Вирок № 80213878, 04.03.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

№ 317/3407/17

№/п 1-кп/317/31/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Ачкасова О.М.,

при секретарі: Кузіній Л.Х.,

за участю прокурорів: Кудінцевої С.В., Узун В.К.,

представника потерпілої та

цивільних позивачів: адвоката Козлова О.Ю.,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

захисника: адвоката Притули М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12017080230001270 від 25.08.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта вища, пенсіонера, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24 серпня 2017 року близько 16 год. 20 хв., водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснював рух на проїжджій частині автодороги Харків - Сімферополь, зі сторони м. Харкова в напрямку м. Сімферополя, поблизу с. Веселянка Запорізького району, Запорізької області.

В цей же час, у зустрічному йому напрямку, рухався автомобіль НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4

В салоні його автомобіля в якості пасажирів перебували ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

В попутному з автомобілем «BMW X6» напрямку, позаду нього рухався автомобіль НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_8

В салоні його автомобіля, в якості пасажирів перебували ОСОБА_9, малолітня ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Під час руху в районі 313 км. + 800 м. вищевказаної автодороги, водій ОСОБА_2, під час подолання закруглення проїжджої частини вправо, застосував екстрене гальмування, допустив занос керованого ним автомобіля та подальший виїзд його на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілями «BMW X6» під керуванням водія ОСОБА_4 та «BMW X5» під керуванням водія ОСОБА_8, які рухалися в зустрічному йому напрямку.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 12.1, 12.6 ґ), 12.9 б), г) та розділ 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до яких:

- п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.6. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:

ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.;

- п. 12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;

г) різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді);

- розділ 34 Дорожня розмітка:

- 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП № 9-631 від 11.10.2017, з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_7 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Так, згідно висновку судової медичної експертизи № 2188 від 05.09.2017, закриті переломи 4,5 ребер праворуч із зміщенням, синці в області правої молочної залози, передньої поверхні грудної клітини у гр. ОСОБА_7, у сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, але спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли виникнути в результаті ударів виступаючими предметами всередині салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у злочині що інкримінується, просив суд застосувати до нього положення Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він є пенсіонером, пояснив суду, що 24.08.2017 року, приблизно о 16.20 годині, він, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1, їхав додому у м. Степногірськ, погода була хороша, перешкод на дорозі не було, рухався зі швидкістю приблизно 110 км/год, його автомобіль обігнав інший автомобіль, потім він відчув удар позаду свого автомобіля, ОСОБА_2 припустив, що можливо лопнуло заднє колесо, тому він застосував екстрене гальмування свого автомобіля, його відкинуло на заднє сидіння та він розбив заднє скло. Автомобілі «BMW X6» та «BMW X5» рухалися у зустрічному напрямку, куди відкинуло його автомобіль, він бачив автомобіль «BMW X6», потім і «BMW X5». ДТП відбулося на трасі «Харків-сімферополь», поблизу с. Веселянка. Приблизно через 20 хвилин після ДТП його забрала «швидка». Обвинувачений пояснив, що злочин вчинив з необережності, водійський стаж з 1989 року, дорогу знав добре. Також додав, що задні шини його автомобіля були не нові, він здійснював обгін, не виїжджаючи на зустрічну смугу руху.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованого злочину, його вина також повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фототаблицями від 24.08.2017 року (а.с. 78-89 т.1), та протоколу додаткового огляду місця ДТП від 16.09.2017 року (а.с. 209-210 т.1), місцем ДТП є проїзна частина автодороги «Харків-Сімферополь», на території Запорізького району Запорізької області (313 км+800м), проїзна частина пряма горизонтальна, але має закруглення вправо за напрямком руху до м. Сімферополя, покриття асфальтобетонне, сухе, чисте, пошкодження відсутні, двох напрямків руху. На дорозі знаходяться автомобілі НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, з відповідними технічними пошкодженнями.

Відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 9-568 від 29.09.2017 року (а.с. 120-132 т.1), на момент експертного дослідження робоча гальмова система та рульове керування автомобіля НОМЕР_1 знаходились у працездатному стані, а ходова частина у непрацездатному стані. Відмова у працездатності ходової частини автомобіля НОМЕР_1 носить аварійний (не експлуатаційний) характер, що виникли у момент пригоди, а саме, при зіткненні транспортних засобів.

Згідно висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 9-566 від 20.09.2017 року (а.с. 138-147 т.1), на момент експертного дослідження рульове керування та ходова частина автомобіля НОМЕР_3 знаходяться у непрацездатному стані, а робоча гальмова система - у стані часткової непрацездатності. Виявлене під час дослідження пошкодження рульового керування автомобіля виникло у момент ДТП, а до ДТП зазначена система знаходилась у працездатному стані. Виявлені пошкодження ходової частини автомобіля виникли в момент ДТП.

Відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 9-567 від 29.09.2017 року (а.с. 154-163 т.1), на момент експертного дослідження рульове керування та ходова частина автомобіля НОМЕР_2 знаходяться у непрацездатному стані, а робоча гальмова система - у стані часткової непрацездатності. Виявлені під час дослідження пошкодження рульового керування автомобіля виникло у момент ДТП, а до ДТП зазначена система знаходилась у працездатному стані. Виявлені пошкодження ходової частини автомобіля виникли в момент ДТП.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2188 від 05.09.2017 року (закінчена 15.09.2017 р.) (а.с. 200-201 т.1), закриті переломи 4,5 ребер праворуч із зміщенням, синці в області правої молочної залози, передньої поверхні грудної клітини у ОСОБА_7, у сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, але спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли виникнути в результаті ударів виступаючими предметами всередині салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи № 9-569 від 04.10.2017 року (а.с. 171-189 т.1), встановити первинний кут контакту між поздовжніми осями автомобіля НОМЕР_1, та автомобілів НОМЕР_2, НОМЕР_3, в момент зіткнення не є можливим, але можливо встановити, що передня частина автомобіля НОМЕР_1 контактувала з передньою правою частиною автомобіля НОМЕР_3, ліва бокова задня частина автомобіля «Ford Escort» реєстраційний номер НОМЕР_1 контактувала із автомобілем НОМЕР_2.

Як вбачається зі змісту висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП № 9-631 від 11.10.2017 року (а.с. 217-224 т.1), водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.1, 12.6 ґ), 12.9 б) та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, при русі зі швидкістю 100 км/год водій також повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.6 ґ), 12.9 б) Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, при русі зі швидкістю 100 км/год водій також повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.6 ґ), 12.9 б) Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля «Ford» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.1, 12.6 ґ), 12.9 б,г) та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України. Невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху в діях водія ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв'язку з подією даної ДТП. В діях водіїв автомобілів «BMW» ОСОБА_4 та ОСОБА_8 невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається. При русі автомобілів «BMW» під керуванням ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зі швидкістю 100 км/год, в діях водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.6 ґ), 12.9 б) Правил дорожнього руху України, що не знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП. В даній дорожній ситуації технічна можливість запобігти зіткненню з автомобілями «BMW» у водія автомобіля «Ford» ОСОБА_2 залежала від виконання ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Водії автомобілів «BMW X6» та «BMW X5» ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в умовах, що склалися, не мали технічної можливості уникнути зіткнення транспортних засобів.

Вина обвинуваченого також підтверджується речовими доказами (автомобілі НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1), (а.с. 94 т.1).

Отже, оцінивши в ході судового розгляду усі докази у сукупності, суд вважає, що вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достатніми та такими, що об'єктивно підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження,

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд враховує те, що він раніше не судимий, характеризується позитивно, є пенсіонером, учасником бойових дій.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає те, що ОСОБА_2 частково відшкодував потерпілій шкоду, заподіяну злочином, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, треба призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_2, суд вважає можливим не призначати йому додаткове альтернативне покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Протягом судового розгляду кримінального провадження обвинуваченим було заявлено клопотання про застосування відносно нього ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення його від відбування покарання, оскільки він є пенсіонером, раніше не судимий, вчинив злочин невеликої тяжкості.

Суд, розглянувши клопотання та заслухавши думку учасників процесу, які не заперечували проти його задоволення, вважає, що ОСОБА_2 є суб'єктом застосування за п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», адже він на день набрання чинності законом про амністію досяг пенсійного віку, вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, тому до нього можливо застосувати ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнивши його від відбування призначеного судом покарання.

Обмежень у застосуванні амністії до ОСОБА_2, встановлених Законом України «Про амністію у 2016 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», судом не встановлено.

