Вирок № 80165663, 28.02.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2074/18

Номер провадження 1-кп/629/102/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

прокурора - Лук'яненко Д.О., Науменка В.В., Шкребця А.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Малунова В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Орілька Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

-01.02.2000 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 101 КК України(1960р.) до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. 26.03.2002 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 1 місяць 8 днів,

-19.10.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 310 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, згідно ст.. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки,

-01.02.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. 07.04.2016 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 4 місяці 23 дні,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в:

28.02.2018 року близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебував в будинку за адресою: АДРЕСА_3, де він мешкав разом зі своїм вітчимом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, в спальній кімнаті будинку побачив ОСОБА_4 та ОСОБА_3, між якими відбувалася сварка, в ході якої побачив як ОСОБА_3, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, вдарив ОСОБА_4, від чого остання впала на підлогу, та попросила його захистити її. Після чого, ОСОБА_1 в результаті раптово виниклого умислу на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотиву особистої неприязні, з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_3 та наніс йому не менше трьох ударів, з яких два удари кулаками обох рук в грудну клітину та правий бік тулубу в область ребер, один удар долонею правої руки в обличчя, спричинивши ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 65-Лзт/18 від 02.03.2018 року тілесні ушкодження у вигляді: садна в області зовнішнього кута правої надбрівної дуги, що відноситься до легких тілесних ушкоджень; закритий повний поперечний перелом в області тіла основи грудини; закритий не повний косо-поперечний перелом 8 ребра зправа по підпахвовій лінії; повний косо-поперечний перелом 9 ребра зправої по підпахвовій лінії; повний косо-поперечний перелом 10,11 ребер зправа по задній підпахвовій лінії з масивною кровопідтечністю в області вказаних переломів, поєднана тупа травма грудної клітини відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 впав на ліжко та через нетривалий проміжок часу помер. Причиною смерті ОСОБА_3 виявився травматичний шок, обумовлений поєднаною тупою травмою грудної клітини.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред'явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав, показав, що 28.02.2018 року, близько 21 години, він прийшов додому. Зайшовши до хати він почув крик, та побачив свою матір, яка лежала на підлозі, та побачив як вітчим її б'є. В цей час до неї підійшов ОСОБА_3, та замахнувся на неї ногою. ОСОБА_1 відштовхнув ОСОБА_3 від матері, той впав. Піднявшись, ОСОБА_3 знов почав чіплятися до нього та його матері. Після цього ОСОБА_1 схопив ОСОБА_3 та завів до спальні, де наніс останньому три удари, а саме: два удари кулаком в область серця та печінки, та третій удар долонею у голову, від яких ОСОБА_3 впав на ліжко. Повернувшись зі спальні він підійшов до матері та допоміг їй піднятися з підлоги, а також запропонував викликати швидку допомогу, але остання відмовилася та попрохала покласти її на ліжко рядом з ОСОБА_3 Швидку допомогу ОСОБА_3 він не викликав, оскільки не знав, що останній може померти від його ударів. Після цього він пішов до своєї дружини, а потім, повернувшись додому, ліг спати. Прокинувшись, він виявив матір та вітчима мертвими. Не оспорював, що саме від його дій були спричинені виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження, але вказував, що його дії були спрямовані на захист матері - ОСОБА_4, наносив він удари потерпілому з середньою силою. Показав, що з боку ОСОБА_3 реальної загрози його життю не було, ОСОБА_3 був нижче його зросту, мав меншу вагу, а також не мав фізичної переваги над ним. Кількість нанесених ударів потерпілому обвинувачений пояснював застосуванням у відношенні потерпілого певної комбінації з двох ударів, оскільки він раніше займався айкідо та карате. Вказав, що жалкує про скоєне, вважає, що перевищив межі необхідної оборони.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, вина останнього в повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів:

- свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є його сусідами по вулиці. 01.03.2018 року він, будучи разом з ОСОБА_6, на вулиці зустрів ОСОБА_1, який повідомив, що в нього померли батьки, на що він сказав ОСОБА_1, що треба, викликати швидку допомогу. Причину смерті ОСОБА_1 не вказував, був засмучений.

- свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він бачив 26 лютого 2018 року, заходив до них додому, щоб віддати мобільний телефон ОСОБА_1, який останній оставив у ОСОБА_7. Про смерть батьків ОСОБА_1 він дізнався від ОСОБА_5, якому про це повідомив сам ОСОБА_1 Також ОСОБА_1 приходив до нього позичати гроші, щоб поховати батьків, але він грошей йому не дав, оскільки не повірив йому. Причину смерті ОСОБА_1 не вказував, був засмучений.

- свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні показала, що з ОСОБА_1 раніше перебувала з у цивільному шлюбі. Померлих знала, у них були нормальні відносини. 25.02.2018 року приблизно біля двох годин дня, вона йшла до магазину та почула, що з подвір'я ОСОБА_4 роздавалися крики, кричала мати ОСОБА_1- ОСОБА_9, як нібито її хтось бив. Прийшовши до себе додому, вона розповіла своїй матері про те, що з криків, які вона чула з подвір'я ОСОБА_9, в неї склалося враження, що ОСОБА_1 б'є свою матір. Після цього, 01.03.2018 року вона бачила ОСОБА_1 Раніше, коли вона перебувала з ОСОБА_1 у відносинах, коли останній був в стані алкогольного сп'яніння, то в її присутності він бив своїх батьків, а також застосовував фізичну силу і до неї. Зі слів її матері ОСОБА_10 їй відомо, що ОСОБА_1 зламав ОСОБА_3 хребет чи таз, після чого останній став ходити на милицях. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були не конфліктні, спокійні люди.

- свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є її сусідами. ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вживали алкогольні напої. ОСОБА_1, коли перебував в стані алкогольного сп'яніння, постійно ходив по селу, вів себе агресивно, у їх селі бояться ОСОБА_1 Коли ОСОБА_1 зловживав спиртним, то із його домоволодіння постійно було чутно крики, сварки, якісь конфлікти. 01.03.2018 року, будучи на вулиці, вона разом з ОСОБА_5 побачили ОСОБА_1, який повідомив, що 28.02.2018 року у нього померли батьки. Вони йому не повірили, оскільки ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп'яніння. Перевірити, чи дійсно у ОСОБА_1 померли батьки, вони не наважилися. Після цього вона пішла до сусідки - ОСОБА_11 та розповіла їй про те, що почула від ОСОБА_1 Потім ОСОБА_1 ходив по домівкам та збирав гроші на поховання батьків. Він приходив до її батька - ОСОБА_12 та просив грошей, однак батько сказав, що спочатку перевірить, чи дійсно його батьки померли, а потім дасть. 01.03.2018 року приблизно о 10 год. - 10:30 год. її батько пішов до хати ОСОБА_1, а повернувшись звідти, повідомив, що дійсно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 лежали у хаті мертві. ОСОБА_1 в цей час у хаті не було. Їй відомо зі слів односельців, шо ОСОБА_1 бив своїх батьків, ніде не працював, жив за рахунок пенсії батьків. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вона не разу не бачила бійок, вони крізь ходили разом, ОСОБА_3 був спокійним.

- свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є його односельцями, яких знає давно, та які вживали алкогольні напої. Від односельців йому відомо, що ОСОБА_1 бив свою матір. Він особисто бачив у ОСОБА_4 синці під очима. 01.03.2018 року до нього додому приходив ОСОБА_1, який повідомив про те, що у нього померла мати, та просив дати йому у борг 50 гривень. Про смерть вітчима ОСОБА_3, ОСОБА_1 нічого не повідомляв. Про смерть ОСОБА_3 він дізнався під час допиту в поліції. ОСОБА_4 та ОСОБА_3були спокійними, не агресивними.

- свідка ОСОБА_11, яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 являються її сусідами. Коли сусіди отримували пенсію, то випивали, після чого у них у дворі постійно був шум та крики. В ті дні, коли відбулися події, ОСОБА_1 приходив до неї додому та просив у її чоловіка 15 гривень. На питання її чоловіка, навіщо ОСОБА_1 гроші, той відповів, що для того, щоб похмелитися, після чого чоловік грошей йому не дав. Тоді ОСОБА_1 повідомив, що в нього померли батько та матір. Вона була здивована тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли разом, оскільки напередодні бачила ОСОБА_3, який пиляв дрова. Після цього до неї приходив ОСОБА_12 із дружиною, які повідомили, що по селі ходить ОСОБА_1 та розповідає про те, що в нього померли батьки. ОСОБА_12 запропонував перевірити, чи дійсно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли. Після цього ОСОБА_12, разом з її сином ОСОБА_14, пішли до будинку ОСОБА_4. Повернувшись звідти, її син ОСОБА_14 повідомив їй, що коли вони зайшли до будинку, то побачили на дивані ОСОБА_3, який помер в сидячому положенні, та ОСОБА_4, яка знаходилася мертвою на підлозі. Вони зателефонували до селищної ради. Після цього приїхав селищний голова, який разом з ОСОБА_12 та її сином ОСОБА_15 знову пішли до домоволодіння ОСОБА_4. ОСОБА_1 в той час не було. Голова селищної ради викликав поліцію.

- свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 раніше співмешкав з її донькою. Вона проживає по сусідству із сім'єю обвинуваченого в якій всі випивали. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були спокійними, коли випивали, а ОСОБА_1 ставав дуже агресивним, у селі його бояться, оскільки він дуже агресивна людина. Коли він знаходився в стані алкогольного сп'яніння, то міг кричати, вчиняти бійки. Увечері 28.02.2018 року вона чула стони ОСОБА_4, які доносилися з їх хати. Їй відомо, що ОСОБА_1 бив свою матір, остання особисто їй про це розповідала. Коли вона зустрічала ОСОБА_4 з синцями, то на її запитання про те, що сталося, остання розповідала, що це ОСОБА_1 її побив, проте просила про це нікому не говорити. ОСОБА_1 також бив ОСОБА_3, про що їй розповідав останній. Про те, що ОСОБА_1 застосовував фізичну силу до своїх батьків, їй особисто розповідали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Раніше її донька перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_1 За час спільного мешкання з ОСОБА_1 її донька постійно скаржилася на побиття ОСОБА_1

- свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні показав, що він мешкає навпроти будинку, в якому мешкала сім'я ОСОБА_1 Останні вживали алкогольні напої. З їх будинку постійно було чутно крики, в основному кричав ОСОБА_1 Сварки були через вживання алкогольних напоїв.

- протоколом огляду трупа від 01.03.2018 року з фототаблицею, згідно якого в АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка лежала на спині на підлозі, ліва рука піднята у вверх та зігнута у ліктьовому суглобі, права рука випрямлена/а.с.162-164/.

- протоколом огляду трупа від 01.03.2018 року з фототаблицею, згідно якого в АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який лежав на спині на ліжку, нижні кінцівки звисали з ліжка та торкалися полу. Верхні кінцівки випрямлені /а.с.165-167/.

- протоколом огляду місця події від 02.03.2018 року з фототаблицею, згідно якого, в секційній кімнаті Лозівського МРВ ХОБСМЕ, розташованого за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Машинобудівників, 29, на секційному столі знаходився труп ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. На трупі в області носових ходів маються сліди підсохлої речовини бурого кольору. По згинальній поверхні лівого передпліччя в нижній третині маються три садна. Інших будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень на трупі не виявлено. При розтині трупу були встановлені тілесні ушкодження: повний поперечний перелом грудини в області проекції основи грудини, неповні переломи 8-го ребра по підпахвовій лінії, 9-го ребра по підпахвовій лінії, 10, 11-го по задній підпахвовій лінії. Інших ушкоджень немає /а.с.168-172/.

- протоколом огляду місця події від 01.03.2018 року з фототаблицею, згідно якого, в кімнаті будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, на ліжку виявлено труп ОСОБА_3./а.с.173-176/.

- висновком експерта № 65-ЛЗт/18 від 02.03.2018 року, згідно якого, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, встановлені пошкодження: -голови та обличчя: садно в області зовнішнього кута правої надбрівної дуги; -тулуба: закритого повного поперечного перелому в області тіла основи грудини; закритого не повного косо-поперечного перелому 8-го ребра зправа по підпахвовій лінії, повного косо-поперечного перелому 9 ребра зправа по підпахвовій лінії, повних поперечних переломів 10,11 ребер зправа по задній підпахвовій лінії з масивною кровоподтечностью в області вказаних переломів. Причиною смерті ОСОБА_3, явився травматичний шок, обумовлений поєднаною тупою травмою грудної клітини. Мається прямий причинно-наслідковий зв'язок між отриманими ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями та настання смерті. За ступенем тяжкості поєднана тупа травма грудної клітини яка зумовила настання смерті - це ТЯЖКЕ тілесне ушкодження; садна - це - ЛЕГКІ тілесні ушкодження. В крові трупа виявлено етиловий спирт в кількості - 2,02 ‰, що відповідає його вмісту при алкогольному сп'янінні середнього ступеня. Вищевказані тілесні ушкодження на фоні алкогольного сп'яніння у своїй сукупності могли зумовити більш швидке настання смерті. Маловірогідне утворення вищевказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти зростання з наданням тілу прискорення чи без такого. Вищевказані тілесні ушкодження утворилися з силою достатньою для їх утворення. Вищевказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів що не відобразили в ушкодженнях своїх індивідуальних особливостей, якими могли бути і руки людини. За наявними даними достовірно судити про взаємне положення потерпілого та нападника не представилося можливим. Виходячи із областей локалізації тілесних ушкоджень потерпілому було спричинено не менше трьох травматичних впливів. При мірі розвитку явищ травматичного шоку потерпілий міг здійснювати які-небудь самостійні дії нетривалий проміжок часу. Після спричинення тілесних ушкоджень потерпілий міг втратити свідомість. У ході дослідження трупа було виявлено ряд морфологічних змін внутрішніх органів що підтверджується мікроскопічним дослідженням гістологічних препаратів: нерівномірна гіпертофія міокарда з елементами його атрофії, атеросклероз вінцевої епікардіальної артерії зі стенозом просвіту на 1/3, склероз стінок інтрамуральних артерій, периваскулярний і дифузний кардіосклероз; склероз стінок артерій головного мозку та його оболонок; дифузний жировий гепатоз, портальний цироз печінки; морфологічні ознаки сечокислого діатезу в нирці. Покази надані підозрюваним ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту в цілому не суперечать судово-медичним даних в частині механізму та локазілації наявних у потерпілого тілесних ушкоджень /а.с.194-197/.

-висновком експерта № 77-ЛЗ/18 від 03.03.2018 року, згідно якого, у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, мав місце синець по тильній поверхні правої кисті в області основної фаланги третього пальця котрий утворився від дії тупих твердих предметів, що не відобразили в пошкодженні своїх індивідуальних особливостей можливо в строк і за обставин вказаних в настановній частині постанови. За ступенем тяжкості синець - це ЛЕГКІ тілесні ушкодження /а.с.198/.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 03.03.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_1, в ході якого обвинувачений показав і розповів всі обставини вчинення ним злочину 28.02.2018 року /а.с.226-227/.

Таким чином, аналізуючи вищевказані докази, суд находить вину обвинуваченого повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому суд вважає доведеним та підтвердженим сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів умисного нанесення обвинуваченим ОСОБА_3 не менше трьох ударів, з яких два удари кулаками обох рук в грудну клітину та правий бік тулубу в область ребер, один удар долонею правої руки в обличчя, що спричинило ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 65-Лзт/18 від 02.03.2018 року тілесні ушкодження у вигляді: садна в області зовнішнього кута правої надбрівної дуги, що відноситься до легких тілесних ушкоджень; закритий повний поперечний перелом в області тіла основи грудини; закритий не повний косо-поперечний перелом 8 ребра зправа по підпахвовій лінії; повний косо-поперечний перелом 9 ребра зправої по підпахвовій лінії; повний косо-поперечний перелом 10,11 ребер зправа по задній підпахвовій лінії з масивною кровопідтечністю в області вказаних переломів, поєднана тупа травма грудної клітини відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 впав на ліжко та через нетривалий проміжок часу помер. Причиною смерті ОСОБА_3 виявився травматичний шок, обумовлений поєднаною тупою травмою грудної клітини. Вказане підтверджується, зокрема, показанням обвинуваченого в судовому засіданні та висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 № 65-ЛЗт/18 від 02.03.2018 року. Щодо нанесення ОСОБА_3 обвинуваченим ударів у кількості та згідно механізму як зазначено у формулюванні обвинувачення, а саме, два удари кулаками обох рук в правий та лівий бік тулубу в область ребер, один удар кулаком правої руки в обличчя та один удар двома кулаками обох рук в грудну клітину, то саме така кількість та механізм нанесення не були підтверджені стороною обвинувачення належними та допустимими доказами в судовому засіданні.

Протокол допиту підозрюваного з відеофіксацією/а.с.223-225/, суд визнає недопустимим доказом, оскільки згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Суд розцінює версію обвинуваченого про заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони, як надуману з метою уникнути відповідальності за вчинене. Перевірені в судовому засіданні докази в повному обсязі ствердження обвинуваченого спростовують і підтверджують його умисел на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України N 1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» при з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.

Ствердження ОСОБА_1 щодо перевищенні ним меж необхідної оборони в тому числі спростовуються його ж показами в судовому засіданні, згідно яких обвинувачений не заперечував, що реальної загрози з боку потерпілого не було. Потерпілий був значно старше його, ІНФОРМАЦІЯ_5, нижче його зростом, мав меншу вагу, не мав фізичної переваги над ним. Обвинувачений вказував, шо раніше займався бойовими мистецтвами, мав певні знання у проведенні ударів. Обвинувачений наносив удари з силою достатньою для утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 В судовому засіданні свідки показували, що потерпілий пересувався за допомогою допоміжного засобу.

Щодо посилань обвинуваченого на те, що потерпілий міг взяти сторонні предмети та нанести йому удари ними, то зазначене вказує на те, що стан необхідної оборони є відсутнім, якщо небезпека може загрожувати лише у майбутньому. Обвинувачений міг вдатися до заходів, які не мають нічого спільного із умисним заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, міг відмовитися від нанесення ударів потерпілому, припинити нанесення ударів, не наносити комбінацію ударів. Для обвинуваченого було очевидним, що у відношенні потерпілого, з огляду на його вікові, фізичні показники, співвідношення сили та можливостей потерпілого, немає необхідності вчиняти такі дії. Заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, явно не відповідало обстановці, що склалася. Обвинувачений усвідомлював свою очевидну перевагу над потерпілим, спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше неодноразово судимий, не працює, неодружений, дітей не має, на обліку у лікаря - психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, з 2010 року перебував на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрома залежності від алкоголю, ускладнений вживанням препаратів коноплі, знятий з обліку у 2013 році із засудженням. Взятий на облік у 03.2017 році з приводу синдрома залежності від алкоголю, за факичним місцем проживання характеризується з негативного боку, вживає алкогольні напої /а.с.179-181,202-203, 204/.

Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

При цьому суд зауважує, що вказану в обвинувальному акті обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого, а саме, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, в судовому засіданні не було підтверджено доказами, оскільки надані стороною обвинувачення докази не містять даних про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, обвинувачений заперечує перебування у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення кримінального правопорушення, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, який був наданий стороною обвинувачення, також таких даних не містить, вказаний висновок був складений через декілька днів після вчинення кримінального правопорушення і містить дані про огляд обвинуваченого 02.03.2018 року о 19:10 годині, тобто засвідчує факт перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння саме в цей час. Допитані в судовому засіданні свідки не були очевидцями вчинення кримінального правопорушення, не спілкувалися з обвинуваченим безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, що він холостий, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв'язки, раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив, знов вчинив кримінальне правопорушення, діяв умисно, з огляду на встановлені судом обставини вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 121 КК України, і приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Міру запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, суд залишає до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 02.03.2018 року.

Витрати на залучення експерта в справі відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ВІСІМ років.

Міру запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, залишити до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 02.03.2018 року.

Речові докази:

- одяг ОСОБА_4, а саме: піджак, халат, кофту, два светри, гамаші, шкарпетки; одяг ОСОБА_3, а саме: фуфайку, светр, кофту, брюки, спортивні штани, шкарпетки; ліхтарик в металевому корпусі синього кольору з вставками сталевого кольору, куртку чоловічу чорного кольору з капюшоном сірого кольору, чоловічі спортивні штани чорного кольору, чоловічі туфлі чорного кольору, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити.

-паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мобільний телефон «Нокіа» моделі «7260», ІМЕІ: НОМЕР_2, в якому встановлена сім-карта № НОМЕР_1, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - повернути ОСОБА_1.

Зняти арешт накладений, на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.03.2018 року, на паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мобільний телефон «Нокіа» моделі «7260», ІМЕІ: НОМЕР_2, в якому встановлена сім-карта № НОМЕР_1, ліхтарик в металевому корпусі синього кольору з вставками сталевого кольору, куртку чоловічу чорного кольору з капюшоном сірого кольору, чоловічі спортивні штани чорного кольору, чоловічі туфлі чорного кольору.

Зняти арешт накладений, на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.03.2018 року, на піджак, халат, кофту, два светри, гамаші, шкарпетки; одяг ОСОБА_3, а саме: фуфайку, светр, кофту, брюки, спортивні штани, шкарпетки

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя: К.Ш.Харабадзе