Рішення № 80152909, 01.02.2019, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2623/15-ц

Провадження № 2/177/117/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 лютого 2019 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Маракуца І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив для задоволення вимог позивача за Договором кредиту №131/085/08 від 14.07.2008, в загальному розмірі 1840923,47 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме:

- на житловий будинок, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область, с. Широке, Криворізького району, вул. Лугова, буд. 1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності;

- на земельну ділянку, площею 0,1349 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 14.07.2008 між АКБ „Укрсоцбанк”, правонаступником якого є ПАТ „Укрсоцбанк”, та ОСОБА_2 укладено Договір кредиту №131/085/08, відповідно до п.п. 1.1 якого, позивач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 480000,00 гривень, зі сплатою 21% річних, з кінцевим терміном повернення 13.07.2018.

Відповідно до п. 1.1. Договору, ОСОБА_2 зобов’язувалась повертати суму кредиту, згідно графіка, що зазначений в пункті 1.1 Договору кредиту, а згідно п. 2.4.1. Договору кредиту сплачувати проценти щомісячно, у валюті кредиту до 05 числа місяця наступного за місяцем, в якому нараховані проценти.

Однак, зобов’язання по поверненню кредиту та відсотків за його використання не виконуються, тим самим порушуються умови пунктів 1.1, 2.4.1 Договору кредиту.

Згідно п. 4.5. Договору кредиту у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов’язків, визначених п.п. 3.3.7., 3.3.8., 3.3.9. цього договору, протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив та, відповідно, Позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції. Цей обов’язок Відповідачем також невиконаний.

В порядку досудового врегулювання спорів позивачем до відповідача було направлено лист-вимогу, яку відповідач отримала особисто, та лист вимога, на яку третя особа заявою повідомила, що заборгованість погасить добровільно. Проте, до теперішнього часу відповідачем не було вжито жодних заходів щодо погашення заборгованості за Договором кредиту.

В забезпечення виконання обов’язків по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій за даним Договором кредиту, відповідно до Іпотечного договору № 121/057-І-131/085/08, передано житловий будинок з земельною ділянкою, які належать ОСОБА_1

Згідно п. 4.1. ст.4 Іпотечного договору, у різі невиконання позичальником основного зобов’язання Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв’язку із чим позивач вимушений звернутися до суду.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі

Відповідач та третя особа в судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином (Том № 2 а.с.97), про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Частиною 2 статті 11 ЦК України, визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, у тому числі, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 14.07.2008 між АКБ „Укрсоцбанк” - правонаступником якого є ПАТ „Укрсоцбанк”, яке в свою чергу змінило назву на АТ «Укрсоцбанк» (Том № 1 а.с.19-20) та ОСОБА_2, укладено Договір кредиту №131/085/08, відповідно до п.п. 1.1 якого, позивач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 480000,00 гривень, зі сплатою 21% річних, з кінцевим терміном повернення 13.07.2018 (Том № 1 а.с.4-5).

В якості забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за Договором кредиту №131/085/08, 14.07.2008 між АКБ „Укрсоцбанк”, правонаступником якого є ПАТ „Укрсоцбанк”, яке в свою чергу змінило назву на АТ «Укрсоцбанк» (Том № 1 а.с.19-20) та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № 131/057-І-131/085/08 (Том № 1 а.с.6-7), відповідно до п.1.1. якого ОСОБА_1, передала в іпотеку позивачу, житловий будинок, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Широке, вул.Лугова, 1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, про що свідчить копія свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 18.08.1993 (Том №1 а.с. 93) та земельну ділянку, площею 0,1349 кв.м., розташовану на території с.Широке, Широківського району, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, на підставі Державного акта серії № ІУ – ДП № 044304 (Том №1 а.с.91).

Відповідно до звітів з незалежної оцінки майна №Д-13/06/16 (Том№ 1 а.с.99-164, 165-219), ринкова вартість земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, складає 36625,00 гривень, а ринкова вартість житлового будинку з приватизованою земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 складає 532215,00 гривень.

З п. 1.1. Договору кредиту (Том №1 а.с.4-5), видно, що ОСОБА_2, зобов’язувалась повертати суму кредиту, згідно графіка, що зазначений в пункті 1.1 Договору кредиту, а згідно п. 2.4.1. Договору кредиту сплачувати проценти щомісячно, у валюті кредиту до 05 числа місяця наступного за місяцем, в якому нараховані проценти.

Згідно п. 4.5. Договору кредиту у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов’язків, визначених п.п. 3.3.7., 3.3.8., 3.3.9. цього договору, протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив та, відповідно, Позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем до відповідача було направлено лист-вимогу від 11.07.2012 (Том № 1 а.с.8), яку відповідач отримала особисто, та лист-вимогу від 05.09.2012 (Том № 1 а.с. 9), на яку третя особа ОСОБА_2 заявою повідомила, що заборгованість погасить добровільно (Том № 1 а.с. 10).

Як видно, з ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 (Том № 2 а.с.14-15) та з постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2016 (Том № 2 а.с.12), з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» стягнуто заборгованість за Договором кредиту № 131/085/08 в загальному розмірі 760172,52 гривні.

Однак, в своїх поясненнях представник позивача зазначив, що на теперішній час рішення суду про стягнення заборгованості не виконано.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, заставою.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 575 ЦК України, визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 4.1. ст.4 Іпотечного договору, у різі невиконання позичальником основного зобов’язання Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, на підставі рішення суду.

Позивачем, в межах вимог ст. 16 ЦК України, Закону України «Про іпотеку» обраний такий спосіб захисту порушеного права як звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно, яке належить відповідачу на праві приватної власності, яке вона передала банку в рахунок забезпечення виконання грошового зобов’язання третьою особою, шляхом продажу цього майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Оцінюючи обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання відповідачем та третьою особою своїх зобов'язань щодо сплати кредиту за укладеними договорами, позивач має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Однак, суд не погоджується із вказаною позивачем сумою заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання боргових зобов’язань, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно позиції ОСОБА_3 Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Відтак, наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора, щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Така позиція суду узгоджується з висновком, викладеним у постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц.

Таким чином, враховуючи, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2011 року по справі №2-1729/11/0408 достроково стягнуто із позичальника заборгованість за кредитним договором № 131/085/08, тобто змінено строк виконання зобов'язання, тому нарахування заборгованості по сплаті процентів за кредитом, тіло якого достроково стягнуто за раніше винесеним рішенням суду, а також пені, штрафів, тощо, нормами цивільного законодавством не передбачено.

Поданий позивачем розрахунок суми, що стягується у розмірі 1840923,47 гривень, не приймається судом до уваги, оскільки включає заборгованість за кредитом, відсотками, пенею та інфляційними втратами, які розраховані після ухвалення рішення суду від 24.11.2011.

Відтак, розмір заборгованості за кредитним договором №131/085/08 від 14.07.2008 складає 760172,52 грн.

При вирішенні спору суд враховує, що порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульований статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Беручи до уваги викладене, вимоги банку, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах є обґрунтованими та доведеними, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов’язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) в розмірі 11401,75 грн. (760172,52 грн. розмір задоволених вимог х 100 %/1840923,47 грн. розмір заявлених позовних вимог = 41,29 % задоволених вимог; 27613,84 грн. х 41,29 % /100 % = 11401,75 грн. розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розмірі задоволених вимог).

Керуючись ст. 16, 526, 546, 572, 575, 611, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.12, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.11, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263- 265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за Договором кредиту № 131/085/08 від 14.07.2008 в сумі 760172 (сімсот шістдесят тисяч сто сімдесят дві) гривні 52 копійки звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:

- житловий будинок «А-1» загальною площею 190,1 кв.м., житловою -44,0 кв.м.„ замощення І, літня кухня «Б», сарай «В», гараж «Г», погріб «Д», вбиральня «Б», огорожа «№1- 4», сарай «Ж», душ «З», басейн «П», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Широке, вул. Лугова, буд. 1, який належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на праві приватної власності на підставі Свідоцтва на право власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Широківської сільради від 18.08.1993 на підставі рішення цієї ж сільради від 05.06.1991;

- земельну ділянку, площею 0,1349 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на праві приватної власності на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 044304, виданого Широківською сільрадою 27.06.2003, згідно рішення цієї ж сільради, V сесії XXIV за № 50 від 30.01.2003 та зареєстровано в книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за №9050 –

шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. Лугова1, ІПН НОМЕР_1 на користь АТ «Укрсоцбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019 – витрати по сплаті судового збору в розмірі 11401 (одинадцять тисяч чотириста одна) гривня 75 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: