Ухвала суду № 80179593, 01.03.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

01.03.2019м. ДніпроСправа № 904/783/19

за заявою ОСОБА_1, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія", Чумаківська сільрада, Дніпровський район, Дніпропетровська область

ОСОБА_2, м. Дніпро

про забезпечення позову

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:

1) Накласти арешт на наступне нерухоме майно:

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номеріНОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_2.

2) Заборонити ОСОБА_2 вживати заходів звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, посвідченого 26.07.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. за реєстровим №872, та договору іпотеки, посвідченого 25.07.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. за реєстровим №865.

3) Заборонити органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно а їх обтяжень", приватним нотаріусам вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на наступне нерухоме майно:

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номер1НОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_2.

В обґрунтування вищевказаної заяви ОСОБА_1 посилається на такі обставини.

Заявник є одним із засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія".

Як стало відомо заявнику із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна НОМЕР_4 від 06.02.2019 року між ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» (іпотекодавець) та ОСОБА_2 (іпотекодержатель) були укладені договори іпотеки. Як слідує із вказаної інформаційної довідки Іпотечні договори були укладені в забезпечення договору позики від 25.07.2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія», згідно з яким розмір основного зобов'язання становить 2 600 000,00 грн., строк виконання основного зобов'язання - 10.12.2018 року

При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що він не отримував повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства, на розгляд яких виносилось питання про відчуження чи розпорядження іншим чином нерухомим майном Товариства, що є порушенням його корпоративних прав. У зв'язку із викладеним, заявник має намір звернутись до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, на яких приймалось рішення про укладення спірних договорів, а також визнання недійсними іпотечних договорів та скасування обмежень і обтяжень речових прав на нерухоме майно.

На думку заявника, вжиття заходів до забезпечення позову є гарантією виконання судового рішення та забезпечить ефективний захист його прав та інтересів у випадку задоволення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали суд встановив таке.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія".

Відповідно до п. 3.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія", частки учасників складають: ОСОБА_2 - 50% загального розміру статутного капіталу; ОСОБА_1 - 50% загального розміру статутного капіталу.

Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.03.2019, керівником підприємства є ОСОБА_1.

Договір позики від 25.07.2017 року укладено між ОСОБА_2 та ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія».

Отже, ОСОБА_2 є єдиною особою, яка як директор підприємства і як його учасник, має повний контроль за діяльністю підприємства і прямо впливає на виконання чи невиконання зобов'язань ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" за договором позики.

За своєю суттю, будь-який іпотечний договір має забезпечувальний характер з тим, щоб кредитор, який прямо не впливає на виконання чи невиконання своїх зобов'язань боржником, мав можливість примусити боржника виконати умови договору.

А отже, іпотечні договори були, укладені в забезпечення договору позики від 25.07.2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія», мали б на меті примусити ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» (керівником якого є також ОСОБА_2), виконати зобов'язання по поверненню позики. Однак, така мета іпотеки суперечить суб'єктному складу спірних правовідносин, так як відповідальною особою від боржника та кредитора є одна і таж особа - ОСОБА_2.

З цього, імовірно, може вбачатись інша мета правочинів позики та іпотеки, а саме: приховати відчуження ОСОБА_2 нерухомого майна підприємства (ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія») в свою особисту одноосібну власність без згоди іншого учасника товариства та всупереч його корпоративним правам та інтересам.

Ці обставини потребують встановлення під час судового розгляду позовної заяви, з якою заявник має намір звернутись до суду.

Однак, той факт, що строк повернення Товариством боргу за договором позики сплинув 10.12.2018 року, свідчить про існування загрози звернення стягнення на майно в позасудовому порядку відповідно до положень Закону України «Про іпотеку», а потім і подальшого відчуження вказаних об'єктів третім особам, а отже невиконання можливого судового рішення про визнання недійсними рішень загальних зборів та іпотечних договорів.

За таких обставин, вжиття заходів до забезпечення позову - це реальна гарантія виконання судового рішення, виходячи із розумності, обґрунтованості та адекватності вимог і збалансованості інтересів сторін у справі.

Обставини, наведені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову, в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, є такими, що свідчать про можливе ускладнення виконання рішення суду або унеможливлення його виконання взагалі або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.п. 1-2).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При цьому, здійснюючи оцінку адекватності обраного заявником способу забезпечення позову, судом прийнято до уваги, що вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не обмежать права та законні інтереси ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» як титульного власника майна, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, не перешкоджають праву володіння та користування майном з метою здійснення господарської діяльності. Вищенаведене забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Положеннями статті 138 ГПК України передбачено, зокрема, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на наступне нерухоме майно:

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номеріНОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_24.

Заборонити органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно а їх обтяжень", приватним нотаріусам вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на наступне нерухоме майно:

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_2;

- комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2, комплекс будівель та споруд, реєстраційний номерНОМЕР_34.

Стягувач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-транспортна компанія" (52000, Дніпропетровська область, Дніпровський район, сільрада Чумаківська, комплекс будівель та споруд; ідентифікаційний код 32723351).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 01.03.2019 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Ніколенко