Рішення № 80167005, 20.02.2019, Великобілозерський районний суд Запорізької області

2/312/10/2019

312/262/18

20.02.2019

№ 312/262/18

№ 2/312/10/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року с. Велика Білозерка

Великобілозерський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Рогоза А.Ю.

при секретарі Біряк І.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Велика Білозерка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції, Головного управління національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Національної поліції, Головного управління національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою Великобілозерського районного суду Запорізької області від 20.12.2017 року закрито адміністративне провадження відносно нього у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 172-6 КУпАП. На думку позивача, відповідачем було протиправно складено протокол за ч.2 ст. 172-6 КУпАП, а представником прокуратури Запорізької області здійснено представництво цього протоколу у суді першої та апеляційної інстанції. Також позивач зазначив, що дії відповідачів завдали суттєвих моральних втрат, призвели до порушення нормальних життєвих та професійних зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації подальшого професійного життя. З часу незаконного складання протоколу позивач пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за свою професійну кар’єру. Незаконні дії відповідачів призвели до душевних страждань позивача, практично зруйнували його і внутрішньо спустошили та на тривалий час підірвали репутацію в очах юридичної спільноти, суддів та працівників Енергодарського місцевого суду Запорізької області, Апеляційного суду Запорізької області та пересічних громадян міста Енергодар. Позивач вимушений застосовувати усіх необхідних заходів щодо їх захисту та поновлення, що в свою чергу потребує фізично-моральних зусиль та часу; хвилюваннями у зв'язку з необхідністю проводити бесіди з адвокатом бути присутнім на судових засіданнях гаяти час, який можливо було використати в родинному колі, або з друзями; емоційним дискомфортом, пов'язаним з тим, що позивач зазнав негативних наслідків по руйнуванню нормальних життєвого устрою, сімейних відносин та родинних зв'язків позивача, пов'язаних з переживаннями та не сприйняттям членами родини його, у зв'язку з реальною можливістю притягнення його до відповідальності за правопорушення, якого він не скоював. З урахуванням викладеного, посилаючись на вимоги статей 1166,1167,1174,1176 Цивільного кодексу України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» позивач просить стягнути з Державної казначейської служби України на його користь 50000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Великобілозерського районного суду Запорізької області від 05 вересня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

18 вересня 2018 року до суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на позовну заяву, в якому представником відповідача ОСОБА_4 зазначено, що позовні вимоги не можуть пред’являтися до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, оскільки співробітники ГУНП в Запорізькій області не вчиняли жодних дій, що порушували б права позивача, так як протокол про адміністративне правопорушення складено працівниками управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

У відзиві прокуратури Запорізької області, який надійшов до суду 26 вересня 2018 року, вказано, що позивачем у порушення вимог ст.ст. 83, 177 ЦПК України не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження обставин зазначених у позові, що унеможливлює встановлення як факту дійсності цих обставин, так і причинно-наслідкового зв’язку між діями правоохоронних органів та настанням цих негативних подій у його житті.

Представник Національної поліції України ОСОБА_5 у відзиві на позов зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений співробітником управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, яке є територіальним структурним підрозділом Департаменту захисту економіки Національної поліції України, є самостійною юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, тому Національна поліція України не є належним відповідачем за вказаним позовом. Разом з тим, під час складання протоколу працівник УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ діяв на законних підставах, у законний спосіб, в межах наданих повноважень, і його дії в установленому законом порядку незаконними не визнані. Також, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, що складають основу виникнення правовідносин щодо відшкодування шкоди на підставі ст.1174 ЦК України.

У судовому засіданні позивач та його представник – адвокат ОСОБА_2 заявлений позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав, при цьому, позивач зазначив, що незаконні дії відповідачів щодо нього, які завдали моральної шкоди, розпочалися з моменту запиту до НАЗК, а саме з 11.09.2017 року.

Представник відповідача - прокурор Кам»янсько-Дніпровського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_3, який діє від імені Прокуратури Запорізької області на підставі довіреності №05/2-2044-18 від 10 жовтня 2018 року, в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у письмових відзивах на позов.

Представник відповідача – заступник начальника відділу правового забезпечення Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6, який діє від імені ГУНП в Запорізькій області на підставі довіреності від 15 березня 2018 року, в судовому засіданні позов також не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Представники відповідача - Державної казначейської служби України та Національної поліції України в судове засідання не прибули будучи належним чином повідомленими про час проведення підготовчого і судового засідання.

Згідно ч.3 ст.223 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30 жовтня 2017 року оперуповноваженим сектору протидії корупції управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітаном поліції ОСОБА_7 складено протокол № 193 про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією у відношенні судді Енергодарського міського суду Запорізької області Капустинського Максима Вікторовича (а.с.1 справи № 312/415/17).

Постановою Великобілозерського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року провадження у справі у відношенні позивача за ч.2 ст. 172-6 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.7).

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті, тобто така шкода відшкодовується на загальних підставах, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173,1174 ЦК України).

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Разом з тим, позивачем не надано, а судом не здобуто доказів того, що дії працівників управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України по складенню протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності були незаконними, що могло б бути, передбаченою ст. 1174 ЦК України підставою для відшкодування йому, заподіяної такими діями, шкоди.

Окрім того, не підлягають до застосування в цьому випадку і положення Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" від 01.12.1994року № 266/94-ВР.

Відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно,незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність"(2135-12), "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (3341-12) та іншими актами законодавства.

Жодної підстави для застосування у цій справі положень вищевказаного Закону судом не встановлено.

До позивача не було застосовано судом жодного, передбаченого КУпАП, адміністративного стягнення.

Складений працівником управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України протокол про адміністративне правопорушення не є актом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права у відповідній сфері відносин, або породжує права і обов'язки для позивача.

Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, та відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі. Протокол, як доказ, підлягає оцінці при розгляді уповноваженою особою справи про адміністративне правопорушення і не може бути скасований.

Складення співробітником управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, який не потягнув за собою притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки викладені в ньому факти не знайшли свого підтвердження, безпосередньо не свідчить про неправомірність дій співробітника управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України при їх складанні.

Так, позивачем не доведено незаконності рішень, дій чи бездіяльності працівників поліції та прокуратури, якими йому було заподіяно шкоду, що є підставою для її відшкодування, отже відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4-5, 10, 81, 89, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національної поліції, Головного управління національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 20 лютого 2019 року.

Повне рішення суду виготовлено 27 лютого 2019 року.

Суддя : А.Ю. Рогоза