
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4332/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Протас О.М.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні та зобов'язання провести відповідні виплати, -
В С Т А Н О В И В:
05 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про:
- стягнення з управління на користь позивача середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні за період з 17 жовтня 2018 року по 29 листопада 2018 року в сумі 14453,16 грн;
- зобов'язання управління провести позивачу виплату середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні в сумі 14453,16 грн.
Також просив на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що у період з 01.08.2007 по 17.10.2018 він проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України. Наказом ГУНП в Полтавській області від 16.10.2018 №510 о/с ОСОБА_2 звільнено зі служби на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням. Вислуга років станом на 17.10.2018 складає 11 років 02 місяці 16 днів, у пільговому обчисленні – 11 років 05 місяців 12 днів. Позивач вважає, що в день звільнення йому мала бути виплачена одноразова грошова допомога при звільненні за 11 років. Однак, така допомога протиправно виплачена позивачу відповідачем не в день звільнення, а 29.11.2018. Відтак, позивач наполягає на необхідності стягненні на його користь середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою суду від 10.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
08.01.2019 від ГУНП в Полтавській області до суду надійшов відзив на позов (а.с. 28-32), у якому останнє просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 Управління посилається на те, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов’язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України. При цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Одноразова грошова допомога при звільненні, яка передбачена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», не входить до складових грошового забезпечення та нараховується і сплачується відповідно до умов, встановлених Порядком, затвердженим наказом МВС України від 06.04.2016 №260. При цьому, виплата поліцейським одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби проводиться Національною поліцією України після звільнення особи зі служби та не входить до повноважень ГУНП в Полтавській області. Отже, ГУНП в Полтавській області при проведенні виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні діяло в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.
У відповіді на відзив на позов, що надійшла до суду 10.01.2019 (а.с. 45-50), позивач наполягає на тому, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності, тощо), належні до сплати працівнику, мають бути виплачені у день його звільнення. Законодавство прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов’язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать останньому. У разі невиконання такого обов’язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. При цьому, посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на відсутність вини у невиплаті позивачу у день звільнення одноразової грошової допомоги через відсутність асигнувань від Національної поліції України на виплату такої допомоги ОСОБА_2 вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, а відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
В судове засідання позивач не з'явився, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у матеріалах справи мається заява (клопотання) останнього про розгляд даної справи за його відсутності (а.с. 63).
Представник відповідача в судовому засіданні 27.02.2019 заперечувала проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх безпідставність.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу ГУНП в Полтавській області від 16.10.2018 №510 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0120082), старшого слідчого Слідчого відділення Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) 17.10.2018 (а.с. 41).
У вказаному наказі також зазначено, що вислуга років старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 станом на 17.10.2018 складає 11 років 02 місяці 16 днів, у пільговому обчисленні - 11 років 05 місяців 12 днів; він має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 років.
За змістом листа Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 03.03.2018 №718/29/2/02-2018, що надійшов до ГУНП в Полтавській області 05.03.2018 за вх.№747/115/29/01-2018, останнє повідомлене про необхідність починаючи з березня 2018 року щомісяця до 18 числа проводити роботи щодо внесення до бази даних автоматизованої системи обліку та управління господарськими процесами Національної поліції України інформацію про потребу в коштах на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейських, з обов’язковим направленням до ДФЗБО зазначеної інформації в паперовому вигляді за підписами керівника органу поліції та керівника фінансового підрозділу (а.с. 73).
На виконання вказаного листа ГУНП в Полтавській області листом від 16.11.2018 №5178/115/04/29-2018 направило Національній поліції України інформацію щодо потреби в коштах на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським ГУНП в Полтавській області, серед яких значиться й ОСОБА_2 (а.с. 88-89).
Відповідно до інформації, що міститься у довідці ГУНП в Полтавській області від 18.02.2019 №203/115/29/01-2019, згідно довідки про зміни до кошторису на 2018 рік від 26.11.2018 №4835/29/1/01-2018 ГУНП в Полтавській області були доведені бюджетні асигнування по КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у загальній сумі 7 980 900,00 грн, у тому числі для проведення нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським – 909356,00 грн, з яких 24664,06 грн було спрямовано для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_2 (а.с. 87, 90-91).
Згідно відомостей на оплату Приватбанк за жовтень та листопад 2018 року ОСОБА_2 до сплати визначено суми 2068,93 грн та 24294,10 грн відповідно (а.с. 43-44).
За інформацією з виписки по картці/рахунку ОСОБА_2, одноразову грошову допомогу в розмірі 24294,10 грн на користь останнього ГУНП в Полтавській області перераховано 29.11.2018 (а.с. 20).
Вважаючи протиправною виплату ГУНП в Полтавській області на його користь одноразової грошової допомоги лише 29.11.2018, а не у день звільнення зі служби в органах Національної поліції (17.10.2018), останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення з управління на його користь середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні за період з 17.10.2018 по 29.11.2018 в сумі 14453,16 грн та зобов’язання управління провести виплату йому середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні в сумі 14453,16 грн.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі також Закон №580-VIII).
Відповідно до положень статті 102 Закону №580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
За змістом частини 2 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
За правилами пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується учасниками справи, що вислуга років старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 станом на 17.10.2018 складає 11 років 02 місяці 16 днів, у пільговому обчисленні - 11 років 05 місяців 12 днів, а відтак, останній мав право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 років служби.
Згідно з частинами 1, 2 статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі – Порядок №260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 15 Порядку №260 визначено, що при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
Разом з тим, ані Законом №580-VIII, ані Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника з органів поліції.
Так, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає скасуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.
Згідно з частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 звільнений зі служби в поліції 17.10.2018 у відповідності до наказу ГУНП в Полтавській області від 16.10.2018 №510 о/с "По особовому складу", тоді як фактичний розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги управлінням проведено 29.11.2018.
З огляду на викладене, враховуючи зміст статті 117 Кодексу законів про працю України, яка передбачає відповідальність власника за затримку розрахунку при звільненні, підставою для якої є факт порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника, суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Щодо наявності вини роботодавця в затримці розрахунку при звільненні, то суд вважає її доведеною з тих підстав, що ГУНП в Полтавській області у відзиві на позов та його представник в ході розгляду справи взагалі заперечували обов'язок управління здійснювати виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в день звільнення працівника поліції. Відтак управлінням не учинялись дії, спрямовані на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні позивача в день його звільнення, не зважаючи на те, що відповідний рапорт ОСОБА_2 про звільнення за власним бажанням датований 03.10.2018.
За інформацією, зазначеною у довідці ГУНП в Полтавській області від 28.12.2018 №1645/115/29/01/2018, середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_2 станом на 17.10.2018 складало 10251,82 грн, а середньоденне грошове забезпечення - 336,13 грн (а.с. 42).
За підрахунком суду час затримки виплати позивачу одноразової грошової допомоги становить 43 календарних дні.
З урахуванням викладеного, стягненню з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_2 підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14453,59 грн.
Відтак, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з управління на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14453,59 грн.
При прийнятті рішення у даній справі судом враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.02.2019 у справі №814/1735/16, від 30.01.2019 у справі №806/2164/16 та від 11.10.2018 у справі №806/829/17.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання управління провести позивачу виплату середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні в сумі 14453,16 грн, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки належним способом захисту прав позивача в даному випадку буде саме стягнення з управління на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили, а тому вжиття заходів судового контролю не є необхідним.
Підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 (вул. Молодіжна, 36, с.Балясне, Диканський район, Полтавська область, 38512, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 40108630) про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні та зобов'язання провести відповідні виплати задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14453,59 грн (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят три гривні п'ятдесят дев'ять копійок).
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 лютого 2019 року.
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 80161871, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 27.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/4332/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: