
Справа № 420/1067/19
УХВАЛА
27 лютого 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши одержані матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича, Командира військової частини А2393 Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів,-
ВСТАНОВИВ:
22 лютого 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А2393 від 02.11.2018 року №783, яким заступника командира військової частини А3880 з тилу - начальника тилу підполковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність; визнати протиправним та скасувати Наказ Міністра оборони України Полторака С.Т. від 30.11.2018 року №607 «Про результати службового розслідування», яким заступника командира військової частини А3880 з тилу - начальника тилу підполковника ОСОБА_1 позбавлено військового звання, визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного.
Згідно ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вищевказаних вимог позивачем не зазначено адреси електронної пошти Міністра оборони України, командира військової частини А2393 Міністерства оборони України.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим суд зазначає, що пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 частини 1статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, визначальною ознакою публічно-правового спору, розгляд якого здійснюється у порядку адміністративного судочинства, є наявність серед сторін такого спору відповідача - суб'єкта владних повноважень, котрий у межах спірних правовідносин діє на виконання владних управлінських функцій чи делегованих повноважень.
Згідно з приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить, серед іншого, визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А2393 від 02.11.2018 року №783, однак визначаючи суб'єктний склад учасників справи, позивач зазначає лише посаду відповідача та не вказує прізвище, ім'я та по батькові посадової особи наказ якої він оскаржує. Разом з тим, позивач у якості відповідача зазначає Міністерство оборони України, проте не звертає до нього позовних вимог.
Таким чином позивачу необхідно привести у відповідність позовні вимоги та суб'єктний склад учасників справи шляхом зазначення прізвища, ім'я та по батькові командира військової частини А2393 та приведення позовних вимог у відповідність до суб'єктного складу учасників справи.
Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характер становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум з розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1921 гривні.
Судом встановлено, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а отже сума судового збору за звернення з даним адміністративним позовом становить 1536,80 грн. (768,40 грн.*2). Однак позивачем не надано доказів сплати судового збору.
При цьому, у позовній заяві позивач , посилаючись на положення п.п. «а» п. 2 ч.1 ст. 8. 8 Закону України «Про судовий збір», просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі у зв'язку з тим, що з 27.12.2018 року грошове забезпечення йому не надається взагалі, у зв'язку з чим він фактично залишився без засобів для існування, що позбавляє його можливості сплатити судовий збір в повному обсязі.
Однак на підтвердження вищевказаних доводів, позивач не надає жодних доказів.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI. Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного Закону: суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з приписами ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування доводів викладених в зазначеному клопотанні, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі є не обґрунтованим та у суду відсутні наразі законні підстави для його задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви приведеної у відповідність до ч.5 ст. 160 КАС України з зазначенням прізвища, ім'я та по батькові командира військової частини А2393, електронної адреси учасників справи та приведенням позовних вимог у відповідність до суб'єктного складу учасників справи, а атакож шляхом надання доказів сплати судового збору за звернення з даним адміністративним позовом з доказами його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за даною позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Адміністративну позовну ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича, Командира військової частини А2393 Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 7 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.
Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.М. Аракелян
Судове рішення № 80162151, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 27.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/1067/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: