
Справа № 755/19220/18
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
"27" лютого 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,-
В С Т А Н О В И В :
13 грудня 2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та 21 грудня 2018 року була передана в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали.
Копію ухвали суду від 26 грудня 2018 року було отримано позивачем 11 лютого 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
21 лютого 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява позивача ОСОБА_1 про усунення недоліків до позову, із доданими до неї документами.
22 лютого 2019 року вказані документи були передані судді Катющенко В.П.
Суддя, вивчивши зміст поданих документів, приходить до наступного.
Так, підставами для залишення позовної заяви без руху слугувало те, що матеріали позовної заяви не містили відомостей щодо підтвердження сплати позивачем судового збору виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір» (за подачу позовної заяви майнового характеру, з урахуванням ціни позову). Натомість, позивач у прохальній частині позовної заяви просила суд звільнити її від сплати судового збору у розмірі 704,80 гривень, згідно вимог п. «г» ст. 8 Закону України «Про судовий збір», так як вона є малозабезпеченою особою, а на підтвердження наведених доводів, позивачем до матеріалів позовної заяви було додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно якої з 2 кварталу 2018 року по 3 квартал 2018 року інформації про доходи позивача відсутня. В той же час, надані суду відомості не підтверджували те, що позивач являється членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї. При цьому, позивачем інших підтверджуючих відомостей щодо її майнового стану, суду надано не було, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості вирішити питання про відстрочку або розстрочку сплати позивачем судового збору. Крім того, позивачем ставилося питання про звільнення її від сплати судового збору, що не передбачено п. «г» ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Також, додані до позовної заяви документи не були засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, а також матеріали позовної заяви не містили відповідної копії заповіту від імені ОСОБА_3, яким останній заповів своє майно ОСОБА_2 При цьому, матеріали позовної заяви також не містили відомостей про звернення позивача із відповідною заявою про забезпечення доказів до суду в частині витребування такого заповіту до подання позову. Крім того, матеріали позовної заяви також не містили відомостей про посвідчення будь-якого заповіту від імені спадкодавця, враховуючи те, що постановою державного нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори Ткач Т.В. позивачу було відмовлено в оформленні свідоцтв про право на спадщину квартири у зв'язку з неподанням останньою правовстановлюючих документів на відповідний об'єкт майна щодо належності вказаного майна спадкодавцю.
Як вбачається зі змісту заяви про усунення недоліків, позивачем було зазначено, що вона не може надати до суду заповіт з тих підстав, що нотаріус не видає їй заповіт, мотивуючи тим, що відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» вона не вправі видати їй копію заповіту, а також висловлено прохання про звільнення її від сплати судового збору на підставі п «г» ст. 8 Закону України «Про судовий збір», так як є малозабезпеченою особою, а в разі відмови просила суд зобов'язати її виплатити судовий збір частками. Крім того, до матеріалів поданої заяви позивачем було долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, згідно яких відомості про доходи ОСОБА_1 з 1 кварталу 2018 року по 1 квартал 2018 року та з 2 кварталу 2018 року по 3 квартал 2018 року, відсутня, а також надано суду заяву-клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно якої позивач повідомила, що не має змоги оплатити відповідну суму судового збору, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищу, а може виплатити суму частками.
В той же час, вказана заява про усунення недоліків та додані до неї матеріали не містять відомостей про звернення позивача із відповідною заявою про забезпечення доказів до суду в частині витребування такого заповіту до подання позову або відомостей про відмову відповідного нотаріуса у наданні відомостей про посвідчення такого заповіту. Крім того, надані суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, згідно яких відомостей про доходи позивача у реєстрі відсутні, не можуть свідчити про факт того, що позивач являється членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, на що позивач посилається у проханні звільнити її від сплати судового збору. Також, надані суду відомості не можуть слугувати підставою для сплати судового збору з боку позивача частинами. Крім того, позивачем не було виконано ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху в частині засвідчення копії документів, доданих до позовної заяви, у відповідності до ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 353, 354 ЦПК України, суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, вважати такою, що не подана та повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя:
Судове рішення № 80172498, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 27.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/19220/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: