Ухвала суду № 80141425, 15.11.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/19976/18

н/п 6/766/746/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.М., з участю державного виконавця Пономаренка І.О., заінтересованої особи ОСОБА_1, його представника - адвоката Колобова М.Г., представника заінтересованої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4, заінтересованої особи - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Херсоні подання старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, зацікавлені особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визначення частки майна в спільній сумісній власності для звернення стягнення на неї,

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Пономаренко І.О. звернувся до суду з вказаним поданням, в якому просив визначити 1/2 частку майна ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) в 16/25 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, яким він спільно володіє з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Подання мотивовано тим, що на виконанні в Суворовському РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області з 07.06.2016 року знаходиться виконавче провадження №51349774 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Білозерським районним судом Херсонської області від 15.04.2010 року у справі №2-168/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на утримання сина ОСОБА_7. Боржник зазначене рішення суду добровільно не виконує.

В судовому засіданні старший державний виконавець Пономаренко І.О. подання підтримав, просив його задовольнити.

Представник стягувача в судовому засіданні подання підтримав, зазначив, що державним виконавцем повністю виконані вимоги, майно відсутнє, а тому необхідно визначити частку у спільному майні.

Боржник - ОСОБА_1 та його представник адвокат Колобов М.Г., заінтересована особа ОСОБА_5 вважали подання необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. Адвокат зазначив, що подання подано неналежним заявником, оскільки виконавчий лист повинний перебувати на виконання у Дніпровському ВДВС Херсона, а не Суворовському. ОСОБА_8 вважає, що частка будинку це її особисте майно, оскільки на його покупку їй дала гроші її матір, про що свідчить її звернення до суду. Борг ОСОБА_1 є меншим ніж зазначено у довідці, а тому необхідно встановити точну суму боргу. Боржник спочатку вказав, що йому не відомо про те, що з нього стягується аліменти, пізніше зазначив, що аліменти сплачує постійно, приніс квитанції виконавцю на 10 тис. грн., знайде ще - принесе. Стягувач подавала відносно нього позов про позбавлення батьківських прав, тому і виникло питання щодо заборгованості. Він переніс операцію, у зв'язку з чим переїхав у Світловодськ та йому не вистачає коштів на своє лікування.

Суд, заслухав вступне слово учасників, з'ясував обставини справи та дослідив докази, оглянув виконавче провадження ЄДРВП 51349774 встановив наступне.

На виконанні Суворовському РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області з 07.06.2016 року знаходиться виконавче провадження №51349774 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Білозерським районним судом Херсонської області від 15.04.2010 року у справі №2-168/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Постановою державного виконавця Суворовського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 07.06.2016 року відкрито виконавче провадження № 51349774 за виконавчим листом №2-168/2010 виданим 15.04.2010 року Білозерським районним судом Херсонської області (арк. справи 7).

Таким чином, суд не приймає доводи представника ОСОБА_1 щодо відсутності у заявника права на подання, оскільки ЦПК України не пов'язує звернення з місцезнаходженням майна частку боржника в якому просить встановити державний виконавець. Таке право має державний виконавець в провадженні якого перебуває виконавче провадження. Якщо боржник вважає, що виконавче провадження перебуває в даному відділі з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» він не позбавлений права звернутися з відповідною заявою або клопотанням про надіслання виконавчого листа за місцем його фактичного проживання тощо.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 04.10.2018 року №11, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів за період з 17.11.2009 року по 01.09.2018 року становить 60739,42 грн. (арк. справи 8).

В судовому засіданні адвокатом зазначено, що до виконавчої служби передано квитанції щодо сплати заборгованості на суму більше 10 тис.грн., цей факт підтверджений, як боржником, так і державним виконавцем. Суд вважав недоцільним оголошення перерви в судовому засіданні з цього приводу, оскільки сума заборгованості за визнанням боржника за поданими ним квитанціями зменшаться трохи більше ніж 10 тис.грн. та буде сладати приблизно 50 тис.грн.

Згідно листа Херсонського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області №5512/01-29 від 02.11.2016 року, наявний актовий запис №1005 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_9, складений 15.10.2010 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (арк. справи 9).

За даними Херсонського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Херсонській області від 09.11.2018 р. дані про розірвання шлюбу, що був зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 відсутні (арк. справи 50). Аналогічне повідомлення Суворовського районного у м.Херсоні ВДРАЦС ГТУЮ у Херсонській області від 08.11.2018р. (арк. справи 51).

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не оспорювали факт придбання ОСОБА_5 частки будинку у період шлюбу. ОСОБА_5 вважає його особистою власністю з огляду на те, що кошти на його придбання передані їй її матір'ю ОСОБА_10, яка 21.02.2012 р. продала належну їй квартиру, що підтверджує договір купілі-продажу.

Виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що ОСОБА_1 фактично мешкає за вказаною адресою зі слів сусідів (буд. 20, 17). Боржника вдома не було, здійснити вхід до будинку № 18 не виявилось можливим. Боржник працює в таксі на транспортному засобі КІА, про що складено акт від 29.09.2017 року (арк. справи 11).

Виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що ОСОБА_1 фактично мешкає за вказаною адресою, однак боржника вдома не було, здійснити виконавчі дії не надалось можливим, про що складено акт від 09.10.2018 року (арк. справи 10).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №140879828 від 10.10.2018 року, ОСОБА_5 є власником 16/25 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Волкодав В.Г. (арк. справи 12).

Згідно отриманих державним виконавцем відповідей на запит, боржник не працює, пенсії не отримує, транспортних засобів не зареєстровано, тимчасово обмежений у праві виїзду, керуванні транспортними засоби, користування огнепальною зброю тощо у лютому 2018 року, а 04.10.2018 р. на нього накладено штраф в розмірі 30369,71 грн.

Положеннями ст. 48 Закону України. «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Положеннями ст. 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

За змістом ст. 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Суд не приймає до уваги аргументи адвоката боржника щодо відсутності у боржника іншого житла, оскільки визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з нього боргу. Визначення частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності. Так само розгляд подання не звужує права власників 9/25 будинку, оскільки розгляд питання про належну їм частку не відбувається.

Як вбачається при примусовому виконанні судового рішення державним виконавцем вчинені всі можливі виконавчі дії та в повній мірі вжито заходів щодо розшуку майна боржника. Боржник до державного виконавця жодного разу не прибув, про сплату аліментів державного виконавця не повідомляв, квитанції не надавав.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішенням від 17.05.2005 року по справі «Чіжов проти України» визначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система (виконання рішень) була ефективною як в теорії, так і на практиці. А виконання рішень має відбуватись таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, встановленої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд вважає, що подання 14.11.2018 р. ОСОБА_5 позовної заяви до суду про визнання права особистої приватної власності на час розгляду подання не скасовує презумпцію права спільної сумісної власності подружжя, а може лише свідчити про наявність спору між подружжям, оскільки з позовною заявою звертаються за захистом порушених або невизнаних прав.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою, що є адекватним ступенем втручання до його права та права інших осіб, а також узгоджується з положеннями національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення принципу верховенства права та обов'язковості виконання судового рішення.

Визначаючи частку боржника ОСОБА_1 в спільному майні подружжя, слід виходити з рівності сторін, а тому її слід визначити як 1/2. Суд в цьому випадку виходить з того, що під час розгляду подання боржником не було доведено іншого, а саме що частки в спільному майні подружжя є іншими.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності. Відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 може бути підставою для зупинення певного виду виконавчих дій щодо звернення стягнення на частку майна, якщо такі будуть проводитися.

З урахуванням зазначеного подання є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 60,70 СК України, ст. 357, 368 ЦК України, ст. 443 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Подання подання старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, зацікавлені особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визначення частки майна в спільній сумісній власності для звернення стягнення на неї - задовольнити.

Визначити, що частка боржника ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) у праві спільної сумісної власності з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 1/2 від 16/25 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяО. В. Ус