Постанова № 801648, 05.07.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.07.2007

Справа №2-16/680-2007А

За позовом – Приватного підприємства Фірми «Шарм» (98635, м. Ялта, вул.. Ломоносова,1,3 р/р 2600801731302 в Укрсімбанку м. Ялта, МФО 324786, ОКПО 20710519, тел./факс 8(0654) 26-04-43)

До відповідача - Державної податкової інспекції в м. Ялті 998600, м. Ялта, вул.. Васильєва, 16, код ОКПО 24040636, р/р в УДК в АРК, м. Сімферополь, № 614101000810/0, МФО 824026, тел. 8(0654)23-39-64)

Про скасування податкових повідомлень – рішень.

Суддя В.А.Омельченко

Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

07-14.06.2007 р.

від позивача – Нізяєва Ю.Ю. представник, дов. б/н від 08.06.2006 року

від відповідача - Володкін С.А. – гол. держ. под. інспектор, дов № 2285/9/10-0 від 04.05.2006 року

05.07.2007 р.

Від позивача – Лазарєв С.О., - представник, дов. б/н від 18.05.2007 року

Від відповідача – Чурочкин А.Б. гол. держ. под. інспектор, дов. № 3291/9/10-0 від 14.05.2007 року

Суть спору – Позивач - Приватне підприємство Фірма «Шарм» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою про скасування податкових повідомлень – рішень ДПІ в м. Ялта № 0002292301\2 від 26.10.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 26 104 грн., № 0002282301/2 від 26.10.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 9 891,50 грн., № 0002302301\2 від 26.10.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на землю|грунт| в сумі 12 960,70, № 003282301/2 від 26.10.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 887 грн., та про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на додану вартість 1330,5 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 17 336 грн. і застосування|вживання| штрафних санкцій в сумі 8 768 грн. суперечать | вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»|.

На думку|фірма-виготовлювача| позивача визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6 594 грн. і застосування|вживання| штрафних санкцій в сумі 3 297,50 грн.|, не відповідає нормам Закону України «Про податок на додану|добавляти| вартість»|, оскільки|тому що| висновки про порушення ПП «Шарм», вказані в розділі «Перевірка правильності визначення податкового кредита»| і «Розрахунки з|із| бюджетом по ПДВ», п.п. 7.2.1. «е» п.7.2. і п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не мали місця.

Крім того, вважає незаконним нарахування відповідачем податку на землю, з мотивів того, що в перевіряємий період у позивача були відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Відповідач з позовними вимогами не згоден, вважає, що перевірка була проведена з дотриманням вимог діючого законодавства. Донарахування були проведені відповідачем законно. Підставою для нарахувань з’явилось те, що позивач не надав до перевірки необхідні первини документи, ведення яких передбачено діючим законодавством.

На підставі вказаних обставин, та з урахуванням пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємству було донараховано податок на прибуток, та застосовані фінансові санкції на загальну суму 26450 грн., а також на підставі п.п. 7.2.1. «е» п.7.2. и п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» донараховано податок на додану вартість, та застосовані фінансові санкції на загальну суму 9 891,50 грн.

Крім того, в ході перевірки встановлено порушення ст. ст. 2, 14, 15 Закону України «Про плату за землю»|, яке виразилось у тому, що ПП фірма|фірма-виготовлювач| «Шарм» не надавало в ДПІ в м. Ялта розрахунки земельного податку з моменту|із моменту| реєстрації права власності на нерухоме майно, здійснюючи використання земельними ділянками під цими об'єктами, у зв'язку з чим ДПІ в м. Ялта |чинить|висновок,виведення|було донараховано земельний податок за 4 квартал 2004 року – 1682,76 грн. і 2005 рік – 6 731,04 грн.

В ході розгляду справи були оголошені перерви судового засідання 07.06.2007 р. та 14.06.2007 р. в порядку ст. 150 КАС України, після закінчення якої провадження по справі було продовжено.

Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 05.07.2007 року.

Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Державною податковою інспекцією в м. Ялта проведена комплексна планова документальна перевірка по питанню дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства Приватним підприємством фірма|фірма-виготовлювач| «Шарм» за період з 01.10.2004 року по 31.03.2006 року, за наслідками|за результатами| якої складений акт перевірки від 03.07.2006 року № 1575\23-0\20710519\101.

За наслідками розгляду акту перевірки 26.10.2006 року ДПІ в м. Ялта відносно ПП фірми «Шарм» були прийняти податкові повідомлення – рішення: № 0002292301\0 від 14.07.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 26 104 грн., № 0002282301/0 від 14.0 7.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 9 891,50 грн., № 0002302301\0 від 14.07.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на землю|грунт| в сумі 12 960,70.

Приватне підприємство фірма|фірма-виготовлювач| «Шарм» не погодившись з|із| вказаними податковими повідомленнями в порядку ст. 5 Закону України «О порядку|ладі| погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»| були подані апеляційні скарги в ДПІ в м. Ялта та в подальшому в ДПА в АР Крим з|із| проханням переглянути і відмінити|скасовувати| прийняті податкові повідомлення – рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|.

