Рішення № 80161889, 21.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4323/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Колодяжного Д.В.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідачів – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Головного Управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

05.12.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі – ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (надалі – ДФС України, відповідач-1), в якій, з урахуванням уточнень (а.с.58-64) просить:

- скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №954708/НОМЕР_1 від 16.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 01.09.2018;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №3 від 01.09.2018, подану для реєстрації фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також указує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв'язку з чим прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. За доводами позивача, реальність господарської операції підтверджується наданими позивачем документами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 10.01.2019 залучено в якості спвіввідповідача – Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі – ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач-2).

25.01.2019 представником відповідачів надано відзив на позов у якому вказано, що подану позивачем податкову накладну зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок відповідності податкових накладних вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації ПН/РК в ЄПРН. За доводами представника відповідачів, надані позивачем документи не є належними доказами реальності господарських операцій (а.с.79-81).

29.01.2019 позивачем надано пояснення щодо господарської діяльності (а.с.101-105).

Ухвалою суду від 11.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2019.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечувала.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; основний вид економічної діяльності – вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.21).

ФОП ОСОБА_3 є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Реєстру платників ПДВ (а.с.22).

16.08.2018 між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ПП "Агроекологією" (покупець) укладено договір поставки за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця кукурудзу на зелену масу, яка знаходиться в полі на корню, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором. Орієнтовний розмір земельної ділянки, на якій знаходиться товар, складає 144 га (а.с.30).

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом оплати авансу в розмірі 2880000,00 грн протягом трьох днів від укладення договору.

Згідно з пунктом 5.2 договору оплата решти вартості товару здійснюється покупцем протягом 25 днів від прийняття товару та підписання сторонами акта звірки з метою проведення остаточних розрахунків за поставлений товар.

Положеннями пункту 5.3 договору визначено, що датою поставки товару є дата складання акта виконаних робіт постачальником.

17.08.2019 укладено додаткову угоду №1 до договору поставки від 16.08.2018 згідно з якою пункт 5.3 договору викладено у наступній редакції: "Датою поставки товару є дата закінчення збирання врожаю покупцем і виписки видаткової накладної постачальником, складеній на підставі фактично зібраного врожаю земельної маси кукурудзи (а.с.31).

18.08.2018 укладено додаткову угоду №2 до договору поставки від 16.08.2018 (а.с.32).

Відповідно до якої пункт 4.3 договору поставки від 16.08.2018 викладено у наступній редакції: "покупець має право затримати оплату товару в межах 1000000,00 грн до моменту належного підтвердження постачальником реєстрації податкової накладної в порядку та в строки, передбачені чинним законодавством. Такі дії вважатимуться сторонами належними діями покупця та не потребують окремого попередження з боку покупця, а також не матимуть для покупця відповідальності".

На виконання умов договору поставки від 16.08.2018 між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Агроекологія" складено 01.09.2018 акт приймання-передачі №3 до договору поставки від 16.08.2018, відповідно до якої постачальник передав, а покупець прийняв зелену масу кукурудзи у кількості 1678,451 т.; вартість переданої зеленої маси кукурудзи становить 1680000,00 грн, в т.ч. 280000,00 грн ПДВ (а.с.53).

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_3 виписано податкову накладну від 01.09.2018 №3 на загальну суму 1680000,00 грн, у тому числі ПДВ – 280000,00 грн (а.с.45).

Податкову накладну від 01.09.2018 №3 позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

26.09.2018 позивачем отримано квитанцію, у якій зазначено, що документ прийнято. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена. Обсяг постачання товару /послуги 1214 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с.46).

Позивачем 11.10.2018 подані пояснення та копії документів, про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній від 01.09.2018 №3 (а.с.47).

Комісією ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 16.10.2018 прийнято рішення №954708/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.09.2018 №3 (а.с.48).

Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/іновойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); додаткова інформація: акт виконаних робіт постачальника, як це передбачено п 5.3 Договору б/н від 16.08.2018.

Позивачем подано скаргу на рішення Комісії ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №954708/НОМЕР_1 від 16.10.2018 (а.с.50-51).

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 05.11.2018 №40972/3215008995/2 Комісії ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації залишено без змін (а.с.52).

Не погодившись із рішенням комісії Головного управління Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №954708/НОМЕР_1 від 16.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 01.09.2018, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, платник податку – постачальник з настанням першої із подій виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Абзацом другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.

Водночас згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі – Порядок № 117). Згідно з пунктом 3 Порядку № 117 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до пункту 4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку – критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування – критеріям ризиковості здійснення операції.

Як вище зазначено, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості здійснення операцій", зокрема, зазначено, що податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: 2.1 " Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)".

З урахуванням положень наведеної норми, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення, зокрема, навести детальний обґрунтований розрахунок, що свідчитиме про відповідність податкової накладної визначеному критерію.

Однак, надіслана позивачу квитанція таких розрахунків не містить.

До того ж, суд, виходячи з системного аналізу положень пунктів 6, 7 Порядку №117, зазначає, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є або відповідність платника податків критеріям ризиковості платників податків, або відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операції.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Критерії ризиковості здійснення операцій визначені критерії ризиковості господарської операції, а не критерії ризиковості платника податку.

Натомість, як зазначено у квитанції, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 26.09.2018 №1 в ЄРПН слугувала її відповідність критеріям ризиковості платників податків. Тобто, відповідач застосував критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до такого платника, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №117.

У ході судового розгляду справи відповідач-2, в порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Положеннями пункту 23 Порядку №117 передбачено, що Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Крім того, суд звертає увагу, що у квитанції вказано, як підставу для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН те, що обсяг постачання товару /послуги 1214 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

Водночас у рішенні про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №954708/НОМЕР_1 від 16.10.2018 зазначено іншу підставу для відмови у реєстрації податкової накладної: ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/іновойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); додаткова інформація: акт виконаних робіт постачальника, як це передбачено п 5.3 Договору б/н від 16.08.2018

Суд зазначає, що позивачем надано до суду акт приймання-передачі №3 зеленої маси кукурудзи до договору поставки від 16.08.2018, відповідно до якої постачальник передав, а покупець прийняв зелену масу кукурудзи у кількості 1678,451 т.; вартість переданої зеленої маси кукурудзи становить 1680000,00 грн, в т.ч. 280000,00 грн ПДВ (а.с.53).

З поданих 11.10.2018 до контролюючого органу пояснень та додатків слідує, що ФОП ОСОБА_3 було складено податкову накладну від 01.09.2018 №3 по факту отримання попередньої оплати від ПП "Агроекологія" на зелену масу вирощеної ним кукурудзи на полях, що ним орендуються, відповідно до Договору поставки від 16.08.2018. Позивачем в повній мірі надано інформацію щодо походження реалізованої ПП "Агроекологія" продукції.

Суд звертає увагу на те, що спірному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної підстави для його прийняття носить загальний характер.

Податкова накладна від 01.09.2018 №3 відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що контролюючий орган не заперечує.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача достатніх підстав для складення зазначеної податкової накладної.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 01.09.2018 №3.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 16.10.2018 №954708/НОМЕР_1.

Щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 01.09.2018, подану для реєстрації ФОП ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов’язання ДФС України зареєструвати податкову накладну від 01.09.2018 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ФОП ОСОБА_3

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи те, що відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, зобов'язавши – ДФС України подати у встановлений судом строк після набрання законної сили рішенням суду, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.

У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення, то понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. Пилипа Орлика, 40-А, м. Полтава, 36000, рнокпп НОМЕР_1) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №954708/НОМЕР_1 від 16.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 01.09.2018.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 01.09.2018 подану для реєстрації фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 лютого 2019.

Головуючий суддя ОСОБА_4