Рішення № 80149896, 25.02.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/169/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2019 Справа № 908/2745/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926)

До відповідача: Військової частини 3033 Національної гвардії України (69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, буд. 28-А; код ЄДРПОУ 23313888)

про стягнення заборгованості в розмірі 16 057,76 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 36 від 01.01.2019р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 8/ОСОБА_2 від 20.12.2018р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 9/ОСОБА_2 від 22.02.2019р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

19.12.2018р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж № 439/33 від 11.12.2018р. (вх. № 2952/08-07/18 від 19.12.2018р.) до Військової частини 3033 Національної гвардії України про стягнення заборгованості в розмірі 16 057,76 грн.

19.12.2018р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.12.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2745/18 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження – 5/169/18, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 24.01.2019р. о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов’язковою. В судовому засіданні 24.01.2019р. оголошено перерву до 25.02.2019р. о 10 год. 30 хв. В судовому засіданні 25.02.2019р. оголошувалась перерва до 25.02.2019р. о 15 год. 00 хв.

21.01.2019р. на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 15.01.2019р.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), судові засідання 24.01.2019р. та 25.02.2019р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

В судовому засіданні 25.02.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги, щодо підстав звернення до суду з відповідним позовом зокрема зазначив, що між Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних та Військовою частиною 3033 Національної гвардії України укладено договір про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 94 від 10.02.2017р. В зв’язку із порушенням відповідачем договірних величин споживання електричної енергії у серпні 2017р., вересні 2017р. та листопаді 2017р. позивачем, на підставі п.п. 8.3.2 договору, виставлено відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 16 057, 76 грн., які відповідачем оплачені не були. На підставі чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 16 057, 76 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж посилається на умови договору про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 94 від 10.02.2017р., ст. ст. 15, 16, 526, 610, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 57, 58 ЗУ “Про ринок електричної енергії”.

Представник відповідач в судовому засіданні 25.02.2019р. підтвердили обставини на які посилається позивач у своєму позові та зазначили, що відповідач перевищив договірні величини електроспоживання в зв’язку з відсутністю можливості для здійснення коригування договірної величини споживання електричної енергії у заявленому періоді з огляду на перебування частини особового складу військової частини у зоні проведення АТО та відсутністю на території військової частини відповідальних осіб для здійснення поточного корегування величини споживання електричної енергії відповідачем. Відповідач намагався врегулювати спір мирним шляхом у позасудовому порядку, проте безрезультатно.

В судовому засіданні 25.02.2019р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2017р. між Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі директора з енергозбуту Запорізьких міських електричних мереж ПАТ “Запоріжжяобленерго” ОСОБА_4 (далі – постачальник електричної енергії) та Військовою частиною 3033 Національної гвардії України (далі - споживач) в особі командира військової частини ОСОБА_5 укладено договір про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 94 (далі – договір), відповідно до якого постачальник енергії електричної продає енергію електричну (код ДК 09310000-5) (далі – електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику енергію електричної вартість використаної (купленої) енергії електричної та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. (п. 1.1 договору).

Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 “Точки продажу електричної енергії споживачу”. (п. 1.2 договору).

Згідно п.п. 6.3.2 п. 6.3 договору, споживач зобов’язується дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 9 цього договору.

Як зазначено у п.п. 8.3.2 п. 8.3 договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 9 цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії оперативно-господарську санкцію у розмірі двократної різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт.год. і більше.

Відповідно до п. 9.1 договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони.

Договірні величини споживання електричної енергії визначаються виходячи із отриманих споживачем бюджетних асигнувань у кВт год. та оформлюються додатком № 1. (п. 9.2 договору).

Згідно п. 9.3 договору, договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на години максимуму навантаження енергосистеми окремо для кожної площадки вимірювання з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт. год. і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання, щодо граничного споживання електричної потужності та розраховуються як частка від ділення визначеної на цей розрахунковий період договірної величини споживання електричної енергії на кількість днів в місяці, на 24 години і на відповідні коефіцієнти заповнення останнього добового графіка навантаження у режимі дні замірів.

Пунктом 9.5 договору передбачено, що споживач, надавши обґрунтування, має право звернутися (письмово) за п’ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводиться постачальником електричної енергії відповідно до вимог ПКЕЕ та діючого законодавства України.

У разі коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності, скориговані договірні величини доводяться споживачу постачальником електричної енергії письмовим повідомленням.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2017р., а в частині виконання зобов’язань (надання акту про спожиту електроенергію, виставлення рахунків, здійснення розрахунків тощо) до повного виконання зобов’язань. Термін дії договору, а також його певні умови, можуть бути переглянуті за узгодженням сторін, на підставах та у відповідності до законодавства в сфері електроенергетики та державних закупівель. (п. 14.1 договору).

Відповідно до додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу” до договору відповідачем визначено розмір очікуваного споживання електричної енергії у серпні 2017р. в обсязі 16,000 кВт.год.; у вересні 2017р. в обсязі 16,000 кВт.год.; у листопаді 2017р. в обсязі 17,000 кВт.год.

Додатком № 4 до договору “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” передбачено, що розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Споживач не пізніше 14-00 годин 1-го робочого дня, наступного за кінцевою датою розрахункового періоду, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою:

- “ОСОБА_5 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за формою додатка № 5.1.;

- “ОСОБА_5 звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу” за формою Додатка № 5.4 (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу);

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.

За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електричну енергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “ОСОБА_5 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

У разі перевищення споживачем договірної величини споживання електричної енергії, що визначається постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду на основі “ОСОБА_5 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію”, сума платежу для остаточного розрахунку збільшується на величину вартості, визначеної виходячи із середньозваженого тарифу, різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії.

Рахунки направляються постачальником споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника журналі.

Споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджується відправленням, з урахуванням поштового перебігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

- у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі;

- при направленні нарочним - датою вручення споживачу.

Судом встановлено, що доказів припинення дії договору від 10.02.2017р. про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 94 або визнання його недійним позивачем до матеріалів справи не надано.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем надано позивачу акти про спожиту потягом розрахункового періоду активну електричну енергію відповідно до яких у серпні 2017р. відповідачем спожито 20198 кВт.год., у вересні 2017р. відповідачем спожито 16698 кВт.год., у листопаді 2017р. відповідачем спожито 21149 кВт.год.

Позивачем, на підставі у п.п. 8.3.2 п. 8.3 договору, виставлено відповідачу додаткові рахунки на оплату за перевищення договірної величини електроспоживання за договором № 94 від 10.02.2017р., а саме: рахунок № 94/8п від 19.09.2017р. на суму 7367,07 грн.; рахунок № 94/9п від 09.10.2017р. на суму 1238,67 грн.; рахунок № 94/11п від 14.12.2017р. на суму 7452,02 грн. грн. на загальну суму 16 057, 76 грн.

Вказані рахунки були отримані відповідачем про що свідчить підписи представників відповідача у журналі видачі рахунків за відповідний місяць.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті виставлених рахунків за перевищення договірної величини електроспоживання за договором № 94 від 10.02.2017р.не виконав та оплату не здійснив. Доказів оскарження вказаної санкції до суду відповідачем не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання. (ст. 235 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 Господарського кодексу України, у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій, як встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Підпунктом 8.3.2 п. 8.3 договору від 10.02.2017р. про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 94 передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 9 цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії оперативно-господарську санкцію у розмірі двократної різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт.год. і більше.

Таким чином сторонами передбачено застосування оперативно-господарської санкції за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, а тому позивач обґрунтовано здійснив її нарахування за період за період серпень, вересень та листопад 2017р. у розмірі 16 057, 76 грн. Відповідач не надав доказів того, що він скористався встановленим п. 9.5 договору правом на коригування договірної величини споживання електричної енергії у вказаний період.

Відповідач сплачував грошові кошти за фактичну використану електричну енергію у серпні 2017р., вересні 2017р. та листопаді 2017р. на підтвердження чого представниками відповідача надано копії платіжних доручень № 1281 від 29.08.2017р., № 1471 від 28.09.2017р., № 1470 від 28.09.2017р., № 1618 від 25.10.2017р. № 1619 від 25.10.2017р., № 1633 від 26.10.2017р., № 1617 від 25.10.2017р., № 1849 від 23.11.2017р., № 1866 від 27.11.2017р.

Копії вказаних платіжних доручень судом долучено до матеріалів справи оскільки вони не підтверджують сплату відповідачем оперативно-господарської санкції визначеної договором, а тільки стосуються проведенням оплати відповідачем поточного споживання електроенергії у спірному періоді. Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2019р. проти залучення до матеріалів справи додаткових документів не заперечив.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується перевищення відповідачем договірної величини споживання електричної енергії за період серпень, вересень та листопад 2017р. понад обсяг визначений у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу” до договору від 10.02.2017р. про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 94, а також невиконання ним свого обов’язку по оплаті виставлених рахунків за перевищення договірної величини електроспоживання на загальну суму 16 057, 76 грн.

Заперечення відповідача щодо відсутністю протягом періоду серпень, вересень та листопад 2017р. на території військової частини відповідальних осіб для здійснення поточного корегування величини споживання електричної енергії в силу викладеного, а також враховуючи положення ч. 3 ст. 235 ГК України, судом до уваги не приймаються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 202, 233, 236 – 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини 3033 Національної гвардії України (69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, буд. 28-А; код ЄДРПОУ 23313888) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030318338156 в ЗОУ АТ “Державний Ощадний банк України”, МФО - 313957, ЄДРПОУ 00130926 16 057 (шістнадцять тисяч п’ятдесят сім) грн. 76 коп. заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання. Видати наказ.

3. Стягнути з Військової частини 3033 Національної гвардії України (69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, буд. 28-А; код ЄДРПОУ 23313888) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926) рахунок № 2600010766801 в ПАТ “Метабанк”, МФО 313582) 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 28.02.2019 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.