Ухвала суду № 80202596, 26.02.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1569/19 1-кс/335/1580/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участю секретаря Тимченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, без місця реєстрації та постійного проживання, раніше судимого:

- 06.11.2013 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 1 ст.190 КК України. Призначено покарання у вигляді обмеження волі строком 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;

- 25.12.2013 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання меньш сурового покарання більш суровим покаранням по сукупності злочинів по вироку Токмацького районного суду Запорізької області від 06.11.2013 і визначити 2 роки обмеження волі;

- 04.10.2018 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді громадських робіт на термін 80 годин;

- 05.11.2018 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.15 ч.2 ст.185 КК України. Призначено покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України у вигляді 1-го року 10 днів позбавлення волі, з випробувальним строком 1 рік;

- 27.12.2018, к/п 12018080060002987 від 29.11.2018 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, з обвинувальним актом направлено до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Фененко А.В., слідчого Комар А.Є., підозрюваного ОСОБА_2, -,

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080060000286 від 05.02.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи особою, неодноразово раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення і перевиховання не став та скоїв аналогічний злочин за наступних обставин: 05.02. 2019 приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно із корисливих мотиві, перебуваючи в приміщенні ТОВ «Українский Рітейл», а саме в магазині «Брусничка», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 208, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгової полиці, намагався таємно викрасти одну пляшку джину «Гордонс» 37,5%, місткістю 0,7 л, вартістю 369 гривень 30 копійок (без ПДВ), яку сховав під кофту за пояс штанів, після чого пройшовши касову зону не оплативши за товар, попрямував до виходу з вказаного супермаркету, де був зупинений працівником охорони магазину «Брусничка». Таким чином, ОСОБА_2 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2. з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може продовжити злочинну діяльність; може вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі, пояснили, що ОСОБА_2 вчинив злочин в період іспитового строку.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечував. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 05.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080060000286 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

25.02.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2А до вчинення злочинів за викладених у клопотанні обставин. Тобто стороною обвинувачення надано суду докази на підтвердження підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінуємих йому злочинів.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого злочину, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; незаконний вплив на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, а саме тримання під вартою.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваної, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років. Вивченням даних про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 не має реєстрації та місце мешкання, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, на теперішній час в Орджонікідзевському районному суді знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, не одружений, офіційно не працевлаштований, інкрімінований злочин вчинив будучи на іспитовому строкі.

Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, сам характер скоєного злочину, системність, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, що посилюється корисливим мотивом, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 25 квітня 2019 року, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні середньої тяжкості злочину встановлюється розмір застави від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2019 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року складає 1 921,00 гривень, вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із міста Запоріжжя.

Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування, до 25.04.2019 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193 - 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 25 лютого 2019 року до 25 квітня 2019 р. включно.

Одночасно встановити розмір застави у межах 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 19 210 (дев’ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області, рахунок отримувача: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, код отримувача ЄДРПОУ 26316700, МФО 820172, призначення платежу – застава ОСОБА_2 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із міста Запоріжжя.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_2 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 25 квітня 2019 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: І.А.Крамаренко