Рішення № 80184718, 01.03.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа 279/1850/18

Номер провадження 2/279/474/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2019 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Коваленко В.П.

при секретарі Комаровій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 « Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ « ПриватБанк » звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 11675 гривень 35 копійок .

В підтвердження своїх вимог посилається на те, що 09.12.2011 року відповідно до укладеного договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки . Оскільки відповідач порушив свої зобов’язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів, то виникла заборгованість в сумі 11675 гривень 35 копійок , з яких: 493,17 гривень – заборгованість за кредитом, 6720,16 гривень заборгованість по процентах за користування кредитом, 3429,86 гривень заборгованість за пенею, штраф 500 гривень (фіксована частина) та штраф 532,16 гривень ( процентна складова ).

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про слухання справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечив. Відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, хоча повідомлялася про час та місце розгляду справи належним чином , оголошенням на офіційному веб сайті суду .

За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено , що 07 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір без номера , згідно якого останній отримав кредит у розмірі 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Оскільки відповідач не виконував належним чином умови кредитного договору, то станом на 31.03.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 11675,35 гривень.

За змістом статей 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором ОСОБА_1 або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини з приводу договору кредиту.

Кредитним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Згідно з вимогами ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до договору.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.2ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те ж саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те ж саме порушення. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової), оскільки чинним законодавством не передбачена подвійна відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань.

За таких обставин суд стягує тіло кредиту в сумі 493,17 гривень та заборгованість по процентах в сумі 6720,16 гривень

Однак, суд вважає за необхідне зменшити розмір нарахованої банком пені, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.546, ч.ч.1,3ст.549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується ,зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п.3ч.1 ст.611 ЦК України).

Згідно з положеннями ч.3ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків , та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що сума нарахованої банком пені в розмірі 3429,86 гривень в сім разів більша від суми заборгованості за кредитом .

За правилами частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та п.4ч.5ст.12 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти учасникам судового процесу у реалізації їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків (правова позиція Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі №6-100цс14). Тобто , суд приходить до висновку щодо можливості зменшення розміру пені через її не співмірність із збитками, завданими позивачеві порушенням відповідачкою кредитного зобов’язання , з 3429,86 гривень до 500 гривень.

За таких обставин суд стягує тіло кредиту 493,17 гривень , 6720,16 гривень заборгованість по процентах , а також 500 гривень заборгованість за пенею та комісією . А всього підлягає до стягнення 493,17+ 6720,16 + 500 = 7713,30 гривень .

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог . Судові витрати по справі становлять 1 762,00 грн., однак, враховуючи, що позов задоволено частково на суму 7713,30 гривень, що становить 60,0 % від ціни позову , а тому з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 1057 гривень 20 копійок (1762,00 х 60,0%= 1057,20 ).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст. ст.526, 1050,1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» ( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна,50, код ЄДРПОУ 14360570) - 7713 ( сім тисяч сімсот тринадцять ) гривень 30 копійок заборгованості за кредитним договором, з яких : 493,17 гривень тіло кредиту , 6720,16 гривень заборгованість по процентах , 500 гривень заборгованість за пенею та комісією та судовий збір в сумі 1057,20 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Коростенського

міськрайонного суду ОСОБА_3