Справа N 2-с-1
2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«25» лютого 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Кучеренко Н.В.
при секретарі: Левандовській О.М.
за участю представника позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж до ОСОБА_2 про відшкодування заборгованості за спожиту теплову енергію ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за послуги по постачанню теплової енергії за період з 01.10.2006 року по 01.11.2009 року в сумі 929 грн. 08 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., зазначаючи, що Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж надає відповідачці, мешканки квартири №59 будинку №5 по бул. 30-річчя Перемоги в м. Мелітополі послуги по постачанню теплової енергії, а відповідачка користується зазначеними послугами. Заяви про відключення від системи централізованого постачання теплової енергії та претензії на якість цих послуг відповідачка не пред’являла та продовжує їх використовувати для власних потреб. Однак плату за користування тепловою енергією вносить неналежним чином, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 929,08 грн., яку і просить стягнути з відповідачки.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримує у повному обсязі.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуг зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір про надання послуг на підставі типового договору. Між нею та МОПТМ діє договір, укладений 26.06.2006 року, в якому зазначена плата за одноставковим тарифом. Вказаний договір вона сумлінно виконує та проводить оплату послуг за одноставковим тарифом. Крім того, будинок обладнаний теплолічильником й плата за наданні послуги справляється за його показниками. В своїй позовній заяві позивач посилається на рішення органу місцевого самоврядування про затвердження двоставкового тарифу. Однак вказане рішення органу місцевого самоврядування не дає право позивачу в односторонньому порядку змінювати умови договору, оскільки це суперечить вимогам ст.525 ЦК України. Рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифу лише дає право МОПТМ запропонувати їй ці тарифи при укладанні договору, а не автоматично їх застосовувати при розрахунках з нею без укладання договору. Оскільки вона проводить оплату за послуги з теплопостачання на підставі договору, який укладений між нею та МОПТМ 26.06.2006 року, згідно якого діє одноставковий тариф, тому вважає, що виконує належним чином свої зобов’язання і не має ніякої заборгованості перед позивачем.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачку, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачка ОСОБА_2 є власником квартири №59 будинку №5 по бул. 30-річчя Перемоги в м. Мелітополі, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 03.05.2000 р.
ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в квартирі №59 будинку № 5 по бул. 30-річчя Перемоги в м. Мелітополі та має склад родини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою від 29.09.2008 року /а.с.3/.
Судом встановлено, що Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж надає відповідачці послуги по постачанню теплової енергії, а відповідачка користується зазначеними послугами.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Позивач постачає відповідачці теплову енергію, а відповідачка без будь-яких заперечень приймає виконання вказаних послуг.
Заяви про відключення від системи централізованого постачання теплової енергії та претензії на якість цих послуг відповідачка не пред’являла та продовжує їх використовувати для власних потреб, що свідчить про погодження сторонами взаємних правовідносин.
Отже в силу статей 11, 509 ЦК між сторонами виникли та продовжують існувати зобов’язальні відносини і жодна із сторін про їх припинення не заявила.
Правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг регулюються Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, равилами користування житловими приміщеннями і прибудинковими територіями, Житловим кодексом України, рішеннями органів місцевого самоврядування.
Згідно діючого законодавства в сфері надання житлово-комунальних послуг, споживач послуг зобов’язаний сплачувати послуги з теплопостачання щомісячно за затвердженими тарифами.
У відповідності п. 2 ч. "а" ст. 28 Закону України "Про самоврядування в Україні", ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Постанови КМУ від 10.07.2006р. № 955 "Про затвердження порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" зі змінами внесеними постановою КМУ від 24.10.2007 року № 1267, виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради було прийнято рішення від 28.08.2006 р. № 172 та № 201/2 від 26.09.2008 року "Про затвердження порядку формування тарифів на виробництво теплової енергії, а також послуг з теплопостачання...".
Згідно рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 172 «Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії, а також послуг з теплопостачання, порядку їх застосування» від 28.08.2006 року для нарахування плати за опалення встановлено двоставковий тариф, який включає дві складові: а) абонентську плату б) плату за спожиту теплову енергію.
Двоставковий тариф на теплову енергію обумовлений тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 955 та від 12 липня 2006 року № 959 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» було встановлено, що підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.
У відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про теплозабезпечення» від 2.06.2005 року за № 2633 - ІV, вказане рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради було оприлюднено шляхом публікації в міській газеті “Новий день” від 31.08.2006 року, до теперішнього часу не скасоване і підлягає обов’язковому виконанню всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які постійно або тимчасово проживають у місті.
Доводи відповідачки про те, що, оскільки будинок обладнаний теплолічильником, тому й плата за наданні послуги повинна справлятись лише за його показниками є безпідставними, в зв’язку з тим, що абонентська плата нараховується як при відсутності, так і при наявності теплолічильника щомісячно протягом року за тарифами встановленими в грн. за 1 кв.м. загальної площі.
Плата за спожиту теплову енергію нараховується: - при наявності теплолічильника - за його показами за тарифами встановленими в грн. за 1Гкал теплової енергії; - при відсутності теплолічильника - щомісячно від дати початку до дати закінчення опалювального сезону за тарифом, встановленим в грн. за 1 кв.м. загальної площі.
Згідно довідки про нарахування та оплату комунальних послуг з 01.10.2006 року по 01.11.2009 року відповідачкою нараховано боргу – 929,08 грн. /а.с.4/.
Пояснення відповідачки про те, що вона належним чином оплачує послуги, оскільки договір між позивачем та нею на оплату послуг за двоставковим тарифом, а саме з абонентською платою, між ними укладено не було, суд до уваги не приймає.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Судом встановлено що позивач надавав відповідачці послуги по теплопостачанню, а відповідачка користувалась та продовжує користуватись вказаними послугами, при цьому претензій на якість цих послуг чи про припинення надання вказаних послуг відповідачка не заявляла.
Тому з урахуванням вимог ст. ст. 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов’язком відповідача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, оскільки необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін.
Договір про теплопостачання за своїм змістом є договором приєднання, умови якого визначаються з урахуванням законодавства, якими встановлюються тарифи користування послугами з теплопостачання та методика їх розрахунку.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано довідку про нарахування та оплату комунальних послуг, отже розмір заборгованості підтверджено відповідними розрахунками, здійсненими на підставі чинного законодавства.
Згідно ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування”, акти органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Таким чином зобов’язання між сторонами по справі виникають на підставі нормативних документів, у тому числі актів органів місцевого самоврядування, і вони зобов’язані керуватися ними незалежно від їх волі.
Крім того відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Тому дії позивача по нарахуванню абонентської плати відповідають вимогам чинного законодавства, а доводи відповідачки є необґрунтованими.
Таким чином, суд вважає що відповідачка виконує взяті на себе зобов’язання неналежним чином, в наслідок чого суд вважає необхідним позов задовольнити повністю та стягнути заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання в сумі 929 гривень 08 копійок.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені неї і документально підтверджені судові витрати.
В матеріалах справи мається копія платіжного доручення № 3311 від 01 грудня 2009 року про оплату витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.
Отже на підставі ст. 88 ЦК України стягненню з відповідачів також підлягають й витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.
Крім того, з урахуванням сімейного та матеріального становища відповідачки, позиції представника позивача, відповідно до ст.373 ЦПК України, суд вважає можливим розстрочити виконання даного рішення строком на 12 місяців в частині стягнення основного боргу в сумі 929 гривень 08 копійок та витрат по забезпеченню інформаційно-технічних послуг в сумі 30 гривень, а всього в сумі 959 гривень 08 копійок з щомісячною оплатою в розмірі 80 гривень.
Керуючись ст. ст. 64, 66, 68 ЖК України, ст. ст. 7,20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правилами користування житловими приміщеннями і прибудинковими територіями, Постановою КМУ від 10.07.2006р. № 955 "Про затвердження порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" зі змінами внесеними постановою КМУ від 24.10.2007 року № 1267, рішеннями виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 28.08.2006 р. № 172 та № 201/2 від 26.09.2008 року "Про затвердження порядку формування тарифів на виробництво теплової енергії, а також послуг з теплопостачання..."., ст. ст. 509, 526, 610 ЦК України, ст. ст. 15, 57, 59, 84, 107, 174, 208, 212-215, 373 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж до ОСОБА_2 про відшкодування заборгованості за спожиту теплову енергію – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж (р/р 26003976713180 в ЗФ ЗАТ «ПУМБ» м. Запоріжжя, МФО 313623, ОКПО 05541114) заборгованість в сумі 929 (дев’ятсот двадцять дев’ять) гривень 08 копійок та витрати по забезпеченню інформаційно-технічних послуг в сумі 30 гривень, а всього 959 (дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) гривень 08 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 гривні.
Розстрочити виконання даного рішення строком на 12 місяців в частині стягнення основного боргу в сумі 929 (дев’ятсот двадцять дев’ять) гривень 08 копійок та витрат по забезпеченню інформаційно-технічних послуг в сумі 30 гривень, а всього в сумі 959 (дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) гривень 08 копійок з щомісячною оплатою в розмірі 80 (вісімдесят) гривень.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя:
Судове рішення № 8021506, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 25.02.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-с-1-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: