Вирок № 80190820, 01.03.2019, Черкаський районний суд Черкаської області

№695/3641/18

1-кп/707/154/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Тептюка Є.П.

при секретарі Федоровій Л.С.

з участю прокурорів Циганника А.В., Грози Ю.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Побиванця Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12018250150000630 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковалиха Смілянського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 15 червня 2018 року, близько 00 год. 30 хв., перебуваючи в с. Піщане, Золотоніського району, Черкаської області, поблизу продуктового магазину ПП «ОСОБА_3» по АДРЕСА_2 на ґрунті особистих неприязних відносин діючи з прямим умислом (спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків) наніс потерпілому ОСОБА_1 два удари ножем, який тримав у правій руці, в ділянку лівої нижньої частини спини, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням пристінкового черева, що відповідно до висновку експерта № 05-8-01/210 від 08.08.2018 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень у зв'язку з небезпекою для життя та різаної рани спини, що відповідно до висновку експерта № 05-8-01/210 від 08.08.2018 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого, який будучи допитаним в судовому засіданні свою вину у вчиненні цього кримінального правопорушення визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини його скоєння, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення злочину, щиро розкаявся у вчиненому.

Потерпілий в судовому засіданні просив призначити ОСОБА_2 покарання не пов'язане з позбавленням волі і зазначив, що не має претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого. На підтвердження своїх слів надав письмову заяву від 24.01.2019 року, посвідчену в установленому законом порядку.

Учасники процесу не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладено в обвинувальному акті. Судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Відтак суд, пояснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз'яснивши положення ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, провів судовий розгляд даного кримінального провадження щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Суд, допитавши обвинуваченого, врахувавши думку потерпілого щодо міри покарання, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена «поза розумним сумнівом» і знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України, так як він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто таке, що є небезпечним для життя у момент заподіяння.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відсутність претензій матеріального та морального характеру у потерпілого, досудову доповідь пробаційного органу; відношення обвинуваченого до вчиненого; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочинуі, особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій; особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним та щиро розкаявся в скоєному, на час вчинення злочину раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а тому вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді позбавлення волі.

Проте з урахуванням обставин, які сприяли вчиненню злочину та проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку що, при призначенні покарання також має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції останнього від суспільства, з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, із звільненням ОСОБА_2 від відбування покарання, в порядку ст.75 КК України, визначивши йому іспитовий строк та поклавши обов'язки відповідно до ст. 76 КК України. Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсудні.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді пяти років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на три роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме:

- ніж кустарного виробництва, поміщений до сейф пакету №4222619 та переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області- знищити;

- DVD-диск з записом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого від 24.09.2018, приєднаний до матеріалів провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- DVD -диск з записом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного від 29.10.2018, приєднаний до матеріалів провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 30 днівз дня проголошення вироку.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Є. П. Тептюк