Ухвала суду № 80158802, 28.02.2019, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/241/19

Провадження №2/390/281/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2019 р. Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Квітка О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області ОСОБА_2, державного підприємства «СЕТАМ», третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2019 до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області ОСОБА_2, державного підприємства «СЕТАМ», третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2019 року відкрито провадження по вказаній справі та призначено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 26 березня 2019 року у залі судових засідань Кіровоградського районного суду Кіровоградської області.

27.02.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на будинок, розташований за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вишняківка, вул. Центральна, б.16. В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_3 став переможцем прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме: будинку, який розташований за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вишняківка, вул. Центральна, б.16. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна власником вищезазначеного будинку є ОСОБА_3. Враховуючи, що власник має право розпоряджатися майном на власний розсуд, тобто має можливість самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення (наприклад: продати, подарувати, передати за заповітом), ОСОБА_1 вважає, що можливе відчуження ОСОБА_3 вищезазначеного будинку, унеможливить виконання рішення суду про задоволення позову і повернення будинку.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

В п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно,з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, з метоюпопередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення або неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Нормами чинного ЦПК України не передбачена можливість накладення арешту за заявою особи на майно третьої особи без самостійних вимог, оскільки п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачає можливість накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Аналогічні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц та 26 вересня 2018 року №308/8454/16-ц.

З матеріалів справи та поданої заяви вбачається, що позивач звертаючись до суду із вищезазначеною заявою про забезпечення позову, просить накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_3, який по справі є третьою особою, але зазначений позивачем спосіб забезпечення позову не передбачений чинним законодавством, оскільки нормами чинного ЦПК України не передбачено можливість накладення арешту на майно третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Крім того, судом встановлено, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. В ній не наведено посилання на те, що існують реальні обставини, які свідчать про можливість відчуження ОСОБА_3 спірного будинку (вчинення стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації).

Враховуючи вищезазначене, суть та характер позовних вимог, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не передбачений чинним законодавством України, також ОСОБА_1 на підтвердження того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не надає жодних доказів, а в обґрунтування заяви покладено лише власні припущення, а тому заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 19, 84, 149-150, 153, 353, 354, 355 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області ОСОБА_2, державного підприємства «СЕТАМ», третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів, шляхом накладення арешту на будинок, розташований за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вишняківка, вул. Центральна, б.16, - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://court.gov.ua/sud1108/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_4