Рішенням|розв'язанням,вирішенням,розв'язуванням| про результати розгляду скарги Державної податкової адміністрації в АРК від 19.10.2006 р. № 2326\10\25-007 вказані податкові повідомлення - рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| частково скасовані. ДПІ в м. Ялта після|потім| закінчення процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань в ДПА в АР Крим прийняті наступні|слідуючі| податкові повідомлення-рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| від 26 жовтня 2006 року:

- № 0002292301\2 про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 26 104 грн|.;

- № 0002302301\2 про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на землю|грунт| в сумі 12 960,70 грн|.;

- № 0002282301\2 про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 9 891,50 грн|.;

- № 0003282301\2 про зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 887,00 грн., визначенні суми податкового зобов'язання у розмірі 887,00 грн. застосуванні|вживанні| штрафних санкцій в сумі 443,5 грн.

Досліджуючи підстави донарахування позивачу податку на прибуток та податку на додану вартість, а також застосування по результатам перевірки фінансових санкцій суд встановив наступне.

Між ПП фірма|фірма-виготовлювач| «Шарм» та ВАТ ПТК «Кримспецбуд» були укладені|ув'язнені| договори про надання комунальних послуг від 01.07.2003 р. № 12 , терміном дії до 31.12.2004 року та від 01.01.2005 р. № 0101\5, терміном дії до 31.12.2005 р.

Відповідно до умов вказаних договорів позивач здійснює|виробляє,справляє| оплату комунальних послуг згідно виставленим ВАТ «Кримспецбуд» рахункам|лічбі| не пізніше 5-ти банківських днів з моменту|із моменту| виписки рахунку|лічби|.

В ході перевірки з боку позивача ДПІ в Ялта були надані первини документи, яки укладались між ПП фірма|фірма-виготовлювач| «Шарм» та ВАТ ПТК «Кримспецбуд», рахунки, акти виконаних робіт, акти звірки взаєморозрахунків, платіжні документи, податкові накладні. Вказані документи відображені в акті перевірки та були досліджені в ході розгляду справи.

Не зважаючи на те що, фактично ДПІ в м. Ялта було встановлено факт виконання договору, вказані документи не були прийняти як доказ понесених позивачем валових розходів, та зняла суми податку на додану вартість сплачені при у сумі комунальних платежів з податкового кредиту підприємства.

При цьому, в акті перевірки не зазначено з яких підстав вказані документи не були прийняти при проведені перевірки.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з врахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем було надано до перевірки всі необхідні первинні бухгалтерські та інші документи, в тому числі податкові накладні, які оформлені відповідно до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України N 165 від 30.05.97, що підтверджує правомірність віднесення витрат по вказаним договорам до складу валових витрат.

Щодо порушень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підставою для таких дій відповідача є виключення останнім з валових витрат по сплаті ВАТ «Кримспецбуд» комунальних послуг, про що зазначено в акті перевірки "Валові витрати".

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Оскільки здійснені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю, то згідно із підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні послуг, що підтверджують правомірність віднесення витрат до складу валових витрат, а суми ПДВ за цими накладними відповідно до складу податкового кредиту. Таке право позивача на податковий кредит підтверджено належно оформленими податковими накладними, які згідно з підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами. Наявність належно оформлених податкових накладних підтверджує право позивача на віднесення сум податку на додану вартість за цими накладними до складу податкового кредиту, а тому зменшення відповідачем податкового кредиту за цей період та визначення у зв'язку з цим позивачеві сум податкового зобов'язання не відповідає вимогам закону.

Суд не приймає посилання відповідача на п.7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно з якою для товарів (послуг), придбання (поставка) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (поставки) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку, оскільки розрахунки за договором надання комунальних послуг між ПП фірма «Шарм» та ЗАТ «Кримспецбуд» не встановлювались в залежності від показань приладів обліку. Більш того, ДПІ в м. Ялта взагалі не встановлено наявність приладів обліку, що належать позивачу, яки б фіксували обсяг послуг при їх постачанні від ЗАТ «Кримспецбуд».

Крім того, в акті перевірки ДПІ в м. Ялта на л.20 зазначено, що позивачем у порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових доходів від продажу товарів, послуг у першому кварталі 2005 року не включені доходи у сумі 50,7 грн., що привело до донарахування податку на прибуток у сумі 7836 грн., та застосуванню фінансових санкцій у сумі 3918 грн. Позивач в цій частині не спростував доводи викладені в акті перевірки, отже суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Крім того, в акті перевірки ДПІ в м. Ялта зазначено, що у лютому 2005 року позивач двічі включив в податковий період суму ПДВ по податковий накладній № 573 від 29.11.2004 року наданою ТОВ «Будкомплект»в розмірі 291 грн., а також у травні 2005 року позивач двічі включив в податковий період суму ПДВ по податковий накладній № 3416 від 29.11.2004 року наданою ТОВ «Будкомплект»в розмірі 2166,80 грн. Вказані порушення є підставою до нарахування податку на додану вартість у сумі 2458 грн., та застосуванню фінансових санкцій у сумі 1229 грн. ПП фірма «Шарм» не спростувало ці донарахування, зазначені в акті перевірки, в зв’язку з чим суд вважає що в цій частині в задоволені позовних вимог необхідно відмовити.

За вказаних обставин, оскільки висновки акту перевірки не підтверджуються дослідженими матеріалами справи, спірні повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано суму податку на прибуток, податку на додану вартість та штрафні санкції підлягають частковому скасуванню.

Згідно з позовною заявою ПП фірма «Шарм» також оскаржувало податкове повідомлення рішення № 0003282301\2 від 26.10.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 887,00 грн., визначено податкове зобов'язання у розмірі 887,00 грн. та застосовані|вживанні| штрафних санкції в сумі 443,5 грн. Не зважаючи на це в позовної заві відсутні мотиви та докази згідно з якими позивач вважає вказане повідомлення-рішення підлягаючім скасуванню, та не надано таких доказів в ході розгляду справи, в зв’язку з чим суд вважає що в цій частині в задоволені позовних вимог необхідно відмовити.

Відносно донарахування позивачу податку на землю суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки зазначено, що 25.07.2003 року згідно з договором купівлі-продажу ПП фірма «Шарм» придбано цілісний майновий комплекс, загальною площею 5992 м2, розташований за адресою м. Ялта, смт Гаспра, вул. Південоберіжне шоссе,11, а також 10.10.2003 року ПП фірма «Шарм» згідно договору купівлі-продажу було придбано нежиле приміщення, загальною площею 195,5 м2. Далі в акті перевірки ДПІ в м. Ялта, на підставі ст.ст. 2, 14, 15 Закону України «Про плату за землю» робить висновок про те, що ПП фірма «Шарм» була зобов’язана з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно надавати розрахунки по земельному податку. На підставі вказаних обставин позивачу було донараховано земельний податок та застосовані фінансові санкції.

Суд вважає, що висновки ДПІ в м. Ялта про необхідність сплати земельного податку виникла у ПП фірми «Шарм» з моменту придбання нерухомого майна помилковими за наступних підстав.

Умови передачі землі у власність або користування визначаються Земельним кодексом України.

За приписами п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 125 Кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається в залежності від грошової оцінки земель.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в тому числі орендар (ст. 5 Закону). Відповідно до ст. 15 цього Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Стаття 13 Закону України "Про плату за землю" встановлює, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Згідно зі ст. 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Складовою частиною державного земельного кадастру є державний реєстр земель, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок. Такі документи та відомості в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням вищевказаних нормативних актів, суд вважає, що діюче законодавства не передбачає обов'язок ПП фірми|фірма-виготовлювача| «Шарм» надавати розрахунки в ДПІ в м. Ялта з моменту|із моменту| оформлення права власності на нерухомість. Закон України «Про плату за землю»| встановлює коло|з'являються,являються| суб'єктів що є платниками|виплати| податку на землю|грунт|, та ДПІ в м. Ялта не наділена повноваженнями щодо його розширювання. Крім того, Законом визначені випадки, коли виникає обов'язок по нарахуванню і сплаті|виплаті| податку: з моменту|із моменту| отримання|здобуття| документів, що встановлюють право, на право користування земельною ділянкою. Земельним Кодексом України визначено, що документом, підтверджуючим право користування земельною ділянкою для юридичних осіб є|з'являється,являється| або державний акт про право постійного користування землею|грунтом| або договір оренди земельної ділянки.

Зважаючи на те, що в перевіряємий період у позивача були відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, висновки ДПІ в м. Ялта щодо нарахування земельного податку и застосування фінансових санкцій є помилковими.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку щодо безпідставності визначення інспекцією податкового зобов'язання із земельного податку та прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 05.07.2007 р.

Постанова складена в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ та підписана 13.07.2007 року .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 –164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта:

- № 0002292301\2 від 26.10.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на прибуток в |частині донарахування податку на прибуток у сумі 9500 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 4850 грн.;

- - № 0002282301\2 від 26.10.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на додану вартість частині донарахування податку на додану вартість у сумі 4136.00 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 2068.50 грн.;

- № 0002302301\2 про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на землю|грунт| в сумі 12 960,70 грн|.;

3. В задоволені позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення № 003282301/2 від 26.10.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 887 грн., та про визначення суми податкового зобов'язання і застосування|вживання| штрафних санкцій по податку на додану вартість 1330,5 грн., № 0002292301\2 від 26.10.2006 року в частині донарахування податку на прибуток у сумі 7836 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 3918 грн. № 0002282301\2 від 26.10.2006 року в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 2485 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 1229 грн. в позові відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на 03,40 грн. державного мита.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.