Рішення № 80150001, 18.02.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2294/18

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. ОСОБА_1, б. 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720)

До відповідача: Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області (вул. Торгова, б. 2-А, м. Чорноморськ, Одеська область, 68002; код ЄДРПОУ 31619819)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар судового засідання Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 – на підставі довіреності №14-206 від 26.10.2018р.

Від відповідача: ОСОБА_3- згідно довіреності №01-05.1/45 від 18.01.2019р., ОСОБА_4 – згідно довіреності №01-05.1/899 від 06.11.2018р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 – на підставі довіреності №14-206 від 26.10.2018р.

Від відповідача: ОСОБА_3- згідно довіреності №01-05.1/45 від 18.01.2019р.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство (далі – ПАТ) "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства (далі – КП) "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області про стягнення заборгованості у розмірі 5 511 963 грн. 97 коп., пені у розмірі 1 023 690 грн. 64 коп., 3% річних у розмірі 319 677 грн. 55 коп. та інфляційних втрат у розмірі 982 832 грн. 99 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2018р. відкрито провадження у справі та призначено справу № 916/2294/18 до розгляду в порядку загального позовного провадження.

04 грудня 2018р. до Господарського суду Одеської області КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області було надано клопотання про розстрочення основного боргу у справі №916/294/18 згідно графіку погашення заборгованості за договором №3511/1617-ТЕ-23 , погодженого Чорноморською міською радою Одеської області , який додано разом з відзивом на позовну заяву.

05 грудня 2018р. до господарського суду Одеської області від КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області надійшло клопотання про зменшення розміру інфляційних витрат, 3% річних та пені на 99%.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18 грудня 2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10 січня 2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2294/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 14.02.2019р.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими, у зв’язку з чим просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просить суд відмовити в їх задоволенні, з підстав, які викладено у відзиві на позовну заяву, що надійшов до Господарського суду Одеської області 15.11.2018р.

Позивач у справі зазначає, що 28 вересня 2016 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області (Споживач) було укладено Договір №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу (надалі – Договір), за умовами якого Постачальник зобов’язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов’язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно до п. 1.3. Договору за цим договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).

Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. було передано відповідачу у власність природний газ на загальну суму 91 088 779 грн. 39 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2016р., актом приймання-передачі від 30.11.2016р., актом приймання-передачі від 31.12.2016р., актом приймання-передачі від 31.01.2017р., актом приймання-передачі від 28.02.2017р., актом приймання-передачі від 31.03.2017р., актом приймання-передачі від 30.04.2017р., актом приймання-передачі від 31.05.2017р., актом приймання-передачі від 30.06.2017р.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний рахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3. цього Договору укладання договору про організацією взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015р. №20 „Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”, не змінює строків там умов розрахунків за цим договором. Нарахування пені не здійснюється на суми оплат, які були проведені Споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015р. №20.

Позивач в обґрунтування позову посилається на п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема ,є договори та інші правочини. Крім того, позивач зазначив, що згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач зазначив, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконував зобов’язання у строк визначений Договором №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р., чим порушував умови господарського зобов’язання, зокрема, вимоги п. 6.1. Договору. Станом на момент подання позовної заяви досуду сума простроченого та несплаченого основного боргу КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області перед позивачем за Договором №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. складала 5 511 963 грн. 97 коп. За таких обставин, у зв’язку із невиконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за поставлений природний газ, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у судовому порядку.

Крім того, позивач зазначив, що згідно що п. 8.2. Договору у разі невиконання Споживачем п. 6.1. Договору він зобов’язується оплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу за Договором №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р., за розрахунком позивача розмір нарахованої пені за неналежне виконання зобов’язань складає 1 023 690 грн. 64 коп. При цьому, позивач зазначає, що розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено у відповідності до вимог ст. 232 Господарського кодексу України та з наступного дня від дня прострочення основного зобов’язання.

Позивач також зазначає, що згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач зазначив, оскільки відповідачем не виконані умови Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. щодо оплати отриманого природного газу, він зобов’язаний сплатити на користь позивача три відсотки річних від простроченої суми боргу, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

На підставі викладеного, позивач зазначив, що загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 319 677 грн. 55 коп. та сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 982 832 грн. 96 коп.

Позивачем також було зазначено, що Договір №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. не був змінений в частині порядку здійснення розрахунків та в частині відповідальності за невиконання умов договору. Укладання спільних протокольних рішень не змінює умов Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. щодо строків розрахунків та відповідальності за невиконання умов Договору, оскільки сторони узгодили нерозповсюдження таких правочинів на умови Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. без внесення змін до відповідного договору в певній формі, а саме шляхом укладання додаткових угод, які в даному випадку відсутні.

Також позивач було зазначено суду, що важливим елементом настання умови для зменшення розміру неустойки в порядку ст. 233 Господарського кодексу України є саме з’явлення до стягнення збитків, однак в даній справі збитки заявлено не було, а тому неможливо встановити сіп розмірність неустойки в порівнянні до збитків, в наслідок чого неможливе застосування даної статті пор зменшення неустойки.

Відповідач проти позову заперечує, та зазначає, що, дійсно, 28 вересня 2016 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області було укладено Договір №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу , відповідно до п.п. 2.1., 3.4. та 3.5. якого Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2016р. по 31 березня 2017р. (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 22 245, 0 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцям: у 2016 році у жовтні – 1 620,0 тис. куб. метрів, у листопаді – 3 010,0 тис. куб. метрів, у грудні – 4 360,0 тис. куб. метрів, у 2017 році у січні 4 971,0 тис. куб. метрів, у лютому – 4 544, 0 тис. куб. метрів та у березні – 3 770,0 тис. куб. метрів.

Приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяця постачання, оформляється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному м’ясці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі, показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідач зазначив, що відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України впроваджений механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату послуг теплопостачання. Реалізація такого механізму визначена «Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256. Зокрема, даний нормативно-правовий акт встановлює порядок фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах на зазначені цілі. Кошти на оплату пільг і субсидій за теплопостачання, отримані від головних розпорядників місцевих бюджетів згідно з пунктом 8 цього Порядку, використовуються суб'єктами господарювання, розрахунки з якими здійснюються за рахунок таких коштів, за цільовим призначенням. При цьому, суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на виробництво теплової енергії, отримані кошти спрямовуються на оплату природного газу оптовим продавцям та власникам ресурсу природного газу (в тому числі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") та інших енергоносіїв, спожитих для виробництва теплової енергії, оплату послуг з розподілу та транспортування природного газу операторам газорозподільної системи та оператору газотранспортної системи та сплату грошових зобов'язань із загальнодержавних податків та зборів до бюджету, визначених ст. 9 Податкового кодексу України. Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню. Таким чином, розрахунки КП “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області за спожитий природний газ, що використовується для забезпечення надання послуг з теплопостачання населення, здійснюються з ПАТ “НАК "Нафтогаз Україна» , у тому числі при наявності фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату послуг теплопостачання.

Відповідач також зазначив, що згідно ч. 3 ст. 5 Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” на реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.

При цьому, на думку відповідача, позивачем не враховано наявність Договору про організацію взаєморозрахунків, укладеного між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації, КП “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області та ПАТ “НАК “Нафтогаз Україна”, Публічним акціонерним товариством „Укргазвидобування” від 08.12.2016р. №2-99д (далі - Договір про організацію взаєморозрахунків).Відповідно до п.1 Договору про організацію взаєморозрахунків предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевими бюджетами, передбаченою ст.31 Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік” (далі - субвенція), відповідно до Порядку та на умовах надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджуються та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017р. №332.

Згідно п. 7 Договору про організацію взаєморозрахунків, сторона четверта перераховує на рахунок сторони п’ятої кошти у сумі 632 882 грн. ( у тому числі ПДВ) для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2017 рік згідно з Договором від 28.09.2016р. №3511/1617-ТЕ-23.

Відповідно до п .п. 11, 16 Договору про організацію взаєморозрахунків, з метою виконання договору сторони зобов’язуються, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно договору.

Також відповідач зазначив, що між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Чорноморської державної міської ради, Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради, КП “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області , “НАК “Нафтогаз Україна”, Публічним акціонерним товариством „Укргазвидобування” було укладено аналогічні спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 14.12.2016р. № 3117 на суму 2 567 968 грн.05 коп.; від 16.02.2017р. №1127 на суму 2 906 219 грн.45 коп.; від 14.03.2017р. №1569 на суму 4 846 823 грн. 81 коп.; від 10.04.2017р. №2072 на суму 3 706 036 грн.25 коп.; від 15.05.2017р. №2552 на суму 953 951 грн. 46 коп.; від 14.06.2017р. №2863 на суму 40 169 грн.09 коп.; від 10.07.2017р. №3017 на суму 15 461 грн. 81 коп.; від 18.08.2017р. №3333 на суму 3 088 грн. 54 коп.; від 14.09.2017р. №3467 на суму 1 238 грн. 08 коп.; від 17.10.2017р. №3656 на суму 271 грн. 73 коп. А також, між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, Департаментом фінансів Одеської обланої державної адміністрації, Фінансовим управлінням Чорноморської державної міської ради, Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради, КП “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області, “НАК “Нафтогаз Україна”, Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» було укладено аналогічні спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 17.02.2017р. № 945/4 на суму 1 733 198 грн.24 коп.

З вищенаведених договірних відносин та протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, на думку відповідача, вбачається зміна строків виконання Договору за основним боргом, що не допускає стягнень за прострочення відповідачем сплати основного боргу за Договором пені, трьох процентів річних та інфляційних витрат.

Також, відповідач зазначив, що позивачем не надано уваги наявності погодженого Чорноморською міською радою Одеської області графіку погашення заборгованості за спожитий природний газ КП “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області за Договорами з ПАТ “НАК “Нафтогаз Україна”.

Відповідач також зауважив, що згідно Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціювання ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017р. №187 (далі — Положення №187) постачання природного газу HAK “Нафтогаз України” виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації. Обов’язок, передбачений п.п. 4 п. 3 цього Положення, покладається на НАК “Нафтогаз України” на період до 1 квітня 2017 р. за таких умов: рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК “Нафтогаз України” договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків, або надання НАК “Нафтогаз України” та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК “Нафтогаз України”), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК “Нафтогаз України”, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо). З вищенаведеного, за посиланням відповідача, вбачається, що позивач має враховувати наявність графіку погашення заборгованості за спожитий природний газ та встановлений ним строк виконання, при цьому наявність відповідного графіку не змінює розрахунків за іншими договорами придбання природного газу, які будуть укладатись між позивачем та відповідачем у майбутньому.

Також відповідач зазначає, що згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.Крім того, згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, відповідач вважає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, необхідно з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Відповідач зазначає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки береться до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

На підставі викладеного та зазначеного, відповідач просить суд у задоволенні позовним вимог ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" справі №916/2294/18 відмовити в повному обсязі.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, судом було встановлено, що 28 вересня 2016 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як Постачальником, та КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області, як Споживачем, було укладено Договір №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу (надалі – Договір), за умовами якого Постачальник зобов’язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов’язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, між сторонами за Договором склалися правовідносини щодо поставки товару.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.2. Договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно до п. 1.3. Договору , у редакції Додаткової угоди №2 від 23.01.2017р. до Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р., за цим Договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України). Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений у п. 2.1. цього Договору, споживач визначає самостійно.

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2016р. по 31 березня 2017р. (включно) природний газ обсягом 22 245,0 тис. куб. метрів. Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором, повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у п. 2.1. цього Договору. (п. 2.2. Договору).

Положеннями п. 3.4. Договору визначено, що приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/ вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п. 4.1. Договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу Споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2494, та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим поставною НКРЕКП від 30.09.2015р. №2493.

Сторонами під час дії Договору було укладено Додаткову угоду №1 від 31.10.2016р. до Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р., якою було доповнено банківські реквізити Споживача.

Умовами Додаткової угоди №3 31.03.2017р. до Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р., та Додаткової угоди №4 від 24.04.2017р. до Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р сторонами було, зокрема, узгоджено обсяги постачання Споживачу Постачальником природного газу.

Судом встановлено, що ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України” на виконання умов укладеного Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. було передано на користь КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області у власність природний газ на загальну суму 91 088 779 грн. 39 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2016р., актом приймання-передачі від 30.11.2016р., актом приймання-передачі від 31.12.2016р., актом приймання-передачі від 31.01.2017р., актом приймання-передачі від 28.02.2017р., актом приймання-передачі від 31.03.2017р., актом приймання-передачі від 30.04.2017р., актом приймання-передачі від 31.05.2017р., актом приймання-передачі від 30.06.2017р.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюєтьсяСпоживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткорвовї поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний рахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3. цього Договору укладання договору про організацією взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015р. №20 „Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”, не змінює строків там умов розрахунків за цим договором. Нарахування пені не здійснюється на суми оплат, які були проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015р. №20.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного Договору КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області не своєчасно та не в повному обсязі здійснювалась оплати вартості отриманого газу від ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України” за умовами Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р., у зв’язку з чим станом на момент подання позовної заяви суду за відповідачем рахувався основний борг у розмірі 5 511 963 грн. 97 грн.

Під час розгляду справи КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області було здійснено часткову сплату існуючого боргу за Договором №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. у сумі 98 472 грн. 98 коп., у зв’язку з чим основний борг станом на дату винесення судом рішення становить 5 413 490 грн. 99 коп.

На підставі викладено, суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закрити провадження у справі №916/2294/18 в частині стягнення основного боргу в сумі 98 472 грн. 98 коп. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Частиною цієї статті встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.ст.173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до п.п.6). п.7.2 Договору Споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо стягнення з КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області основної заборгованості вартості спожитого природного газу за Договором №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. у сумі 5 413 490 грн. 99 коп.

При цьому, суд не приймає до уваги викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву у якості підстав для відмови у позові посилання на факт укладання Договору про організацію взаєморозрахунків №44/332-в, укладеного між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації, КП “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області та ПАТ “НАК “Нафтогаз Україна”, Публічним акціонерним товариством „Укргазвидобування” від 06.11.2017р., яким проведено організацію взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетом та ряду Спільних протокольних рішень, а також Графіку погашення заборгованості за спожитий природний газ, погодженого Чорноморською міською радою Одеської області, оскільки умовами п. 6.1. Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3. цього договору укладання договору про організацією взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015р. №20 „Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”, не змінює строків там умов розрахунків за цим договором.

Згідно п. 11.3 Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: 1). Усі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються письмово у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у п.п.11.5 та 11.6 договору; 2). Сторони погодили, що зміни до цього договору , викладені не у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором; 3). Договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього Договору та може бути застосований до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору; 4). Будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання , підписані сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами : не можуть бути використані для внесення змін до цього договору; можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

На підставі викладеного суд зазначає, що укладання спільних протокольних рішень не змінює умов Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. щодо строків розрахунків та відповідальності за невиконання умов Договору, оскільки сторонами було узгоджено п. 6.2. Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. та умови нерозповсюдження таких правочинів на умови Договору №3511/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 28.09.2016р. без внесення змін до відповідного договору в певній формі, а матеріали справи не містять відповідних додаткових угод щодо зміни строків та умов розрахунків за укладеним між сторонами правочином.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Також, умовами п. 8.2. Договору сторонами погоджено, що у разі невиконання Споживачем п. 6.1. цього договору він зобов’язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення. Нарахування пені не здійснюється Постачальником на суми оплат, які були проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015р. №20.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 1 023 690 грн. 64 коп.

Відповідно до п.8.3 Договору сторони погодили, що з урахуванням п.11.3 цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків , а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє Споживача від обов’язку сплатити на користь Постачальника платежі відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором, за винятком сум, сплачених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 319 677 грн. 55 коп. та інфляційні втрати у сумі 982 832 грн. 96 коп., які також підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв’язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем доказів належного виконання умов Договору до матеріалів справи не надано.

04 грудня 2018р. до Господарського суду Одеської області КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області було надано клопотання про розстрочення основного боргу у справі №916/294/18 згідно графіку погашення заборгованості за Договором №3511/1617-ТЕ-23 від 28.09.2016р.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач послався на наявність графіку погашення заборгованості за Договором №3511/1617-ТЕ-23 від 28.09.2016р., погодженого Чорноморською міською радою Одеської області , який додано разом з відзивом на позовну заяву.

Крім того, відповідач зазначив, що згідно Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціювання ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017р. №187 (далі — Положення №187) постачання природного газу НАК “Нафтогаз України” виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації. Обов’язок, передбачений підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, покладається на НАК “Нафтогаз України” на період до 1 квітня 2017 р. за таких умов: рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК “Нафтогаз України” договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків, або надання НАК “Нафтогаз України” та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК “Нафтогаз України”), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК “Нафтогаз України”, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

За таких обставин, відповідач вважає, що у зв’язку із наявністю графіку погашення заборгованості , а також, бажання відповідача сплатити борг за Договором у повному обсязі, враховуючи специфіку господарської діяльності відповідача , низьку платоспроможність значної кількості споживачів теплової енергії, наявні підстави для розстрочки основного боргу відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти надання розстрочки заперечує, посилаючись на відсутність доказів щодо скрутного фінансового стану відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Положеннями ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи зазначені вище норми законодавства, розглянув клопотання КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області про розстрочення оплати основного боргу, проаналізувавши доводи та посилання відповідача, викладені у клопотанні, а також, зміст Графіку погашення заборгованості за спожитий природний газ, погодженого Чорноморською міською радою Одеської області, відповідно до якого строк сплати визначено частинами протягом 4 років (лютий 2017 року по грудень 2020р.), що перевищує встановлений законодавцем строк розстрочки, та враховуючи відсутність документів, які підтверджують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд дійшов висновку, що клопотання є таким, що підлягає залишенню судом без задоволення.

Крім того, 05 грудня 2018р. до Господарського суду Одеської області від КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області надійшло клопотання про зменшення розміру інфляційних втрат, 3% річних та пені на 99%.

Представник позивача у судовому засіданні проти зменшення судом інфляційних втрат, пені та 3% річних на 99% заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Розглянув клопотання відповідача про зменшення на 99% розміру інфляційних втрат, 3% річних та пені, що підлягають стягненню у справі №916/2294/18 , суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 617 Цивільного Кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Але, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, у першу чергу, зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) є правом, а не обов’язком суду. По -друге, за матеріалами справи, відповідачем не наведено винятковості обставин, які б могли бути враховані судом для зменшення пені, адже, наявність лише скрутного фінансового стану підприємства не може бути розцінено судом як виняткову обставину.

Також, суд зазначає, що зменшення 3% річних та інфляційних втрат взагалі не передбачено нормами діючого законодавства.

На підставі викладеного, клопотання КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області про зменшення розміру інфляційних втрат, 3% річних та пені на 99% залишається судом без задоволення.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, п. 2 ч.1 ст. 231, ст.ст. 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області (вул. Торгова, б. 2-А, м. Чорноморськ, Одеська область, 68002; код ЄДРПОУ 31619819) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. ОСОБА_1, б. 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 5 413 490 грн. 99 коп., пеню у розмірі 1 023 690 грн. 64 коп., 3% річних у розмірі 319 677 грн. 55 коп., інфляційні витрати у розмірі 982 832 грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 116 095 грн. 38 коп.

3. Провадження у справі № 916/2294/18 в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області про стягнення основного боргу в сумі 98 472 грн. 98 коп. - закрити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 лютого 2019 р.

Суддя Н.В. Рога