Ухвала суду № 80154131, 28.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

28 лютого 2019 р.Справа №160/1870/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук - Борисенко Н.В., розглянувши у місті Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СОПТАЙМ» (49000, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 22) про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СОПТАЙМ» звернулось до Дніпропетровського окружного з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № ДН82/251/АВ/ІП-ФС/96 від 07.01.2019 року та№ ДН82/251/АВ/МГ-ФС/95 від 07.01.2019 року.

Разом із адміністративним позовом надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «СОПТАЙМ» просить: зупинити примусове стягнення за постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН82/251/АВ/ІП-ФС/96 від 07.01.2019 року до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі за позовом ТОВ «СОПТАЙМ»; зупинити примусове стягнення за постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН82/251/АВ/МГ-ФС/95 від 07.01.2019 року до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі за позовом ТОВ «СОПТАЙМ».

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що постанови датовані 07.02.2019р. а в тексті постанов зазначено, що сума штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня прийняття постанов, тобто до 07.03.2019 року. В разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки стягнення з позивача сум штрафів в загальному розмірі 1 047 423 грн., є вкрай великою сумою для ТОВ «СОПТАЙМ», що фактично призведе до зупинки підприємства, на підтвердження чого надано копію фінансового звіту ТОВ «СОПТАЙМ» у складі балансу суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2018 року.

Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваних постанов буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду адміністративного позову, та у разі встановлення протиправності оскаржуваних постанов і задоволення позовних вимог позивача про їх скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права.

Згідно з ч.1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність відмови у її задоволенні з огляду на таке.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Згідно із частиною четвертою ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У відповідності до пункту першого частини першої ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

При цьому частиною п'ятою ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

З вищенаведеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 150 та частиною 5 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.

Суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «СОПТАЙМ» просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення примусового стягнення за постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН82/251/АВ/ІП-ФС/96 від 07.01.2019 року та постановою №ДН82/251/АВ/МГ-ФС/95 від 07.01.2019 року до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі за позовом ТОВ «СОПТАЙМ». При цьому, жодних доводів в обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СОПТАЙМ» не містить.

Крім того, суд зазначає, що предметом адміністративного позову, з яким звернувся позивач є визнання протиправними та скасування вказаних постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Суд зазначає, що у разі забезпечення позову в зазначених позивачем межах, суд фактично ухвалить судове рішення про відновлення правового становища позивача без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Водночас, заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль і витрат.

Отже заявником не доведено підстав для забезпечення позову, прямо передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову, у зв'язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СОПТАЙМ» про забезпечення адміністративного позову - задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СОПТАЙМ» (49000, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 22) про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п. 15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко