОСОБА_3 від 15.09.2016 №289 о/с "Про звільнення зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (М-146880), слідчого відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції Головного управління в Полтавській обл. з 15.09.2016;

- скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській обл. полковника поліції ОСОБА_3 від 25.11.2016 №389 о/с “Про внесення змін до пунктів наказів”, а саме пункту наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській обл. від 15.09.2016 №289 о/с в частині визначення спеціального звання та дати звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

- поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 6 жовтня 2016 року.

- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.10.2016 по 19.02.2018 в сумі 74 148, 64 грн.

На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі № 816/2421/16 наказом Головного управління Національної поліції від 27.03.2018 № 133 о/с з 06.10.2016 поновлено лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (тимчасовий штат), встановивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадовий оклад 2 400 грн (а.с. 69).

Тим же наказом від 27.03.2018 № 133 о/с скасовано пункт наказу від 15.09.2016 №289 щодо звільнення зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (М-146880), слідчого відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції Головного управління в Полтавській області, 15.09.2016 та скасовано пункт наказу від 25.11.2016 №389 о/с щодо внесення змін до наказу від 15.09.2016 №289 о/с стосовно ОСОБА_1 (М-146880), слідчого відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції.

Відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ Національної поліції в Полтавській області від 05.02.2019 № 140/115/29/01-2019 на виконання виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі № 816/2421/16 ГУ ДКСУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 10.04.2018 було проведено безспірне списання коштів з рахунку ГУ Національної поліції в Полтавській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 74 148,64 грн (а.с. 61).

Оскільки, на думку позивача, відповідачем фактично виконано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 по справі № 816/2421/16 лише 27.03.2018, то відповідач має нести відповідальність за несвоєчасне виконання рішення суду у вигляді виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 19.02.2018 по 27.03.2018, у зв’язку з чим звернулася до суду із даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить із такого.

Відповідно до статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Згідно статті 51 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якої виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

Відповідно до пункту 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 235 КЗпП України, прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

При цьому, як слідує із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.

Так, законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Отже, виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження суб’єктом, який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Як встановлено судом вище, на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі № 816/2421/16, яке набрало законної сили 19.02.2018, Головним управлінням Національної поліції видано наказ від 27.03.2018 № 133 о/с з 06.10.2016, яким фактично поновлено лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (тимчасовий штат), встановивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадовий оклад 2 400 грн (а.с. 69).

Отже, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі № 816/2421/16, яке набрало законної сили 19.02.2018, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції ГУ Національної поліції в Полтавській області вважається виконаною 27.03.2018.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Положення статті 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Також за змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного суду в постанові від 24.01.2019 у справі № 760/9521/15-ц (номер в ЄДРСР 79439592).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що в даній справі має місце вимушений прогул, а саме затримка роботодавцем рішення про поновлення на роботі.

Як встановлено вище, оскільки позивача фактично поновлено на посаді 27.03.2018 на підставі наказу від 27.03.2018 № 133 о/с з 06.10.2016, то час вимушеного прогулу тривав 06.10.2016 (день звільнення) по 26.03.2018 (попередній день перед прийняттям наказу від 27.03.2018 № 133 о/с про поновлення на посаді).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі № 816/2421/16 стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.10.2016 по 19.02.2018 в сумі 74 148, 64 грн, який виплачено позивачу, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наведене, позивачу не виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.02.2018 по 26.03.2018 (попередній день перед поновленням на посаді 27.03.2018).

Згідно довідки управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ Національної поліції в Полтавській області № 139/115/29/01-2019 від 04.02.2019 середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 06.10.2016 складало 4 514,04 грн, а середньоденне грошове забезпечення – 148,00 грн (а.с. 62).

В позовних вимогах позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2018 по 27.03.2018 включно.

Проте, оскільки позивачу за 19.02.2018 виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, а 27.03.2018 її фактично поновлено на посаді, то середній заробіток (грошове забезпечення) підлягає стягненню за період з 20.02.2018 по 26.03.2018 (24 дня), та не підлягає стягненню за два заявлені позивачем дні - 19.02.2018 та 27.03.2018.

У зв'язку із чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 3 552,00 грн ( 24 дня х 148,00 грн) з проведенням відрахування обов’язкових внесків та зборів визначених чинним законодавством.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнена, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 39600, рнокпп НОМЕР_1) до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області ( вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) про стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Стягнути з Головного Управління Національної поліції в Полтавській області ( вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 39600, рнокпп НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 лютого 2018 року по 26 березня 2018 року в сумі 3 552 грн 00 коп (три тисячі п'ятсот п'ятдесят дві гривні нуль копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 04 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_4