Постанова № 801685, 05.06.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.06.2007

Справа №2-16/2994-2007А

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (95047, м. Сімферополь, вул.. Героїв Сталінграду, 12, п/р 26001011034900 в АКІБ «УкрСіббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 05513847)

До відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (95053, м. Сімферополь, вул.. Мате Залки, 1/9, п/р 31117029600002 в ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026)

Про визнання нечинним рішення

Суддя В.А.Омельченко

Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

15.05.2007 року

Від позивача – Кіричевська Н.В. – нач. юр. відділу, дов. № 07/1665 від 20.10.2005 року, Сергеєва Т.Є., гол. бухгалтер, дов. № 5-4юр. від 01.03.2007 року

Від відповідача – Шаравіна А.М. ст.. держ. под. інспектор дов. № 5994/9/10 від 03.04.2006 року

05.06.2007 року

Від позивача – Кіричевська Н.В. – нач. юр. відділу, дов. № 07/1665 від 20.10.2005 року

Від відповідача – Шаравіна А.М.

Суть спору: Позивач ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» м. Сімферополь звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою до відповідача Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК про визнання недійсним податкового повідомлення рішення ДПІ в м. Сімферополі від 24.01.2007 року № 0000612301/0 про заниження ВАТ «Пиво безалкогольний комбінат «Крим» податкового зобов’язання податку на додану вартість в серпні 2006 року на суму 140 871,06 грн. та стягнення податкового зобов’язання на загальну суму 42 261,32 грн. як необґрунтоване та невідповідаюче вимогам діючого законодавства України

14 березня 2007 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог в якої прохає визнати нечинним податкового повідомлення рішення ДПІ в м. Сімферополі від 24.01.2007 року № 0000612301/0 про заниження ВАТ «Пиво безалкогольний комбінат «Крим» податкового зобов’язання податку на додану вартість в серпні 2006 року на суму 140 871,06 грн. та стягнення податкового зобов’язання на загальну суму 42 261,32 грн. як необґрунтоване та невідповідаюче вимогам діючого законодавства України

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки в акті перевірки № 23-1/25739597 від 12.01.2006 року не відповідають нормам діючого законодавства України, не підтверджуються положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями. На думку позивача ним не були допущені порушення податкового законодавства і тому податкове повідомлення – рішення від 24.01.2007 року за № 0000612301/0 про заниження ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» податкового зобов’язання по податку на додану вартість в серпні 2006 року являється необґрунтованим та підлягає відміні.

Відповідач проти позову заперечує, вказує, що відповідно до висновків акту перевірки, ВАТ «Пивобеалкогольний комбінат «Крим» в порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість» та не надав до органу податкової служби документи, які б підтверджували знищення, розбирання або перетворення основного фонду внаслідок чого вони не можуть використовуватися в майбутньому за первісним призначенням. Таким чином, на думку відповідача вказана операція ліквідації основних коштів розглядається як продаж основних фондів, в результаті чого база оподаткування повинна бути збільшена підприємством на суму 140 871,06 грн.

В ході розгляду справи була оголошена перерва судового засідання в порядку ст. 150 КАС України, після закінчення якої провадження по справі було продовжено.

Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 05.06.2007 року.

Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

12 січня 2006 року Керченською міжрайонною Державною податковою інспекцією в м. Керч був складений акт № 29/23-1/25739597 про результати виїзної позапланової перевірки Філії відкритого акціонерного товариства «Пиво безалкогольний комбінат «Крим» Керченського пиво безалкогольного заводу з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 20.12.2006 року.

24 січня 2007 року на підставі акту № 29/23-1 від 12.01.2007 року, яким встановлено порушення п. 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року ДПІ в м. Сімферополі було винесено податкове повідомлення – рішення № 0000612301/0 у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість в розмірі 42 261,32 грн. з низ 28 174,21 грн. – за основним платежем, 14 087,11 грн. – штрафні ( фінансові) санкції.

Відповідач обґрунтовує своє рішення тим, що заниження бази оподаткування відбулося унаслідок недотримання позивачем процедури списання основних фондів 2-ої групи.

Згідно висновку спеціальної експертної комісії ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» від 01.09.2006 року було ухвалено рішення про ліквідацію тих, що знаходяться на території філіалу Керченський Пивобезалкогольный завод основних фондів 2-ої групи, використання яких по первинному призначенню неможливе, у зв'язку з їх невідповідністю технічним і/або експлуатаційним нормам.

Списанню підлягали основні фонди, вказані в переліку, що додається, загальна залишкова вартість яких за станом на 01.09.2006г. склала 140 871,06 грн.

Підтвердженням списання основних фондів 2-ої групи на вищезгадану залишкову вартість є акти від 20.08.2006г. з № 1 по № 88 і від 21.08.2006г. з № 95 по № 105.

За підсумками виїзної позапланової перевірки, убачаючи порушення податкового законодавства України в діях позивача при здійсненні вищезгаданої операції, відповідач 24.01.2007г. приймає податкове повідомлення-рішення № 0000612301/0 про сплату 28 174,21 грн. основного платежу і 14 087,11 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на суму 42 261,32 грн.

В акті № /23-1/25739597 від 12.01.2006 р., на підставі якого було оформлено оспорюване повідомлення-рішення відповідач, посилаючись на абзац другий п. 4.9. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997г. № 168/97-ВР, указує, що документи про виключення з об'єкту обкладення ПДВ операції по знищенню, розбиранню або перетворенню основного фонду іншими способами, унаслідок чого основний фонд не може використовуватися в майбутньому по первинному призначенню повинні надаватися в ДПІ разом з податковою декларацією за період, в якому була здійснена така операція і, відповідно, не нараховані податкові зобов'язання по ПДВ.

Проте, редакція п.4.9 ст.4 Закону України, «Про податок на додану вартість» закріплює наступне: «якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідовуються по самостійному рішенню платника податку або безкоштовно передаються особі, не зареєстрованій як платник податку, а також у разі перекладу основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безкоштовна передача або переклад розглядаються для цілей оподаткування як постачання таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такого постачання, а для основних фондів групи 1 — за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості

Правила цього пункту не розповсюджуються на випадки, коли основні виробничі або невиробничі фонди ліквідовуються у зв'язку з їх знищенням або руйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, зокрема у разі розкрадання основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення основного фонду іншими способами, унаслідок чого основний фонд не може використовуватися в майбутньому по первинному призначенню».

Отже, Закон України «Про податок на додану вартість» не містять вимог про надання документів, підтверджуючих, що такий основний фонд не може надалі використовуватися по своєму первинному призначенню разом з декларацією за період, в якому була здійснена така операція і, відповідно, не налічені податкові зобов'язання по ПДВ.

Відповідно до п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (у першому абзаці), на який посилається відповідач в своїх запереченнях, прирівнює операцію по ліквідації основних фондів до операції по постачанню, і, відповідно, вимагає нараховувати ПДВ при ліквідації основних фондів незалежно від того чи йдеться про основні фонди виробничого або невиробничого призначення; чи мало підприємство податковий кредит при придбанні таких основних фондів чи ні. Об'єктом оподаткування при цьому є звичайна ціна на момент ліквідації; одна з двох цін - або звичайна, або балансова.

Але в другому абзаці пункту 4.9. ст.. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» вказані обставини і умови, які звільняють платника податку від необхідності нараховувати і сплачувати ПДВ.

Так, в декількох листах (зокрема, в листах від 01.12.98р. №14158/10/16-1220-13; від 15.02.99р. №843/6/16-1218; від 26.03.99р. №2244/5/16-1220-26; від 19.08.99р.№ 12143/7/16-1201) ДПА України визнала правомірність не нарахування ПДВ у разі ліквідації основних фондів, по яких:

- нарахований повний фізичний або визнаний повний моральний знос;

- оформлені відповідні документи (акти).

