Рішення № 80160344, 07.02.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1658/18

Провадження № 2/524/127/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

Головуючого - судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання - Коваль Т.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

16.03.2018 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшов позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

В обґрунтування позову прокурор вказав на те, що на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ципко Т.А., ОСОБА_1 прийняла у власність від ОСОБА_3 приміщення жіночого клубу, за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 143,05 кв.м.. Зазначений об'єкт розташований на земельній ділянці площею 907 кв. м. за кадастровим номером НОМЕР_2. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.03.2018 року № 116696235 право власності на об'єкт зареєстровано за відповідачем. Так, у період з 27 червня 2015 року по 01 липня 2017 року Відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів та оформлення договору оренди. Проте, земельна ділянка використовувалась для розміщення об'єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю. На неодноразові листи-повідомлення міськради відповідач не реагує, збитків не відшкодовує. Збільшивши позовні вимоги, міська рада просить стягнути з відповідача збитки, заподіяні територіальній громаді м. Кременчука внаслідок порушення земельного законодавства у розмірі 14 420 грн. 16 коп.

Представник позивача Шинкаренко Н.М. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, справу слухати без її участі.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату слухання справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, відзив на позов суду не направила.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів відповідно ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою судді від 26.01.2018 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі.

Вилухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

На підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Ципко Тетяною Анатоліївною, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 червня 2015 року ОСОБА_1 прийняла у власність від Дарувальника ОСОБА_3 приміщення жіночого клубу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 143,05 кв.м. Зазначений об'єкт розташований на земельній ділянці площею 907 кв. м. за кадастровим номером НОМЕР_2.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.03.2018 року № 116696235 право власності на об'єкт зареєстровано за відповідачем.

Так, у період з 27 червня 2015 року по 01 липня 2017 року Відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів та оформлення договору оренди. Проте, земельна ділянка використовувалась для розміщення об'єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем договору, що передбачено ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 06.11.2017 року за № 1204 «Про затвердження акта комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2» затверджено акт комісії від 21.09.2017 по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою загальною площею 104 кв.м. (по АДРЕСА_2 нанесених ОСОБА_1 Кременчуцькій міській раді Полтавської області, у зв'язку з порушенням земельного законодавства за період з 27 червня 2015 року по 01 липня 2017 року у сумі 9991,94 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 23.06.2016 року за № 544 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 07.12.2007 № 1229 «Про утворення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства», внесено зміни до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 07.12.2007 року № 1229 «Про утворення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства» та затверджено склад комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства в новій редакції.

Відповідно до Положення основним завданням комісії є зокрема, відшкодування збитків заподіяних вилученням або тимчасовим заняттям земельних ділянок, що належать територіальній громаді міста.

Пунктом 1.6 Положення передбачено, що відшкодуванню підлягають неодержані доходи, що могла би отримати територіальна громада міста, із земельних ділянок, що належать їй на праві власності, внаслідок їх тимчасового зайняття, обмеження прав та інше, а також, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Листом-повідомленням від 20.07.2017 року за вих. № 01-44/1560 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області відповідача запрошено на засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення законодавства.

Згідно протоколу № 11 від 27.07.2017 року засідання комісії по визнанню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства на засіданні представник від ОСОБА_1 доповіла, що отримала розрахунок суми збитків, та просила зробити перерахунок орендної плати з урахуванням 3% від нормативної грошової оцінки землі в зв'язку з видами підприємницької діяльності. За результатами комісії було вирішено викликати відповідача повторно.

Так, листом-повідомленням від 02.08.2017 року № 01-44/1666, від 30.09.2017 за вих. № 01-50/1876 ОСОБА_1 повторно викликали на засідання вищезазначеної комісії та надіслано перерахований розрахунок збитків на суму 9 991 грн. 96 коп.

15.11.2017 року відповідачу направлено рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 06.11.2017 року за № 1204 «Про затвердження акта комісії з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2» та акт від 21.09.2017 року по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства.

Відповідач ніяким чином не відреагувала.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно статті80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним.

За приписами статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частини 2 статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на який вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Згідно зі статтею 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 ЗК України).

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 19.04.1993 року № 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам»).

Згідно з пунктом 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 14.09.2016 року у справі № 703/5377/14, від 17.02.2016 року у справі № 904/5857/14, від 01.07.2015 року у справі № 916/3311/14 та від 07.10.2015 року у справі № 916/3371/14, у постанові Вищого господарського суду України від 20.09.2016 року у справі № 916/1008/15-г.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст. 141 ЦПК України у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Відповідно до 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцької міської ради Полтавської області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків суду НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, адреса: 39600, м. Кременчук, пл. Перемоги, 2) збитки, заподіяні територіальній громаді м. Кременчука внаслідок порушення земельного законодавства у розмірі 14 420 грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків суду НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, адреса: 39600, м. Кременчук, пл. Перемоги, 2) сплачений судовий збір в розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 12.02.2019 року.

Суддя