Ухвала суду № 80183397, 01.03.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1839/17

Провадження № 1-кп/204/342/19

У Х В А Л А

01 березня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Макарчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань того ж суду кримінальне провадження № 12015040680000928 від 15.04.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю: прокурора – Голубчика В.О., захисника – ОСОБА_2, обвинуваченого – ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в судовому засідання заявив клопотання, в якому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, з можливістю в денний період доби займатися працею, для забезпечення його родичів, в чому вони безпосередньо потребують допомоги. Документи по працевлаштуванню представить суду в найкоротший час. В свою чергу зобов’язується виконувати вимоги суду пов’язанні з явкою у судове засідання. Також зазначив, що він вже на протязі двох років знаходиться під вартою, знаходячись в ДУВП № 4, тому пройшли усі розумні строки, перебування його під вартою, тому ж сама стаття обвинувачення підлягає зміні на більш м’яку. На протязі двох років сторона обвинувачення посилається на п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України у своїх клопотаннях про продовження строку тримання під вартою, але до теперішнього часу не надала суду, усім учасникам процесу ніяких підтверджуючих документів згідно ч.2,3 ст. 184 КПК України та ризики у сторони обвинувачення не змінюються. Вже допитані усі свідки, потерпілою позов не заявлений, потерпіла претензій до нього немає, а також дуже багато фактів у кримінальному провадженні, які протирічать неіснуючим ризикам з боку обвинувачення. Також, звернув увагу на те, що він має сім’ю, цивільну дружину та її неповнолітню дитину, з якими він проживав з 2013 року і які потребують його матеріальної допомоги. Соціально небезпечним він не є, що підтверджується характеристикою з місця проживання. Також, у нього є ряд захворювань, які неможливо вилікувати перебуваючи у ДУВП.

Захисник ОСОБА_2 підтримав клопотання свого підзахисного. Просив також змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки обвинувачений знаходячись під домашнім арештом буде виконувати вимоги чинного законодавства, він не буде переховуватися від суду, а також те, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Проти задоволення клопотання прокурора заперечує.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного західу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Обвинувачений раніше судимий за скоєння тяжкого злочину, обвинуваченого було оголошено у розшуку у зв’язку з його переховуванням від органу досудового розслідування, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1, розуміючи наявність загрози реального покарання в разі визнання його винуватим, матиме змогу переховуватися від суду в разі пом’якшення запобіжного заходу щодо нього. На теперішній час свідок обвинувачення не допитаний, тому, існує ризик того, що обвинувачений зможе незаконно впливати на недопитаного свідка з метою дачі ним показань, сприятливих для нього. Обвинувачений раніше неодноразово вчиняв кримінальні тяжкі правопорушення, має непогашені судимості, а тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, під час досудового розслідування він тривалий час переховувався від органів досудового розслідування.

Заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно матеріалів справи відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2019 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 09.03.2019 року.

При вирішенні питання щодо можливості продовження запобіжного заходу обвинуваченому, судом було враховано наступні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений раніше судимий за скоєння тяжкого злочину, з 13.05.2015 року по 13.02.2017 року обвинуваченого було оголошено у розшуку у зв’язку з його переховуванням від органу досудового розслідування, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1, розуміючи наявність загрози реального покарання в разі визнання його винуватим, матиме змогу переховуватися від суду в разі пом’якшення запобіжного заходу щодо нього; на теперішній час свідок обвинувачення не допитаний, тому, враховуючи позицію обвинуваченого та незгоди з кваліфікацією діяння, існує ризик того, що обвинувачений зможе незаконно впливати на недопитаного свідка, з метою дачі ними показань, сприятливих для нього; у зв’язку з тим, що обвинувачений раніше неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, судом також враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, той факт, що обвинувачений офіційно не працює; тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винним.

Одночасно суд звертає увагу на той факт, що ризики, їх обґрунтування та обставини, що враховувалися судом при продовженні запобіжного заходу, не змінились.

Судом вживаються передбачені процесуальним законом заходи для забезпечення явки свідка до суду з метою його допиту.

Час тримання обвинуваченого під вартою, який обумовлений об’єктивними підставами, такими як неявка учасників процесу, не може в даному випадку, враховуючи всі ризики у сукупності, обґрунтування таких ризиків, врахування обставин, встановлених судом за ст.178 КПК України, слугувати підставою для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м’який.

У зв’язку із наведеним, суд приходить до висновку, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому підстав для зміни запобіжного заходу на більш м’який, немає, а запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, у вигляді тримання під вартою, підлягає продовженню на 60 діб.

У задоволенні клопотання обвинуваченого та сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт – відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про подовження дії запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою – задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у вигляді тримання під вартою продовжити до 29 квітня 2019 року включно.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУВП № 4 у Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Некрасов