Рішення № 80138675, 26.02.2019, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1485/18

Провадження № 2/584/154/19

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2019 Путивльський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Данік Я.І.

за участі: секретаря Худайкулової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, третя особа – Путивльська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, який уточнивши, обґрунтовував тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 26 січня 1996 року в с.Ширяєве Путивльського району Сумської області.

До спадкового майна входять три земельні ділянки, загальною площею 7,248 га, що розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради Путивльського району Сумської області.

Посилаючись на те, що отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на це майно він не може у зв’язку з тим, що неможливо встановити факт належності правовстановлюючого документа на спадкове майно померлій, а також через те, що було втрачено оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно, позивач просив визнати за ним право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, а судові витрати покласти на нього.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву в якому позов підтримав, просив справу розглядати за його відсутності (а.с.62).

Представник відповідача надав суду письмову заяву про визнання позову, просив справу розглянути за його відсутності (а.с.61).

Представник третьої особи в судове засідання не з’явилася, подала заяву, в якій проти задоволення позову не заперечувала, просила справу розглядати у її відсутність (а.с.59)

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.1225 ЦК України та ст.131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Підтверджується матеріалами справи те, що на підставі ст.1222 ЦК України позивач є сином та спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 26 січня 1996 року в с.Ширяєве Путивльського району Сумської області (а.с.6,8).

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та отримав відповідне свідоцтво на її частину (а.с.9).

Згідно з записом №62 у Журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету ОСОБА_3 народних депутатів Путивльського району за 1992 рік, ОСОБА_2 22 грудня 1995 року склала заповіт (а.с.52-54), однак надати інформацію щодо заповіту від імені ОСОБА_2 Сумським обласним державним нотаріальним архівом не має можливості, оскільки заповіти посвідчені посадовими особами органів місцевого самоврядування на зберігання до нотаріального архіву не передавались (а.с.41).

Як вбачається з копії державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №039630 від 24 березня 2001 року ОСОБА_4 є власницею трьох земельних ділянок, загальною площею 7,248 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради Путивльського району Сумської області (а.с.7)

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та отримав відповідне свідоцтво на частину спадкового майна (а.с.9).

Відповідно до листа Відділу у Путивльському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №59/169-18 від 20 лютого 2018 року повідомлено ОСОБА_1, що згідно з даними «Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю» на території ОСОБА_3 сільської ради значиться запис №519 – державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №039630 від 24 березня 2001 року, на ім?я ОСОБА_4, який отримано (а.с.12).

Листом державного нотаріуса №1204/02-14 від 10 жовтня 2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину після смерті ОСОБА_5 на земельні ділянки у зв’язку з тим, що неможливо підтвердити факт належності правовстановлюючого документа на спадкове майно (а.с.10).

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 14 грудня 2017 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа залишено без розгляду (а.с.11).

Як роз’яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 3 пункту 6 постанови Пленуму ВССУ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав», якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Оскільки право власності померлої ОСОБА_2 на зазначені земельні ділянки було зареєстровано, що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №039630 від 24 березня 2001 року, але ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що неможливо підтвердити факт належності правовстановлюючого документа на спадкове майно, не може отримати свідоцтво про право на спадщину, тому відповідно до ст.392 ЦК України, право власності позивача підлягає захисту, що не буде суперечити закону та при цьому не будуть порушені права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.392 ЦК України, ст.142, ч.4 ст.206, ст.ст.259, 263-268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, третя особа – Путивльська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку, площею 7,248 га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Путивльського району Сумської області, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №039630, в порядку спадкування за законом після смерті 26 січня 1996 року матері ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : підпис

З оригіналом згідно:

Суддя

Путивльського районного суду ОСОБА_6