Приписи пункту 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» дає можливість платникові податків не нараховувати і не сплачувати ПДВ у зв'язку з ліквідацією основних фондів навіть без наявності повного фізичного або морального зносу і за відсутності дій непереборної сили. Достатньо тільки скласти «відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення основного фонду іншим способами, унаслідок чого основний фонд не може використовуватися в майбутньому по первинному призначенню». Такими документами є належним чином оформлені акти типової форми:

№ОЗ-3 «Акт списання основних засобів»

№ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів».

За наявності перерахованих документів платники податків мають всі підстави не сплачувати ПДВ у разі ліквідації основних фондів.

Більш того, Державна податкова адміністрація України в своєму листі від 29.03.2000 р. за № 4382/7/16-1220-26 повідомляє, що порядок проведення ліквідації основних фондів, як по самостійному так і по змушеному рішенню платника податків, оформлення таких процедур відповідними актами по різних формах з додатком до них пояснень причин ліквідації, відображення таких процедур в бухгалтерському обліку було передбачене Постановою Кабінету Міністрів України 03.04.1993р. за № 250 "Про затвердження положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні" (відмінено постановою Кабінету Міністрів України 28.02.2000г. за № 419) і іншими нормативно - правовими актами. Окремі вимоги щодо необхідності представлення податковим органам додаткових матеріалів, не передбачених відповідними правовими нормативно-правовими актами, у Державної податкової адміністрації України відсутні.

Таким чином, чинним законодавством України не передбачено обов'язкове надання в органи ГНИ документів, підтверджуючих обґрунтованість списання основних фондів разом з податковою декларацією за період, в якому була здійснена така операція, що фактично, з урахуванням редакції вищезгаданої норми Закону України «Про податок на додану вартість», дає підстави вважати, що для того, щоб у підприємства — платника ПДВ не виникали податкові зобов'язання до ДПІ необхідно буде під час документальної перевірки надати підтверджуючий документ про те, що такий основний фонд не може надалі використовуватися по своєму первинному призначенню.

Крім того, листом від 06.05.2001 р. № 2235/6/16-1215-262 ДПА України роз'яснила, що перелік підтверджуючих документів залежить від того, до якої групи основних фондів належить знищуваний, розбираний або перетворюваний об'єкт. Складання акту на списання основних фондів за формою ОЗ-3 ДПА України вважає належним підтверджуючим документом у разі списання основних фондів 2-ої групи. ("акт на списання основних засобів").

Разом з цим, згідно вищезгаданому листу ДПА України, у разі наявності висновку відповідної експертної комісії щодо неможливості використання цих фондів по первинному призначенню в наслідок їх невідповідності існуючим технічним або експлуатаційним нормам або неможливості здійснення ремонту у зв'язку з відсутністю запасних частин, які вже не проводяться, економічного обґрунтування або недоцільності проведення такого ремонту, а також при віднесенні балансової вартості таких фондів до складу валових витрат, операції з ліквідації основних фондів можуть бути виключені з об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пп2.п.1.ст.9 Закону України « Про систему оподаткування» платники податків зобов'язані представляти в державні податкові органи і інші державні органи відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність і інші документи і відомості, пов'язані з численням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Пунктом 7.7. ст.7 Закону про ПДВ вимоги надання актів №ОЗ-3 і №ОЗ-4 у місцеву ДПІ разом з податковою декларацією по ПДВ не були встановлені.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Оскільки п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3, 40 грн., зайво сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п.2 ст. 89 КАС України по його заяві.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 05.06.2007р.

Постанова складена у повному обсязі та підписана відповідно до ст.. 160 КАС України – 12.06.2007 року .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити

2. Визнати нечинним податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Сімферополі від 24.01.2007 року № 0000612301/0 про заниження ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» податкового зобов’язання податку на додану вартість в серпні 2006 року на суму 140 871,06 грн. та стягнення податкового зобов’язання на загальну суму 42 261,32 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Відкритого акціонерного товариства «Пиво безалкогольний комбінат «Крим» (95047, м. Сімферополь, вул.. Героїв Сталінграду, 12, п/р 26001011034900 в АКІБ «УкрСіббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 05513847) 03,40 грн. державного мита.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.