Рішення № 80198356, 25.02.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2890/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5) в особі філії „Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5);

до відповідача: Науково-виробничого підприємства „Океан” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65029, АДРЕСА_1);

про стягнення 21047,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №3110/18 від 21.12.2018р.) до відповідача – Науково-виробничого підприємства „Океан” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, в якій просив суд стягнути з відповідача борг за скид стічної води з перевищенням допустимих концентрацій у сумі 21047,66 грн. з відбору проб від 05.06.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом скидання відповідачем у мережу водовідведення стічних вод з перевищенням величин концентрації.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року, за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2890/18 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням розгляду справи в судовому засіданні на 23.01.2019 року.

16.01.2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання вх. ГСОО №806/19, в зв’язку з тим, що відповідач не отримував копії позовної заяви та не може підготувати заяви по суті справи, визначені в ухвалі суду.

У судовому засіданні від 23.01.2019 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 25.02.2019 року.

24.01.2019 року відповідачем було подано до суду заяву вх. ГСОО №1515/19, згідно якої останній просив суд в порядку ст. 42 Господарського процесуального кодексу України надати можливість ознайомитись з матеріалами справи №916/2890/18.

За резолюцією судді, 24.01.2019 року представнику відповідача було надано матеріали справи для ознайомлення та здійснення необхідних копій. У відповідну дату представник відповідача з матеріалами справи ознайомився, необхідні фотокопії зробив, про що міститься відповідний запис на його заяві.

Представник позивача у судовому засіданні від 25.02.2019р. заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

У судове засідання від 25.02.2019 року представник відповідача не з’явився, про поважність причини нез’явлення суд не повідомив, між тим, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений безпосередньо під розпис у попередньому судовому засіданні. При цьому, правом на подання письмового відзиву на позов не скористався. Враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.02.2019 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомлено, що повне рішення буде складено 01.03.2019 року.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено:

27.05.2003р. між Комунальним підприємством „Одесводоканал”, правонаступником якого виступає Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, та НВП „Океан” було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №2518/3 (надалі – договір), відповідно до умов якого водоканал надає послуги з подачі питної води на об’єкти абонента та приймає стічні води, які скидаються абонентом до системи комунальної каналізації у відповідності до дислокації об’єктів абонента.

В подальшому, 30.05.2013р. між ТОВ „Інфокс” (виробник) та НВП „Океан” (споживач) було укладено додаткову угоду до договору на послуги водопостачання та водовідведення №2518/3 від 27.05.2003р., відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти текст договору, починаючи з 2 розділу, у новій редакції.

Відповідно до п. 2.4.1, 2.4.2 договору, споживач зобов’язаний утримувати у належному технічному стані свої водоканалізаційні мережі та спорудження, обладнання, прилади та засоби, які знаходяться у нього на балансі; здійснювати скид стоків, якість яких не перевищує максимально допустимі концентрації, встановлені „Правилами приймання стічних вод”.

Згідно з п. 2.4.6 договору, споживач зобов’язаний забезпечити безпечний та вільний доступ представникам виробника для перевірки технічного стану внутрішніх систем водоканалізаційного господарства, зняття показників засобів обліку води та стоків, відбору проб питної води та стоків; своєчасно та у повному обсязі виконувати вимоги виробника.

Умовами п. 2.4.7 договору передбачено, що споживач зобов’язаний відшкодовувати матеріальні збитки, завдані комунальним системам каналізації, спорудженням, обладнанню та засобам, а також водним об’єктам, які викликані скидом ненормативно-очищених стоків в міську каналізацію.

Як стверджує позивач, представниками ТОВ „Інфокс” на об’єкті споживача, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, 19, та за участю представників НВП „Океан” було здійснено відбір проб стічної води шифр 844, що ніяким чином не заперечується відповідачем.

За результатами вимірювання показників якості стічних вод, проведених протягом періоду з 05.06.2018р.-12.06.2018р. лабораторією ТОВ „Інтерхім”, які були відібрані 05.06.2018р. на об’єкті відповідача, було визначено показники вмісту концентрації речовин у стічних водах за 17 показниками.

З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2018р. ТОВ „Інфокс” звернулось до НВП „Океан” із листом, відповідно до якого повідомило відповідача, що за результатами проведеного аналізу відібраних стічних вод було здійснено розрахунок вартості ненормативно-очищених стоків на суму 21047,66 грн., яка повинна бути сплачена з боку НВП „Океан”.

Як стверджує позивач, зазначена вище вимога про оплату вартості ненормативно-очищених стоків у сумі 21047,66 грн. була залишена відповідачем без задоволення, у зв’язку з чим, позивач з метою захисту порушеного права звернувся до суду із даними позовними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. ч. 1, 6 ст. 33 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року N 1264-XII (з наступними змінами) екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. за №632 було затверджено Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, які відповідно до п. 1.2 Правил поширюються на підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації м. Одеси (далі – Правила № №632).

Згідно з п. 9.1 Правил №632 підприємства зобов'язані здійснювати щомісячний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються Водоканалом. Місця та періодичність відбору проб Підприємствами мають бути погоджені з Водоканалом, а методики проведення аналізів - з органами державного нагляду. При проведенні аналізів сторонніми лабораторіями за договором з Водоканалом, відповідальність за методику несе лабораторія, яка повинна бути атестована (акредитована) Держстандартом.

Відповідно до п. 9.4 Правил №632 підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення Водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу. Водоканал здійснює раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь відбір проб для контролю за якістю та кількістю стічних вод, що скидаються. Плановий відбір проб здійснюється Водоканалом один раз в два місяця. Позаплановий відбір проб здійснюється Водоканалом раптово по мірі необхідності при наявності інформації про порушення Правил.

Положеннями п. 9.8 Правил №632 передбачено, що з метою контролю за якістю стічних вод Підприємств, Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств проводиться представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному акті, іменуємий "Аналіз стічної води", який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента.

Як зазначалось вище судом, за результатами вимірювання показників якості стічних вод, яке проводилось ТОВ „Інтерхім” протягом періоду з 05.06.2018р. по 12.06.2018р. було визначено показники вмісту концентрації речовин у стічних водах за 17 показниками та виявлено перевищення допустимих концентрацій за декількома показниками.

Відповідно до п. п. 4.9. 4.10 Правил №632, якщо встановлений факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності K визначають за формулою, наведеною у Правилах. Період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, складає два календарних місяці (місяць, у якому відібрана проба, та попередній місяць). Плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта.

Згідно з п. 4.11 Правил №632 плата за скид стічних вод Підприємств у систему каналізації м. Одеси вноситься Підприємствами, згідно з розрахунками Водоканалу, на розрахункові рахунки Водоканалу у порядку та в терміни, передбачені договором.

З огляду на вищезазначене, перевіривши наданий позивачем розрахунок суми за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій у розмірі 21047,66 (а.с. 11-13) та враховуючи відсутність обґрунтованих заперечень з боку відповідача щодо наданого розрахунку, суд вважає розрахунок вірним та обґрунтованим.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів сплати вартості ненормативно-очищених стоків у розмірі 21047,66 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” та стягнення з відповідача вартості ненормативно-очищених стоків у сумі 21047,66 грн.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Науково-виробничого підприємства „Океан” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65029, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 20948362) на користь (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) 21047/двадцять одну тисячу сорок сім/грн. 66 коп. боргу за скид стічної води з перевищенням допустимих концентрацій та 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01 березня 2019 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська