Ухвала суду № 80172533, 20.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18133/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2019 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Марченко М.В., при секретарі Мізерній К.О., за участю прокурора Колесника О.О., захисника Пушкаря О.А., підозрюваного ОСОБА_2 розглянувши клопотання старшого слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві Нежур М.А. у кримінальному проваджені №12018100040010488 від 14.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Баку Республіки Азербайджан, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має трьох неповнолітніх дітей, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10, проживаючого за адресою: АДРЕСА_9, об'єктивні дані про наявність судимостей відсутні,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві Нежур М.А. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колесником О.О., звернулась до суду в рамках кримінального провадження №12018100040010488 від 14.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України.

Згідно мотивів клопотання, органом досудового розслідування ОСОБА_2, підозрюється у тому, що він у невстановлений досудовим слідством час, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, розробив план з незаконного заволодіння з використання підроблених документів, чужим майном, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належала покійному ОСОБА_5 та є спадковим майном, з метою подальшого продажу вказаної квартири добросовісним набувачам та заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі.

Так, маючи на меті конспірацію своєї протиправної діяльності та побоючись викриття, з метою мінімілзації контактів співучасників безпосередньо з ним, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_6 план з незаконного збагачення та доручив ОСОБА_6 підшукати особу, яка за грошову винагороду виконає роль власника квартири, та в разі підшукання такої особи, останній мав контролювати таку особу та супроводжувати, аж до відчуження квартири, яка стала об'єктом злочинного посягання, разом з тим фінансування процесу підготовки до вчинення злочину зобов'язався взяти на себе.

В свою чергу ОСОБА_6 надав свою попередню згоду, та зобов'язався підшукати особу, яка за грошову винагороду виконає роль власника квартири. Так, наприкінці червня - початку липня 2018 року у невстановлений досудовим слідством час, ОСОБА_6, діючи по заздалегідь розробленому плану, запропонував своєму знайомому ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), який перебував у скрутному матеріальному становищі, за грошову винагороду в розмірі 500 доларів США, виступити в ролі власника квартири за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) надав свою попередню згоду на вчинення злочину, проте повідомив, що у нього є певні кредитні зобов'язання. Через певний час ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7, що за таких умов останній не може виконувати роль власника зазначеної квартири, так як це створюватиме додаткові труднощі під час укладення договору купівлі-продажу квартири та нотаріального посвідчення даного договору. Разом з тим, ОСОБА_7, який перебував у складному матеріальному становищі, маючи на меті особисте збагачення, дав свою згоду зазначеним особам на учать у підготовці та вчиненні вказаного злочину, а також зобов'язався підшукати особу, яка за грошову винагороду виконає роль власника квартири, тобто виконував роль пособника. Одночасно з цим, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7, що всі подальші інструкції, він отримає особисто від нього, коли підшукає особу, яка виконуватиме відведену роль власника квартири та зазначена особа буде перевірена ним особисто.

В подальшому, ОСОБА_7 запропонував своєму знайомому ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) виступити в ролі власника квартири розташованої за адресою: за адресою: АДРЕСА_1, та провести оформлення нерухомого майна на нього, після чого реалізувати зазначену квартиру третім особам, отримавши за це грошову винагороду в розмірі 200 (двісті) доларів США, після реалізації нерухомого майна.

В цей час у ОСОБА_8, який знаходився у скрутному матеріальному становищі, виник злочинний умисел, направлений на незаконне особисте збагачення, та надав свою згоду на пропозицію ОСОБА_7

Отримавши попередню згоду ОСОБА_8, ОСОБА_7, що виконував роль пособника, повідомив ОСОБА_6, який в свою чергу повідомив ОСОБА_2, що керував діями інших осіб, щоб він підшукав особу, яка зможе виконати роль власника квартири. Одночасно з цим, ОСОБА_6, виконуючи вказівки ОСОБА_2, повідомив ОСОБА_7, про те, що з метою конспірації злочинної діяльності, а також нерозголошення інформації ОСОБА_8 щодо їх зв'язків та намірів, всі контакти з ОСОБА_8, вони триматимуть виключно через нього, та ОСОБА_7 в свою чергу має контролювати поведінку останнього та забезпечувати його явку за необхідності для укладення угоди з відчуження вказаного майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1, оформлення необхідних документів. В подальшому, діючи по заздалегідь розробленому плану, виконуючи отримані вказівки, ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_8, та повідомив останньому, що для підготовки документів та перевірки його, як потенційного власника квартири потрібні його особисті документи. В подальшому, ОСОБА_8 надав ОСОБА_7 для передачі ОСОБА_2, який керував діями всіх осіб, паспорт громадянина України на своє ім'я та картку фізичної особи платника податків. В свою чергу, ОСОБА_2 через ОСОБА_6 повідомив, що до моменту укладення договору купівлі-продажу вказаної квартири та закінчення злочину, документи ОСОБА_8 залишатимуться у них, з метою унеможливлення їх втрати ОСОБА_8 та виїзду останнього за межі України, тобто з метою контролю поведінки останнього, та надаватимуться за необхідності під час укладення угоди.

В подальшому, ОСОБА_6, в ході телефонної розмови повідомив

ОСОБА_7, що він має привезти ОСОБА_8 з метою проставлення останнім підпису в завідомо підробленому примірнику договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1. Цього самого дня, тобто 27.07.2018 ОСОБА_7, перебуваючи поблизу торгівельного центру «Оушен Плаза» зустрівся з ОСОБА_2, який передав останньому підроблений примірник договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, який виконаний на спеціальному бланку ВЕМ №757849, датований 30.01.2007 року згідно якого ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_8 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1, на якому містився відтиск печатки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 Одночасно з цим, ОСОБА_2, пояснив ОСОБА_7, що ОСОБА_8 має проставити свій підпис в графі «ПОКУПЕЦЬ» та здійснити власноручний запис прізвища. Виконуючи вказівки ОСОБА_2, перебуваючи поблизу торгівельного центру «Оушен Плаза», знаходячись в автомобілі, що належить ОСОБА_7, діючи умисно, усвідомлюючи порядок вчинення нотаріальних дій виключно в приміщенні нотаріуса, ОСОБА_8, усвідомлюючи той факт, що він не є власником вказаної квартири, а також факт того,що вказана угода ним ніколи не укладалась, а також те, що він не має будь-яких прав на розпорядження вказаною квартирою, поставив свій підпис в графі «Покупець», та власноручно здійснив напис свого прізвища в отриманому від ОСОБА_2 слідством особи примірнику договору купівлі продажу квартири від 30.01.2007. Цього самого дня, тобто 27.07.2018 року ОСОБА_6 передав ОСОБА_7, отримані від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2500 гривень, в якості часткової оплати за надані ним послуги.

В подальшому, ОСОБА_2, маючи на руках особисті документи на ім'я ОСОБА_8, а також завідомо підроблені документи на право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, а саме завідомо підроблений договір купівлі-продажу квартири, що ніби укладений 30.01.2007 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_8 придбав вказану квартиру, 11.10.2018 звернувся до державного реєстратора КП «Новоіванівське 3» у м.Києві ОСОБА_10, якою на підставі наданих документів було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 1666347680000, номер запису про право власності 28355287), внаслідок чого право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_8

Таким чином, ОСОБА_2, виконуючи роль організатора, діючи за попередньою змовою групою осіб, не являючись власником нерухомого майна, заволодів майновими правами на квартиру за адресою АДРЕСА_1, вартістю 565 000 гривень, що в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, яка на праві приватної власності належала покійному ОСОБА_5, та є спадковим майном, чим завдав ОСОБА_11, яка є спадкоємицею за майном померлого матеріального збитку в особливо великому розмірі.

Крім того, продовжуючи діяти по заздалегідь розробленому плану, маючи на меті відчуження квартири за адресою АДРЕСА_1, та заволодіння коштами добросовісного набувача, ОСОБА_2 залучив до вчинення даного злочину ОСОБА_12, якому особисто доручив підшукати покупця на вказану квартиру, шляхом розміщення оголошення про продаж квартири в мережі інтернет, здійснити показ квартири та провести переговори з потенційними покупцями. Разом з тим, ОСОБА_12 не ставлячи до відома про злочинні плани групи осіб, залучив до вчинення злочину ОСОБА_13, якому доручив підшукати покупця на квартиру та здійснити її показ.

В середині жовтня, в невстановлений досудовим слідством точний час, ОСОБА_2 особисто познайомився з ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), та отримавши в незаконний спосіб доступ до квартири за адресою АДРЕСА_1, доручив останньому провести прибирання в квартирі, для чого, через ОСОБА_6, надав кошти для оплати роботи вантажників, комплект ключів від квартири, та копії завідомо підроблених документів на право власності на квартиру. Так, виконуючи вказівки ОСОБА_2, ОСОБА_7 19.10.2018 року проконтролював прибирання в квартирі за адресою АДРЕСА_1.

В подальшому, враховуючи той факт, що завідомо підроблений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_5 ніби продав, а ОСОБА_8, придбав вказану квартиру, було укладено 30.01.2007, та те, що ОСОБА_14 на той час проживав у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_15 виникла необхідність отримання нотаріально завіреної згоди колишньої дружини ОСОБА_15 на відчуження нерухомого майна набутого в шлюбі. Продовжуючи втілювати свій план, спрямований на заволодіння грошовими коштами добросовісних набувачів, ОСОБА_8, усвідомлюючи той факт, що він не набував вказану квартиру у власність під час шлюбу, так як даний договір ним ніколи не укладався, та не має будь-яких прав на розпорядження вказаним майном, в ході телефонної розмови домовився з колишньою дружиною ОСОБА_15 про те, що остання надасть відповідну згоду.

Разом з тим, в процесі підготовки до вчинення даного злочину, враховуючи той факт, що достеменно не було відомо, чи надасть колишня дружина ОСОБА_8 згоду на відчуження нерухомого майна, особи які розробили план заволодіння квартирою, повідомили ОСОБА_7, що як додатковий варіант відчуження нерухомого майна, потрібно розглянути можливість видачі ОСОБА_8 нотаріально посвідченої довіреності на право розпорядження квартирою за адресою: АДРЕСА_1 на третю особу, яка здійснить продаж квартири без нотаріально посвідченої згоди колишньої дружини ОСОБА_8

Так, 23.10.2018 року, перебуваючи поблизу Солом'янської в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_7 познайомив ОСОБА_8 з ОСОБА_2, який розробив план з незаконного заволодіння квартирою, та керував діями всіх співучасників. ОСОБА_2, продовжуючи втілення спільного плану, повідомив, ОСОБА_8, що він пройде спільно з ним для оформлення нотаріально посвідченої довіреності на право розпорядження нерухомим майном, та буде виконувати роль його представника. Цього самого дня, тобто 23.10.2018 ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_2, пройшли до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16, офіс якої знаходиться за адресою: АДРЕСА_11, де ОСОБА_2, представившись довіреною особою ОСОБА_8 надав приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 анкетні дані особи, а саме ОСОБА_17, на ім'я якого ОСОБА_8 видав довіреність на право розпорядження нерухомим майном, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 строком на 3 роки без права передоручення. ОСОБА_8, незважаючи на те, що ОСОБА_17 йому особисто не знайомий, виконуючи вказівки ОСОБА_2, своїм підписом посвідчив відповідну довіреність.

В подальшому, 06.11.2018 року ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7, який виконував роль пособника у вчиненні вказаного злочину, отримавши від

ОСОБА_2 грошові кошти для оплати послуг нотаріуса, кошти на проїзд та особисті документи ОСОБА_8 (паспорт громадянина України, довідку фізичної особи платника податків), а також завідомо підроблений договір купівлі-продажу квартири, які увесь час перебували у ОСОБА_2, на належному ОСОБА_7 автомобілі, поїхали до смт. Недригайлів, Сумської області. Цього самого дня, тобто 06.11.2018 року, перебуваючи в офісі приватного нотаріуса Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_18, ОСОБА_15, (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), достовірно знаючи, що зазначене майно не було набуто ними в шлюбі, надала письмову згоду своєму колишньому чоловікову ОСОБА_8 відчужити майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, ОСОБА_7, виконуючи відведену йому роль пособника, та виконуючи вказівки ОСОБА_2 , познайомив ОСОБА_8 з ОСОБА_20, який виступав брокером з боку продавця квартири та не був обізнаний про злочині плани останніх, а також правомочності ОСОБА_8 на розпорядження вказаним майном.

Так, ОСОБА_20, який не був обізнаний про злочинні плани групи осіб, розмістив оголошення про продаж квартири за адресою: АДРЕСА_1, почав підшуковувати покупців та проводити показ зазначеної квартири. Таким чином, на вказане оголошення відгукнувся ОСОБА_21, який після здійсненого перегляду квартири висловив бажання її придбати.

28.11.2018 ОСОБА_2 в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_7, який виконував роль пособника у вчиненні вказаного злочину, продовжуючи реалізацію плану заволодіння грошовими коштами добросовісних набувачів, що укладення угоди, щодо відчуження квартири заплановано на 10 годину 00 хвилин 28.11.2018 тому у визначений час йому потрібно привезти ОСОБА_8 до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_12.

