Ухвала суду № 80166485, 15.02.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

15.02.2019 Справа № 0808/8790/2012

Провадження № 4-с/331/5/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Антоненко М.В.

при секретарі Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації на бездіяльність державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації звернулось до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1.

В обґрунтування скарги зазначено, що 07.02.2013 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя було ухвалено рішення по цивільній справі № 2/331/204/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (далі - AT «РОДОВІД БАНК») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

11.03.2013 року на підставі вищезазначеного рішення AT «РОДОВІД БАНК» отримав виконавчий лист про стягнення заборгованості (далі - виконавчий лист).

AT «РОДОВІД БАНК» звернувся до Олександівського (на той час Жовтневого) відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Про подальші виконавчі дії AT «РОДОВІД БАНК» не повідомлялось, на даний час інформація щодо виконавчого провадження у стягувана відсутня.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що основними принципами діяльності органів Державної влади, їх посадових осіб є обов’язок діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до п.2 ст. 18 вищезазначеного Кодексу невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_2 проти України» (Заява N 40450/04) Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так відповідно до ст. ст. 1-2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

-верховенства права;

-обов'язковості виконання рішень;

-законності;

-диспозитивності;

-справедливості, неупередженості та об'єктивності;

- гласності та відкритості виконавчого провадження;

-розумності строків виконавчого провадження;

-співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

-забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний:

-здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

-надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

-розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

-заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

-роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

-проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

-проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

-з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

-за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувана і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

-безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

-накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

-накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

-здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням;

-використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувана або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

-звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз’яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

-приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувана;

-звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановления вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

-звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

-викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

-залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання;

-накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках) передбачених законом;

-застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

-вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

-у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

-залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

-отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

-здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Олександівським відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не здійснено всіх необхідних дій для виконання рішення суду, зокрема не було подано подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, а також державний виконавець мав здійснити запити до органів Державної фіскальної служби та органів Пенсійного фонду України про доходи боржника. Здійснити запит до банківських установ про розрахункові та депозитні рахунки боржників (у тому числі і шляхом ініціювання відповідного запиту до суду з метою розкриття банківської таємниці. Здійснити заходи щодо обмеження виїзду боржника за межі України як особи, що має невиконані боргові зобов’язання. Викликати боржника до державного виконавця з метою стягнення заборгованості, отримання інформації про отримані доходи. Здійснити розшук та витребувати майно боржника, яке знаходиться у третіх осіб. Накласти арешт та заборонити відчуження майна боржника.

Відсутня інформація про результати звернення із запитом до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, чи є боржники засновником/ співзасновником/ учасником суб’єктів господарської діяльності. Відсутня інформація про результати звернення з відповідним запитом щодо з’ясування сімейного стану боржників, державним виконавцем не здійснено заходів щодо розшуку спільного майна подружжя.

Державний виконавець не вдався до додаткових (альтернативних) заходів відшукування майна у боржника, зокрема, шляхом звернення до виконавчої дирекції ФССНВВПЗ - щодо страхових виплат на користь боржника, до Інспекції державного технічного нагляду - щодо наявності у боржника сільгосптехніки, до органів нотаріату - щодо отримання боржником спадку, до Відділу архітектури - щодо наявності павільйонів, кіосків, а також інших компетентних служб - щодо відомостей про наявність майна у інших осіб (дебіторська заборгованість), щодо перебування на обліку в центрі зайнятості, щодо наявності в боржника суден, повітряних суден.

За наявності ознак умисного невиконання судового рішення, що містить склад злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України, - здійснити звернення до правоохоронних органів з метою притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Та інші заходи.

Дій, які б сприяли ефективному та своєчасному здійсненню заходів примусового виконання рішення в повному об’ємі державним виконавцем не здійснено.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи

Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправною бездіяльність Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженні за виконавчим листом Жовтневого районного суду міста Запоріжжя № 2/331/204/13 від 11.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Зобов’язати Олексанрівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області:

-вчинити в повному обсязі виконавчі дії по розшуку майна боржника ОСОБА_1;

-здійснити виклик боржника ОСОБА_1 до Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з метою стягнення заборгованості, отримання інформації про отримані доходи;

-здійснити заходи щодо обмеження виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України як особи, що мають невиконані боргові зобов’язання.

Представник Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» Кривов*яз А.П. надав суду заяву з проханням розглянути скаргу за його відсутності. На задоволенні скарги наполягає.

Державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності. Проти задоволення скарги заперечує та просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, до суду не з’явився.

У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процес за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Суд заслухавши пояснення учасників провадження, вивчивши надані матеріали виконавчого провадження, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.-ч.1, 2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено, що до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надійшов від Жовтневого районного суду міста Запоріжжя виконавчий лист № 2/331/204/13 від 07.02.2013 року.

24.01.2013 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Згідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

27.01.2016 року до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, повторно надійшла від Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заява про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя №2/331/204/13 від 07.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

02.0.2016 року державним виконавцем на підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №49964486.)

02.02.2016 року державним виконавцем був зроблений запит до Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області.

Згідно з відповіді 16.03.2016 року від Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області у боржника ОСОБА_1 не зареєстроване транспортний засіб (сільськогосподарства).

02.02.2016 року державним виконавцем був зроблений запит щодо інформації бази даних АІС «Автомобіль».

Згідно з відповіді 12.02.2016 року у боржника ОСОБА_1 відсутній транспортний засіб.

02.02.2016 року державним виконавцем був зроблений запит до Головного управління Дерземагенства у Запорізькій області.

Згідно з відповіді у боржника ОСОБА_1 відсутня земельна ділянка.

02.02.2016 року державним виконавцем був зроблений запит до органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних.

Згідно з відповіді 16.02.2016 року ОСОБА_1 зареєстрований за даною адресою, який указаний у виконавчому листі з 1995 року, а саме: АДРЕСА_1.

18.02.2016 року був зроблений запит до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями.

За результатами обробки запиту юридичну особу ліквідовано (припинено)/ фізичну особу-підприємця припинено.

18.02.2016 року державним виконавцем був зроблений запит до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії.

Згідно з відповіді ОСОБА_1 не отримує пенсію.

11.02.2016 року була винесена постанова державним виконавцем на підставі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» про відкладення провадження виконавчих дій.

17.02.2016 року державним виконавцем було винесено постанову на підставі ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» про стягнення з боржника виконавчого збору.

Також у виконавчому проваджені присутня інформаційна довідка з Держваного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта. За даними реєстру результати щодо ОСОБА_1 відсутні.

24.06.2016 року державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

На виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції повторно не надходила заява про відкриття виконавчого провадження від ПАТ «Родовід Банк» щодо боржника ОСОБА_1.

22.07.2016 р. постанова про повернення була направлена рекомендованим листом на адресу «Родовід Банку», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ситова, 13а. Вищевказана постанова набула чинності.

На теперішній час державний виконавець не може вчиняти будь які дії з приводу виконавчого листа № 2/331/204/13, та проводити перевірку майнового стану, та інших запитів, оскільки повторно до виконання документ не подано.

Таким чином, перелік виконавчих дій зазначений вище свідчить про правомірну діяльність державного виконавця.

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації на бездіяльність державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації на бездіяльність державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідних положень ЦПК України, до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя: М.В. Антоненко