Ухвала суду № 80202599, 25.02.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 331/133/19 2-з/335/28/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання іпотеки припиненою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», про визнання іпотеки припиненою В позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати припиненою з 09.05.2011 року іпотеку, встановлену іпотечним договором № 189М/06/1 п від 09.10.2006 р., укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», за яким в іпотеку передане належне ОСОБА_1 нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв.м за адресою:м.Запоріжжя, вул.Сєдова,1, та визнати припиненим іпотечний договір від 09.10.2006 р.

22.02.2019 р. позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв.м за адресою:м.Запоріжжя, вул.Сєдова,1; та заборони державним реєстраторам приймати рішення та вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв.м за адресою:м.Запоріжжя, вул.Сєдова,1.

В обґрунтування заяви зазначає, що 28.11.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» через державного реєстратора ОСОБА_2 зареєструвало право власності на предмет іпотеки - нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв.м за адресою:м.Запоріжжя, вул.Сєдова,1 та має намір продати предмет іпотеки.

Позивач вважає, що у разі неприйняття заходів для забезпечення позову будуть створені перешкоди для виконання рішення у випадку задоволення її позовних вимог, не буде забезпечене збереження належного їй нерухомого майна до ухвалення рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, просить заяву задовольнити.

Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Встановлено, що предметом спору є визнання іпотеки припиненою, предметом якого є нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв.м за адресою:м.Запоріжжя, вул.Сєдова,1.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З огляду на викладене вище, керуючись наведеними нормами процесуального права та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах доводів, викладених в заяві про забезпечення позову, приймаючи також до уваги, що між сторонами існує спір з приводу якого заявлено позов, враховуючи також, що до вирішення спору в суді існує обґрунтована підозра відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна що, в свою чергу, також обєктивно може свідчити про можливе порушення законних прав та інтересів позивача та відповідно вчинення відповідачем реальних дій, направлених на ухилення від можливого виконання рішення суду, та є достатніми підставами вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, на підставі чого та з урахуванням вимог розумності та справедливості, забезпечення збалансованості інтересів учасників справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, та вважає за необхідне частково задовольнити заяву про забезпечення позову, застосувавши захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що способом забезпечення позову, про який просить позивач може бути застосовано накладення арешту на квартиру, внаслідок чого такий спосіб як заборона державним реєстраторам приймати рішення та вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв.м за адресою:м.Запоріжжя, вул.Сєдова,1 є наслідком арешту, тому його застосування є зайвим.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання іпотеки припиненою, - задовольнити частково.

Накласти арешт на нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв.м за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сєдова,1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 170830523101, що зареєстрований за акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Дата постановлення та підписання ухвали суддею 25.02.2019 року.

Копію ухвали про забезпечення позову направити всім особам, яких стосуються заходи забезпечення, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.І. Рибалко