Заявлені цивільні позови ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, засновані на законі (ст. ст. 1166, 1167 ЦК України) та підлягають задоволенню, а позови в частині вимог до Моторного (транспортного) страхового бюро України не ґрунтуються на законі, тому не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 13 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, які особисто керують належними їм транспортними засобами, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Статтею 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування, за шкоду заподіяну внаслідок ДТП, особа яка має право на відшкодування, подає до МТСБУ відповідну заяву з додатками.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для здійснення передбаченого законом права позивачів щодо отримання відшкодування за рахунок фонду захисту потерпілих, позивачі та МТСБУ мають дотримуватися встановленого законом порядку проведення такого відшкодування.

Цивільні позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 із заявами про виплату страхового відшкодування до МТСБУ не зверталися і документи відповідно до ст. 35 Закону в МТСБУ не надавали, тому у МТСБУ не виник обов'язок щодо здійснення регламентних виплат, у здійсненні виплат їм не відмовляло та не вчиняло дій, які б свідчили про невизнання або оспорювання прав позивачів.

За таких підстав, цивільні позови ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно заяви представника цивільного позивача від 29.05.2018 року вимоги за цивільним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, були зменшені внаслідок добровільного відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди у сумі 1595,51 грн.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 30000 грн. суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, вказаний розмір моральної шкоди суд вважає розумним та достатнім, враховуючи заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої ОСОБА_7, та пов'язаного з цим лікуванням та фізичними стражданнями.

Цивільні позови ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 10000 грн. на користь кожного, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, розмір шкоди суд вважає розумним та достатнім, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_8 слід стягнути по 10000 грн. на користь кожного позивача, оскільки дійсно внаслідок ДТП, що сталося з вини обвинуваченого було пошкоджено майно осіб, внаслідок чого вони не могли тривалий час ним користуватися та змінився їх звичний уклад життя, крім того, ОСОБА_6 як пасажир автомобіля «BMW X6» внаслідок ДТП отримала легкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №2131 від 12.09.2017 року (а.с. 194-195 т.1).

Цивільні позови ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2 в частині відшкодування майнової шкоди у заявлених вимогах у сумах 719777,40 грн. та 568554,46 грн., відповідно, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, адже розмір шкоди підтверджується наданими суду звітами про оцінку вартості матеріальних збитків, що була заподіяна власникам автомобілів НОМЕР_2 та «BMW X5» реєстраційний номер НОМЕР_3 - ОСОБА_6 та ОСОБА_8, жодних доказів та контррозрахунків майнової шкоди з боку сторони захисту суду надано не було.

Цивільні позови ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до ОСОБА_2 в частині стягнення витрат на правову допомогу є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з ОСОБА_2 слід стягнути по 3200 грн. на користь кожного з цивільних позивачів у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, яку здійснював у провадженні адвокат Козлов О.Ю., що підтверджується наданими суду договорами про надання правової допомоги та квитанціями (а.с. 92-98 т.2).

Питання щодо вирішення долі речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

З обвинуваченого на підставі ст. ст. 124-126 КПК України підлягають стягненню витрати на проведення п'яти судових експертиз у провадженні у загальній сумі 7763,32 грн., розмір витрат підтверджується наданими суду довідками з Запорізького НДЕКЦ МВС України (а.с. 119, 148, 164, 170, 216 т.1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 1 п. «ґ» Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання у вигляді штрафу.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 - 30000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 - 3200 грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

У решті позову - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 - 719777,40 грн. у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 - 10000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 - 3200 грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

У решті позову - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_2, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 - 568554,46 грн. у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 - 10000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 - 3200 грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

У решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (р/р 31116115700009, одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя /Шевч./ 24060300, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367, ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на проведення судових експертиз у сумі 7763,32 грн.

Речові докази - автомобіль НОМЕР_2, автомобіль «BMW X5» реєстраційний номер НОМЕР_3, що передані на відповідальне зберігання особам, у яких вони були вилучені - повернути за належністю законним власникам (володільцям) цих транспортних засобів. Автомобіль «Ford Escort» реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на території Запорізького РВП - повернути власнику ОСОБА_2

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 30.08.2017 року на автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого 10.10.2014 року Василівським ВРЕР Запорізької області.

До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирати.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя: О.М. Ачкасов