Після цього, 28.11.2018 року у визначений час ОСОБА_7 на власному автомобілі привіз ОСОБА_8 до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_12, де на паркінгу торгівельного комплексу «Піраміда», ОСОБА_2 познайомив ОСОБА_8, який мав виконувати роль власника квартири з ОСОБА_12, та який також надав свою згоду на участь у вчиненні даного злочину, повідомивши, що мав виконувати відведену йому роль брокера з боку продавця квартири, та буде вести всі розмови з покупцями квартири. Одночасно з цим ОСОБА_2 передав ОСОБА_12 завідомо підроблені документи на право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, а також особисті документи ОСОБА_8, та наказав після укладення угоди, отримані від покупця грошові кошти в сумі 24 000 доларів США принести йому, проте сам, з метою конспірації спільно з ОСОБА_7 залишились очікувати на інших співучасників на паркінгу ТРЦ «Піраміда».

Після чого, о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_8 в супроводі та під контролем ОСОБА_12, направились до офісу приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_22 Перед входом до приміщення офісу приватного нотаріуса ОСОБА_22, ОСОБА_12 передав ОСОБА_8, який мав виконувати відведену йому роль власника відчужуваної квартири, пакет документів, що були отримані ним від ОСОБА_2

Того ж дня, 28.11.2018 року, ОСОБА_8 передав нотаріусу ОСОБА_22, отримані від ОСОБА_12 завідомо підроблені документи необхідні для укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі, що належали ОСОБА_21, ОСОБА_8 та ОСОБА_12, дочекались доки нотаріус перевірить документи, чим продовжили вводити в оману покупця ОСОБА_21 та нотаріуса ОСОБА_22 щодо наявних у ОСОБА_8 законних прав на відчуження квартири. У присутності нотаріуса ОСОБА_22, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_12, отримали від ОСОБА_21 остаточну згоду щодо придбання квартири.

У подальшому нотаріусом ОСОБА_22 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який зареєстровано в реєстрі за № 5060, який надано сторонам для підписання.

Після чого сторони перейшли до розрахунків за вказаним договором, а саме ОСОБА_21 мав передати грошові кошти в сумі 24 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.11.2018 року становило 674 400 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, проте в цей час а саме о 11 годині 10 хвилин 28.11.2018 року ОСОБА_8, ОСОБА_12 були затримані працівниками поліції при спробі отримати грошові кошти від продажу зазначеної квартири, відповідно вони виконали всі дії, які вони вважали за необхідне для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

За вказаними фактами 14.11.2018 року було розпочато кримінальне провадження №12018100040010488 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

15.02.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 прокурор в судовому засіданні посилається на існування обґрунтованої підозри та ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_2, виходячи з тяжкості кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, що відносяться до особливо тяжких злочинів, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, про що останні вказували під час проведення допиту, може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, продовжити злочинну діяльність, переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Захисник Пушкар О.А. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд звернути увагу на те, що клопотання про застосування до його підзахисного ОСОБА_2 дотовано та затверджене 14.02.2019 року, разом з тим, ОСОБА_2 повідомлення про підозру було вручено 15.02.2019 року, тобто на день складання та затвердження клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_2 не мав статусу підозрюваної особи, поряд з цим, адвокат послався на невиконання вимог Кримінального процесуального кодексу України під час складання клопотання про застосування запобіжного до підозрюваної особи. Поряд з цим, захисник вказав на відсутність належного обґрунтування прокурором ризиків за відсутності доказів, що підозрюваний буде переховуватись від слідства, впливати на свідків, які вже допитані, однак в матеріалах клопотання відсутні протоколи допитів свідків, крім того, клопотання було подано в одному провадженні, разом з тим долучені додатки в обґрунтування підозри з іншого кримінального провадження, в тому числі прокурором не доведено, що інші менш тяжкі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не здатні забезпечити запобігання вказаних прокурором ризиків, оскільки, підозрюваний працює ІНФОРМАЦІЯ_6, має постійне місце проживання у м.Києві, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, вагітну дружину, та батьків-пенсіонерів, поряд з цим, захисник просив врахувати, що підозрюваний не має наміру ухилятись від відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню, а тому, за результатами розгляду клопотання слідчого просив відмовити в задоволенні даного клопотання.

Вислухавши думку підозрюваного, який підтримав свого захисника, заперечив проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо нього, просив врахувати слідчого суддю, що він не має наміру ухилятись від кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, працює, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, вагітну дружину, та батьків похилого віку, які є пенсіонерами, у зв'язку з чим, просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обгрунтовує доводи клопотання, вислухавши вищенаведені пояснення прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у клопотанні та вказав відповідні доводи в судовому засіданні, вислухавши вищенаведені пояснення захисника, підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з положеннями ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст.177ч.1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Поряд з цим, положеннями ч.2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою Цієї статті.

Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.

Крім того, вимогами ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнвння підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий мотивує клопотання, свідчать про наявність обставин, які дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, що підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені в клопотанні та містяться в долучених до клопотання документах, зокрема: даних протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 28.11.2018 року; даних протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2019 року; даних протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 14.12.2018 року; даних протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.12.2018 року; даних протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_12 від 31.12.2018 року; даних протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 28.01.2019 року; даних протоколу пред'явлення особи для впізнання від 07.12.2018 року; та інших матеріалах кримінального провадження у своїй сукупності.

Твердження захисту про відсутність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_2, через те, що докази, на її обґрунтування суперечливі, є безпідставними, при цьому слідчий суддя виходить з наступного.

Так, відповідно до практики Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, 8eгieз А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, що виправдати подальше розслідування або звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка особа стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального правопорушення.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_2 до кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою розслідування кримінальної справи на підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або розвіяти підозру.

Щодо тверджень захисника, що додатки до клопотання долученні з іншого провадження, то в судовому засіданні досліджено наданий стороною обвинувачення оригінал постанови від 31.01.2019 року про об'єднання ряду кримінальних проваджень в одне, якому присвоєно номер №12018100040010488 від 14.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

Що стосується посилань захисника на те, що клопотання про тримання під вартою було складено і погоджено 14.02.2019 року, в той час, коли ОСОБА_2 не мав ще статусу підозрюваного, то прокурор в судовому засіданні зазначив, що мала місце технічна помилка. Крім того, в судовому засіданні зазначив, що таке клопотання було вручено стороні захисту 15.02.2019 року після оголошення підозри та подане до суду 18.02.2019 року, тобто, коли ОСОБА_2 мав статус підозрюваного.

Разом з тим, відповідно до частини першої ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, виключно, у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною другою ст.183 КПК України визначено перелік злочинів, підстав та умов, за наявності яких слідчий суддя має право задовольнити клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до якої тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, у разі, якщо особа переховувалася від органу досудового розслідування, перешкоджала кримінальному провадженню, тощо. Проте, таких обставин у справі не встановлено. Зокрема, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що ОСОБА_2 перешкоджав кримінальному провадженню, а доводи слідчого про ймовірні наміри ОСОБА_2 порушити обов'язок щодо дотримання належної процесуальної поведінки, є неаргументованими та не підтверджуються даними, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Поряд з цим, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує положення п.3 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити, з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтвердити існування такого ризику.

Враховуючи, що інших достатніх та обгрунтованих підстав, крім тяжкості злочину, в клопотанні слідчого не зазначено, слідчий суддя приходить до висновку, що викладені у клопотанні мотиви не можуть служити підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу - взяття під варту.

З огляду на вищезазначені обставини, враховуючи поряд з цим, що підозрюваний працює ІНФОРМАЦІЯ_6, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, вагітну дружину, батьків похилого віку, які є пенсіонерами, що свідчить про міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання у місті Києві, слідчий суддя приходить до висновку, що тримання підозрюваного під вартою є надмірним запобіжним заходом, який покликаний забезпечити його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків.

Таким чином, докази та обставини, на які посилається слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні, не дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, негативно впливати на хід розслідування справи кримінального провадження, а тому для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні, вважає достатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Поряд з цим, слід зазначити, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді належних об'єктивних доказів на підтвердження наявності попередніх судимостей у ОСОБА_2, які вказані слідчим у змісті клопотання.

Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обгрунтування клопотання.

За таких обставин, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні належним чином не доведено підстави необхідності обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

А тому, клопотання слідчого щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, при цьому, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, який з урахуванням вищезазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного ОСОБА_2, на даний час забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання останнім, покладених на нього процесуальних обов'язків.

Крім того, одночасно з цим, слідчий суддя вважає за необхідне, згідно положень ч.5 ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_2 відповідні обов'язки.

За таких обставин, керуючись вимогами ст.29 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві Нежур М.А. у кримінальному проваджені №12018100040010488 від 14.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Баку Республіки Азербайджан, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має трьох неповнолітніх дітей, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10, проживаючого за адресою: АДРЕСА_9, - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заборонити ОСОБА_2 до 20 квітня 2019 року залишати квартиру АДРЕСА_9, щодня з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 до 20 квітня 2019 року обов'язок прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч.5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом до 20 квітня 2019 року.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання даної ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвалу на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного передати через слідчого у кримінальному провадженні.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.

Роз'яснити, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного обов'язків.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №4 Строк дії ухвали до 20 квітня 2019 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 13 годин 00 хвилин 25 лютого 2019 року.

Слідчий суддя: