Рішення № 80168729, 22.02.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/600/19

Провадження №2/442/522/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої-судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача - виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, в якому просить встановити факт проживання ОСОБА_3 однією сім’єю з ОСОБА_4, яка померла 28.03.2018 року, більше як п’ять років до часу відкриття спадщини. Крім того, просить визнати за ним право власності на гараж, розташований на вул. 22 Січня, 45 Г,загальною площею – 31,1 кв.м та квартиру №4 на вул. 22 Січня, 45 в м. Дрогобичі Львівської області в порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді від 31.01.2019 року провадження в зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання на 12.02.2019 року.

12.02.2019 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28.03.2018 року померла ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на квартиру №4 на вул. 22 Січня, 45, в м. Дрогобичі Львівської області, загальною площею - 62,8 кв.м., житловою - 48,0 кв.м. та гараж розташований за адресою м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 45 Г, загальною площею - 31,1 кв.м. Вказує на те, що він постійно проживав з ОСОБА_4 в квартирі №4 на вул. 22 Січня, 45 в м. Дрогобичі Львівської області, здійснював за нею догляд, вів спільне господарство. Однак, ОСОБА_4 за час свого життя заповіту не склала. Вказує на те, що звернувшись до нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки для оформлення його спадкових прав йому необхідно звернутися до суду для встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту, що він проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім’єю не менше п’яти років до дня її смерті. Враховуючи те, що він позбавлений можливості оформити спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 в нотаріальному порядку, а тому просить позов задовольнити.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з’явився, подав суду заяву, в якій просить розгляд даної справи проводити у його відсутності, заявлені ним вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача – виконавчого комітету Дрогобицької міської ради львівської області – ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, подав суду клопотання, в якому просить розгляд даної справи проводити без участі представника міської ради, з приводу задоволення позовних вимог покладається на думку суду.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з’явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши додані до справи докази, суд дійшов переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. В той же час, частиною 2 даної статті регламентовано, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 2 ст. 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки. Частиною 3 ст. 3 СК України визначено, що права члена сім'ї мають одинокі особи.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4, померла 28 березня 2018 року, відповідно до свідоцтва про смерть серії І-СГ № 495071 від 29.03.2018 року, виданого видано Дрогобицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного тану ГТУЮ у Львівській області, а.с. 23.

ОСОБА_4, належала на праві власності квартира №4 на вул. 22 Січня, 45 в м. Дрогобичі Львівської області на підставі дублікату свідоцтва про право власності №94-р від 09.03.2006, зареєстрованого реєстрі за № 14265081, номер запису 5134 в книзі 19, та свідоцтва про прав на спадщину, р. № 2-2240 від 15.08.2006 року.

Згідно технічного паспорту на квартиру №4 на вул. 22 Січня, 45 в м. Дрогобичі Львівської області, загальна площа квартири становить - 62,8 кв.м., житлова - 48,0 кв.м. Дана квартира складається із 1 кухні – площею – 7.5 кв.м., 2 житлових кімнат, площею 18,5 та 29,5 кв.м., ванної кімнати – 2,6 кв.м. та коридору, площею – 47,7 кв.м.

Згідно копії Витягу про державну реєстрацію прав №34052451 від 08.05.2012 року ОСОБА_4 належав гараж, розташований за адресою вул. 22 Січня, 45 Г в м. Дрогобич загальною площею - 31,1 кв.м.

Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що він проживав з ОСОБА_4 однією сім’єю більше як п’ять років до часу відкриття спадщини, позаяк згідно колективної заяви сусідів, зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, останні підтверджують даний факт, а.с. 6, 33.

Крім того, згідно заяв ОСОБА_15 (донька покійної ОСОБА_4П.), остання відмовляється від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3,позаяк останній дійсно проживав з її матір’ю, здійснював за нею догляд, вів спільне господарство, а.с. 7, 14-16, 30-32.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз’яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4, яка померла 28.03.2018 року та ОСОБА_3 більше як п’ять років до часу відкриття спадщини, проживали однією сім’єю за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на вказане та враховуючи, що встановлення даного факту для позивача має юридичне значення (дає право на отримання спадщини порядку ст. 1264 ЦК України), суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи і часом її відкриття є день її смерті, а відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок смерті.

За правилами статей 1222-1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а в разі його відсутності, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Оскільки протягом встановленого законом строку спадкоємець - позивач не заявив про відмову від спадщини, то на підставі п. п. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадщина, незалежно від часу її прийняття, належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Згідно ст. 66-69 ЗУ "Про нотаріат", п. 4.15 ОСОБА_7 10 Порядку вчинена нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до абзацу 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз'яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що нотаріусом відмовлено позивачу в оформленні спадкового майна після смерті ОСОБА_4, позивач проживав більше як п’ять років до часу відкриття спадщини з спадкодавцем, який вчинив усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, але з незалежних від нього причин у видачі такого йому було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216,1218, 1222, 1223, 1261,1264, 1268 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_4, яка померла 28.03.2018 року, більше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на:

квартиру №4 на вул. 22 Січня,45 в м. Дрогобичі Львівської області, загальною площею 62,8 кв.м., житловою - 48,0 кв.м. та гараж, розташований на вул. 22 Січня, гараж Г, загальною площею – 31,1 кв.м. в порядку спадкування за законом як спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_4, яка померла 28.03.2018 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 07.02.2018 року, орган, що видав 4623, адреса місце проживання – АДРЕСА_2.

Відповідач – виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, код ЄДРПОУ – 04055972, юридична адреса – пл. Ринок, 1, м. Дрогобич Львівської області.

Повний текст рішення складено 22.02.2019 року.

Головуюча - суддя Курус Р.І.