Рішення № 80182966, 11.02.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9845/18

2/212/849/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Козлова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Стрижак Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом адвоката ОСОБА_2, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2018 року представник позивача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_2 звернулася до суду з позовної заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я у розмірі 20 000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач ОСОБА_3 працював з 10 червня 1986 року по 29 серпня 1986 року, з 08 червня 1987 по 30 липня 1987 року, з 04 жовтня 1989 року по 30 вересня 2016 року на шахті «Фрунзе» в РУ «ХХ партсїзду», Руднику «Суха Балка», ВАТ «Суха Балка», ПАТ «Євраз ОСОБА_4», нинішня назва – Приватне акціонерне товариство «Суха Балка».

ОСОБА_3 працював протягом 26 років 11 місяців у цеху в умовах впливу шкідливих факторів, внаслідок чого отримав професійне захворювання.

05 квітня 2017 року на підприємстві ПАТ «Суха Балка» складений Акт розслідування виникнення хронічного професійного захворювання, відповідно до якого причиною виникнення професійного захворювання встановлено пил переважно фібро генної дії: вміст пилу з вмістом вільного оксиду кремнію від 10% до 70% в 2,35 рази перевищує ГДК (4,7 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2,0 мг/м3, ГОСТу 12.1005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны». Шум, еквівалентний рівень звуку, дБА: 86 при гранично допуститому 80.

ОСОБА_3 був встановлений діагноз – хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А, легенева недостатність першого-другого ступенів, код J44, нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), Н90.3 супутній відсутній.

Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у виданні медичної та соціальної допомоги від 29 травня 2018 року, ступінь втрати професійної працездатності складає 20%: 15% ХОЗЛ та 5% ТУГ, з 01.05.2018 по 01.06.2020.

Постановами ФСС від нещасних випадків призначені: одноразова допомога, щомісячна грошова допомога та щомісячна страхова виплата.

Вина підприємства полягає в тому, що згідно діючого законодавства - статті 13 Закону України «Про охорону праці», підприємство зобов'язано було створити безпечні і нешкідливі умови праці. Вказаною нормою, передбачено, що роботодавець за невиконання вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» несе безпосередню відповідальність, оскільки професійне захворювання виникло у нього внаслідок порушення адміністрацією підприємства норм з безпеки праці під час виконання трудових обов’язків, то заподіяна моральна шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

Оскільки, ОСОБА_3 втратив своє здоров'я, та працездатність з вини підприємства, вважає, що відповідач по справі повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду. В зв’язку з професійним захворюванням змінився уклад та якість життя, що завдає ОСОБА_3 моральних страждань.

Все вищенаведене і є підтвердженням душевних переживань, що призводять до значних і постійних моральних страждань та змушують звернутися до суду з даним позовом.

Тому просить стягнути з ПАТ «Суха Балка» у якості відшкодування спричиненої моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я у сумі 20 000,00 гривень, а також стягнути у якості відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 3 000,00 гривень.

Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з призначенням дати та часу розгляду справи.

29 січня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ПАТ «Суха Балка». У відзиві представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на підприємстві постійно створюються безпечні і нешкідливі умови праці, але наявність шкідливих умов праці на деяких робочих місцях є об’єктивним явищем. Нормативними актами з охорони праці передбачаються заходи для максимально можливої нейтралізації дії шкідливих чинників, але не встановлюється заборон на проведення робіт у шкідливих умовах праці. ОСОБА_3 було повідомлено про умови праці і він свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров’я та його наслідки. Тривалість роботи ОСОБА_3 у шкідливих умовах праці, залежала від нього самого і він сам несе відповідальність за наслідки свого вибору. Будь яких порушень законодавства про працю відносно ОСОБА_3, які б знаходилися у причинному зв’язку з настанням професійного захворювання, ПАТ «Суха Балка» не вчинило. При стягненні моральної шкоди необхідно з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння ОСОБА_3 моральних чи фізичних страждань, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, та також інші обставини, що мають юридичне значення для вирішення спору. ПАТ «Суха Балка» не вбачає причинно-наслідкового зв’язку між професійною хворобою ОСОБА_3 і роботою на підприємстві. Крім того ОСОБА_3 ніяк не аргументує розмір суми моральної шкоди.

Крім того, відповідач вважає суму завищеною, такою що не відповідає тяжкості та характеру шкоди про наявність якої він стверджує. Сума не відповідає вимогам розумності та справедливості. Тобто у позовні вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я у розмірі 20 000,00 гривень необхідно відмовити. Стосовно компенсації витрат на правову допомогу представник відповідача зазначив, що ОСОБА_3 не підтверджує витрати на зазначену допомогу, договір про надання правової допомоги та розрахунок витрат відсутній, тому у цій частині вимог необхідно також відмовити.

Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_3 з 10 червня 1986 року по 29 серпня 1986 року, з 08 червня 1987 по 30 липня 1987 року, з 04 жовтня 1989 року по 30 вересня 2016 року працював на підприємстві відповідача на різних посадах, зокрема, підземним гірничим майстром, кріпильником та підземним начальником дільниці. 30 вересня 2016 року був звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до Акту (форми П-4) розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05 квітня 2017 року, професійне захворювання (хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А, легенева недостатність першого-другого ступенів, код J44, нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху) у ОСОБА_3 виникло за час роботи в підземних умовах, зокрема на підприємстві відповідача на посаді підземного гірничого майстра та підземного начальника дільниці. Тривала робота в умовах високого вмісту пилу рудничної атмосфери у зв'язку з відсутністю технічних рішень по нормалізації буріння та провітрювання в обмеженому просторі; порушення санітарних норм по обладнанню скреперних лебідок засобами зрощення або засобами провітрювання, нерегулярне використання ЗІЗ, копія Акту долучена до матеріалів справи.

Висновком МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у виданні медичної та соціальної допомоги від 29 травня 2018 року, ступінь втрати професійної працездатності складає 20%, з них 15% ХОЗЛ та 5% ТУГ, з 01.05.2018 по 01.06.2020.

Встановлюючи правовідносини, якими регулювалось положення сторін під час означених подій, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_3 працював на підприємстві ПАТ «Суха Балка» та отримав професійне захворювання, пов'язане із виконанням трудових обов'язків, то йому, з огляду на тривалість періоду його трудової діяльності (що охоплює у часі дію двох цивільних кодексів - ЦК Української РСР та діючого ЦК України) має бути відшкодовано моральну шкоду на підставі статей 440-1 ЦК Української РСР та, відповідно, ст.1167 ЦКУ та ст.237-1 КЗпПУ за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками Конституційного ОСОБА_4 України закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Події, які породили право ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди та стали підставою для звернення до суду з позовними вимогами, мали місце в період з 1986 року до 2016 року, тобто правовідносини виникли до набрання чинності діючим ЦК України і продовжувались після набрання ним чинності. Тому, з огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення і дії спірних правовідносин, відповідно до хронологічних періодів, а саме: ЦК Української РСР 1963 року до 01.01.2004 року і, відповідно, чинного ЦК України після 01.01.2004 року.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_4 України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин , виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду чи галузевої належності.

Крім того, згідно рішення Конституційного ОСОБА_4 України від 27.01.2004р., моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Відповідно частині 3 ст. 23 ЦК розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини факту душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Як вбачається зі змісту акту розслідування профзахворювання П-4, комісія встановила порушення закону, що призвели до профзахворювання, тобто вину відповідача, який не забезпечив належні умови прані.

Рішенням Конституційного ОСОБА_4 України від 08.10.2008 року №20 рп-08 по справі № 1-32/2008 встановлено, що громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.1167 ЦКУ та ст.237-1 КЗпПУ за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст.1167 ЦКУ - моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п.3 ч.1 ст.268 ЦКУ відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з ушкодженням здоров’я, випливають з порушення немайнових прав, а тому не мають строку позовної давності.

Згідно п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, спричиненої працівникові ушкодженням здоров'я, в зв'язку із виконанням ним трудових обов'язків затверджених постановою КМ України від 23.06.1993 №472, що діяли на час виникнення правовідносин і до липня 2001 року, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Максимальний розмір відшкодування моральної шкоди, згідно цього НПА в різні періоди його дії у часі, коливався від 150 до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.

Відповідно до ст. 440-1 ЦК України в редакції 1963 року в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин передбачалося, що моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування матеріальної шкоди. Розмір відшкодування шкоди визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обмеження мінімального розміру відшкодування моральної шкоди не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати та максимального розміру відшкодування моральної шкоди, що не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати (150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – в редакції від 03.10.1997р., п.11 Правил).

У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного ОСОБА_4 України, наведених в п. 9 постанови №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового заробітної плати чи неоподаткованим мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діяли на час розгляду справи (асз. 2 п.9 вищенаведеної Постанови Пленуму).

Суд, дослідивши медичні документи про лікування позивача у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода, так як він відчуває фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.

Так, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає компенсації.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_4 України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, необхідність щорічної реабілітації, період роботи на підприємстві відповідача (26 років 11 місяців), та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 20 000,00 гривень, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Вирішуючи питання, щодо розгляду заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача ПАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_3 витрат по справі за надання правової допомоги в суді у розмірі 3 000,00 гривень, суд керується положеннями чинного ЦПК України.

Згідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, в матеріалах справи відсутні, тобто представником позивача ОСОБА_3 не були надані, докази, які б підтверджували склад та розмір витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат пов’язаних із наданням правової допомоги та відсутній акт приймання-передачі послуг при наданні правової допомоги.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

З огляду на вищезазначене у позовних вимогах щодо стягнення відшкодування судових витрат необхідно відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд, виходячи з положень ст.141 ЦПК України, стягує з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 704,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. 440-1 ЦК Української РСР, ст.ст.23,1167 ЦКУ, ст.237-1 КзпПУ, ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги адвоката ОСОБА_2, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судові витрати в розмірі 704,80 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга у Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 50029, АДРЕСА_1,

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», місце знаходження юридичної особи: 50029, м.Кривий Ріг, вул.Конституційна,5, код ЄРДПОУ - 00191329.

Суддя: Ю. В. Козлов