Рішення № 80204986, 01.03.2019, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 01.03.2019

Справа № 501/3345/18

2/501/601/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Смирнова В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Кочкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку, в залі суду в місті Чорноморськ Одеської області цивільну справу № 501/3345/18

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: ТОВ «ОСОБА_2 ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН»,

третя особа: Незалежна профспілка працівників морського торгового порту «Чорноморськ»

предмет та підстави позову: про зобов’язання укласти трудовий договір та стягнення компенсації за час вимушеного прогулу,

учасники справи :

представника відповідача – ОСОБА_3,

представника третьої особи – ОСОБА_4,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне.

12.11.2018р. до Іллічівського міського суду Одеської області з вище зазначеним позовом від 07.11.2018р. звернувся позивач ( а.с.2-4) в якому просить:

Зобов’язати відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» код ЄДРПУО 40611490, укласти з 19.10.2018р. трудовий договір з ОСОБА_1, запрошеного на роботу в порядку переведення;

Стягнути з відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» код ЄДРПУО 40611490, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 19.10.2018р. по час постановлення рішення суду;

Стягнути з відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» код ЄДРПУО 40611490, на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі визначених квитанціями.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач з посиланням на норми трудового законодавства зазначив, що працював в ДП «МТП «Чорноморськ»» докером-механізатором (машиністом крана) другого терміналу.

13.06.2018р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області уклало з ТОВ «ОСОБА_2 ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» (на далі Товариство) договір оренди державного нерухомого майна, відповідно до якого в оренду передається нерухоме майно ДП «МТП «Чорноморськ», яке знаходиться на балансі другого терміналу.

02.07.2018р. директор Товариства направило на ім’я директора ДП «МТП» лист-клопотання за № 34, яким гарантував прийняти на роботу до Товариства 206 працівників другого терміналу порту в тому числі і його відповідно до узгодженого списку в якому він зазначений за № 94.

30.08.2018р. на підставі наказу в.о. директора порту за № 495/О – 45 від 23.08.2018р. він був звільнений з порту за п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв’язку з переведенням до товариства.

Враховуючи ту обставину, що хворів і знаходився на лікарняному починаючи з 28.08.2018р. по 02.10.2018р., на підставі наказу директора ДП «МТП «Чорноморськ» за № 589-О від 12.10.2018р. були внесені зміни до наказу за № 495/О – 45 від 23.08.2018р. про його звільнення, яким змінено дату звільнення з 30.08.2018р. на 12.10.2018р.

19.10.2018р. він звернувся із заявою до директора товариства про прийняття його на роботу за переведенням, але керівником відділу кадрів товариства йому в прийомі на роботу було відмовлено про що у присутності свідків було складено відповідний акт.

Такі дії керівництва товариства позивач вважає незаконними, що і стало підставою для звернення з цією заявою до суду (а.с. 2-4).

Відповідач проти задоволення позову заперечував мотивуючи тим, що позивач з заявою про прийняття його на роботу за переведенням з першого дня звільнення до відповідача не звертався, інша дата на подання заяви та переведення позивача після хвороби між керівництвом ДП «МТП «Чорноморськ» та відповідачем не погоджувалась та Портом не надавалась (а.с.42-45).

Позивач в судове засідання не з’явився але надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.37).

Суд заслухавши пояснення представника відповідача та представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши та перевіривши докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

13.06.2018р. між регіональним відділенням Фонду Державного майна України та відповідачем було укладено договір оренди державного нерухомого майна, яким відповідачу у строкове користування передається нерухоме майно, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (а.с. 13-17).

Відповідно до п. 5.5. зазначеного Договору відповідач зобов’язаний укласти з ДП «МТП «Чорноморськ» соціальну угоду про перехід працівників порту до орендаря зі збереженням соціальних гарантій.

14.06.2018р. відповідач разом з ДП «МТП «Чорноморськ» та з двома профспілками уклав Угоду про співробітництво, що випливає з окремих положень Договору оренди нерухомого майна(а.с.18).

Відповідно до п. 1. зазначеної Угоди відповідач гарантував працівникам у кількості 250 осіб, які працюють на другому терміналі порту, прийом за переведенням з Порту на роботу до підприємства на умовах безстрокового трудового договору з збереженням всіх умов трудового договору, які діяли у працівників в порту з визнанням всіх положень колективного договору Порту.

02.07.2018р. відповідачем на адресу керівництва ДП «МТП «Чорноморськ»» було направлено лист-клопотання за № 34 в якому зазначено згоду відповідача про прийняття на роботу до підприємства першу частину працівників, які працюють на другому терміналі Порту у кількості 206 осіб за списком, що додається без зазначення часу та періоду переходу визначених працівників. У зазначеному додатку позивач зазначений під № 94 (а.с. 21-23).

23.08.2018р. на підставі наказу ДП «МТП «Чорноморськ» за № 495/О – 45 позивач був звільнений з Порту 30.серпня 2018р. по п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв’язку з переведенням до ТОВ «ОСОБА_2 ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» (а.с. 26).

Починаючи з 28.08.2018р. по 02.10.2018р. позивач знаходився на лікарняному (а.с. 25).

12.10.2018р. на підставі наказу ДП «МТП «Чорноморськ» за № 589-О було внесено зміни до наказу за № 495/О – 45 від 23.08.2018р. про звільнення позивача за переведенням, яким звільнення позивача вважати з 02.10.2018р.(а.с.27).

19.10.2018р. позивач звернувся до відповідача з заявою про прийняття його на роботу до підприємства по переведенню з 19.10.2018р. із збереженням всіх умов праці, які діяли в порту до переведення (а.с.28).

19.10.2018р. позивачем у присутності свідка було складено акт про відмову керівника відділу кадрів підприємства ОСОБА_5 у прийнятті заяви про прийняття на роботу та підпису акту (а.с.29).

Згідно з ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до змісту ст. 36 КЗпП України та п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» за № 9 від 06.11.1992р. У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується.

Згідно з ст. 24 КЗпП України, особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2018р. відповідачем на адресу керівництва ДП «МТП «Чорноморськ»» було направлено лист-клопотання за № 34 в якому зазначено згоду відповідача про прийняття на роботу до підприємства першу частину працівників, які працюють на другому терміналі Порту у кількості 206 осіб за списком, що додається де позивач зазначений за № 94(а.с. 21-23).

У зазначеному клопотанні не міститься та взагалі не зазначається конкретного кінцевого часу та періоду переходу визначених працівників втому числі позивача на роботу до відповідача, як не зазначається умов відмови працівникам у прийнятті на роботу у разі невиконанні умов переведення до підприємства.

Після тривалої хвороби та внесення відповідних змін ДП «МТП «Чорноморськ»» до дати звільнення у наказові та записів у трудовій книжці позивача, 19.10.2018р. позивач звернувся до відповідача з заявою про прийняття з 19.10.2018р його на роботу до підприємства по переведенню із збереженням всіх умов праці, які діяли в порту до переведення. Але у присутності свідка керівником відділу кадрів підприємства ОСОБА_5 у прийнятті заяви позивача про прийняття на роботу йому було відмовлено про що складено відповідний акт (а.с.12, 24-27, 28, 29).

Таким чином суд приходе до висновку про неправомірність дій відповідача, якими порушуються законні права позивача на працю та працевлаштування до підприємства за переведенням, яке було гарантовано відповідачем листом-клопотанням від 02.07.2018р. за № 34.

Окрім того, факт відмови відповідача у працевлаштуванні позивача на роботу до підприємства підтверджуються також бездіяльністю відповідача, який знає про намагання позивача працевлаштуватися на підприємство та реалізувати своє право на працевлаштування шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою. Відповідаючи на запитання суду представник відповідача зазначив, що за час судового розгляду справи відповідач ніяких листів про свою готовність працевлаштувати позивача на роботу до підприємства позивачу не направляв.

В судовому засіданні були опитані свідки ОСОБА_6, яка працює у відповідача фахівцем з питань зайнятості та ОСОБА_7 яка працює у відповідача заступником директора з кадрів, які зазначили, що 19.10.2018р. позивач з ніякими заявами про працевлаштування на роботу до підприємства не звертався.

Але суд відноситься до їх свідчень критично, так як обидва свідки безпосередньо підпорядковані відповідачу та є заінтересованими особами.

Окрім того, свідок ОСОБА_6 свої свідчення читала із аркушу заздалегідь заготовлений текст свідчень, а свідок ОСОБА_7 відповідаючи на запитання суду чому саме вона запам’ятала дату 19.10.2018р. зазначила, що вона запам’ятала її так як за вказівкою представника відповідача готувала свої свідчення до суду.

Таким чином у суду є певні сумніви щодо правдивості та не спотворенності наданих свідчень обома свідками.

Суд також відноситься критично до доводів представника відповідача стосовно того, що належним відповідачем є ДП «МТП «Чорноморськ» а не відповідач, адже саме відповідач взяв на себе обов’язок по працевлаштуванню позивача а не Державне підприємство і саме відповідач відмовляється від працевлаштуванні позивача на підприємстві.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» за № 9 від 06.11.1992р. та ст. 232 КЗпП України, суди безпосередньо розглядають позови про укладення трудових договорів працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;

При обґрунтованості позову, суд рішенням зобов'язує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення - з першого робочого дня наступного після дня звільнення з попереднього місця роботи (якщо була обумовлена інша дата - з цієї дати), з іншими особами - з дня їх звернення до власника або уповноваженого ним органу з приводу прийняття на роботу.

Таким чином суд приходе до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до змісту ст. 235 КЗпП України, вимушеним прогулом є час протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати.

Відповідно до ч. 3 п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06.11.92р. зі змінами, У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно з п. 5 Постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» за № 100 від 08.1995р. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної(годинної) заробітної плати.

Відповідно до п. 8 вищезазначеної Постанови, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно до пп. б) п. 4 Постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» за № 100 від 08.1995р. до розрахунку не входять одноразові виплати які носять компенсаційний характер та які нараховуються з метою відшкодування працівникам матеріальних витрат пов’язаних з виконанням трудових чи інших передбачених законом обов'язків, та характер допомоги (за невикористану відпустку, вихідна допомога, матеріальна допомога тощо) ст. ст. 44, 83, 120, 121,125 КЗпП України.

Премії, винагороди та інші заохочувальні виплати які пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій відповідно до п. 3 даної Постанови включаються до розрахунку.

Тобто, всі виплати втому числі одноразові які пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій (високі досягнення в праці; високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою та інші, виробничі премії ; одноразова винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо), включаються до розрахунку.

Так відповідно до бухгалтерських довідок ДП «ІМТП» за Формою 2, з якого позивач був звільнений за переведенням (а.с.82-83), середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу складає:

Заробітна плата: за серпень місяць 2018р.- 12503,44грн., за вересень місяць 2018р.- 886,40грн.

В серпні 2018р – 21,50 р/з, в вересні 2018р. – 20р/з, загальна кількість робочих змін складає 41,50 р/з.

Середньоденний заробіток складає: (12503,44 + 886,40) : (21,50 + 20) = 322,64 грн.

Середня кількість робочих змін складає: 41,50 : 2 = 20,75р/з.

Середня кількість робочих днів вимушеного прогулу з 19.10.2018р. по 21.02.2019р. складає: (20,75 х 5) + 2 = 105,75р/з.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу складає: 105,75 х 322,64 = 34119,18 грн.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу який підлягає стягненню з відповідача складає 34119,18 грн.

З цих підстав, керуючись статтями 3-5, 7, 10, 13, 19, 258, 339-342, 352 Цивільно процесуального кодексу, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ОСОБА_2 ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» про зобов’язання укласти трудовий договір та стягнення компенсації за час вимушеного прогулу – задовольнити.

Зобов’язати відповідача ТОВ «ОСОБА_2 ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПУО 40611490) укласти з 19.10.2018 року трудовий договір з ОСОБА_1, запрошеного на роботу в порядку переведення.

Стягнути з ТОВ «ОСОБА_2 ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПУО 40611490) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.10.2018 року по день постановлення рішення 21.02.2019 року в сумі 34 119,18 грн. (тридцять чотири тисячі сто дев’ятнадцять гривень 18 копійок).

Стягнути з ТОВ «ОСОБА_2 ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,00 грн.(сімсот чотири гривні 00 копійок).

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та укладення трудового договору допустити до негайного виконання.

Повний текст рішення складено та підписано 01 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач: ТОВ «ОСОБА_2 ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН», місцезнаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 5-р, каб. 12.

Третя особа: Незалежна профспілка працівників морського торгового порту «Чорноморськ», місцезнаходження: Одеська область, м.Чорноморськ, Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Корабельна, 1, каб. 104.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області ОСОБА_8