Ухвала суду № 80178048, 28.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/1936/19

Провадження № 1-кс/520/2671/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., за участю секретаря судового засідання Сницерева А.С., прокурора Толпиго Д.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_3 клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, не маючого постійного місця проживання на території м. Одеси та Одеської області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 26.06.2009 року Смелянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186, ст. 76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном строком на 2 роки; 03.06.2010 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. 15.09.2014 на підставі ст.81 КК України умовно-достроково звільнений, не відбутий строк 5 місяців 21 день,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше судимим, 26.06.2009 року Смелянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186, ст. 76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном строком на 2 роки; 03.06.2010 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. 15.09.2014 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений, не відбутий строк 5 місяців 21 день, на шлях виправлення не став та знову скоїв злочин за наступних обставин.

Так, на початку січня місяця 2019 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 4 по пр-ту Академіка Глушко в м. Одесі, знайшов на смітнику барсетку, в якій знаходились 40-мм постріл ВОГ-25 з осколковою гранатою та 40-мм постріл ВОГ-25П з осколковою гранатою, які останній, в порушення вимог інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», яка затверджена наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, шляхом привласнення знайденого придбав, носив та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу, сховавши їх до кишені своєї куртки.

В подальшому, 29.01.2019 року о 04:40 годині, в ході огляду місця події біля будинку №2 по пр-ту Ак. Глушко в м. Одесі, працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено 40-мм постріл ВОГ-25 з осколковою гранатою та 40-мм постріл ВОГ-25П з осколковою гранатою, які є промислово виготовленими вибуховими пристроями та належать до бойових припасів придатних до вибуху.

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що характер та обставини вчиненого злочину, який інкримінується ОСОБА_1 свідчить про наявність реального ризику, що за відсутності менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний перебуваючи на свободі матиме можливість та буде незаконно впливати на свідків, схиляючи останніх до викривлення показів, перешкоджати органу досудового розслідування у встановленні істини у провадженні та повному, всебічному дослідженні всіх доказів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив надати можливість підозрюваному сплатити заставу у разі застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні фактично не заперечував проти клопотання слідчого.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 29.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_7, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, висновком експерта № 7-В від 26.02.2019 року, додатковими допитами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6та іншими доказами в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігти ризикам, передбачених у вказаній статті.

Враховуючи вагомість наявних доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, вчинення тяжкого злочину, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов’язків, враховуючи також характер та обставини вчиненого злочину, який інкримінується ОСОБА_1 свідчить про наявність реального ризику, що за відсутності менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний перебуваючи на свободі матиме можливість та буде незаконно впливати на свідків, схиляючи останніх до викривлення показів. Крім того, враховуючи особу підозрюваного слідчий суддя вважає, що останній може при застосуванні більш м’якого запобіжного заходу може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч.2 ст.183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язків передбачених КПК України, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень.

Роз’яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – Державна казначейська служба України, МФО – 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки строком на 2 (два) місяці, але не більше строку досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста ОСОБА_3 без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону;

- утримуватись від спілкування з учасниками та сторонами кримінального провадження;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свої документи (паспорт) які надають право виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1 що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали становить 58 (п’ятдесят вісім) днів і обчислюється з моменту проголошення ухвали, а саме з 25.02.2019 року до 26.04.2019 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.