Рішення № 80138651, 26.02.2019, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1745/18

Провадження № 2/584/201/19

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2019 Путивльський районний суд Сумської області в особі : головуючого - судді Токарєва С.М., при секретарі Зікрати Я.В., без участі учасників справи, розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні в залі суду в м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрільниківської сільської ради Путивльського району Сумської області, третя особа – Путивльська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом і просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай), розміром 5,03 в умовних кадастрових гектарах із земель сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Україна», розташовану на території Стрільниківської сільської ради Путивльського району Сумської області, у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 22.05.2011 в с. Ротівка Путивльського району Сумської області та який вказане спадкове майно прийняв шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, але не оформив за життя, після смерті рідної тітки ОСОБА_3, яка померла 31.05.1999.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що як спадкоємець за заповітом після смерті чоловіка отримала свідоцтво про право на спадщину на окреме спадкове майно, яким є земельна ділянка на території Стрільниківської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Крім того, будучи також спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка, оформила в судовому порядку право власності на земельну частку (пай) на території Стрільниківської сільської ради Путивльського району Сумської області.

В той же час, отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане спадкове майно позивач не може у зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи на це майно відсутні, що стало причиною відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій.

Посилаючись на зазначене, просила позов задовольнити, поклавшив судові витрати на неї.

У підготовче засідання позивач не з'явилася, її представник надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, свої позовні вимоги підтримала.

Відповідач також не з'явився, надав суду письмову заяву про визнання позову, просив справу розглянути за відсутності його представника. Про правові наслідки визнання позову обізнаний.

Третя особа не з'явилася, надала на адресу суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, заперечень та пояснень щодо позову не мала, у вирішенні спору покладалася на розсуд суду.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на матеріали справи, на підстави ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка – ОСОБА_2, який помер 22.05.2011 в с. Ротівка Путивльського району Сумської області.

Позивач прийняла спадщину після смерті чоловіка шляхом спільного проживання з померлим на момент смерті, отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на окреме спадкове майно, яким є земельна ділянка на території Стрільниківської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Крім того, будучи також спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка, оформила в судовому порядку право власності на земельну частку (пай) на території Стрільниківської сільської ради Путивльського району Сумської області.

До спадкового майна також входить право на земельну частку (пай) розміром 5,03 в умовних кадастрових гектарах із земель сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Україна», розташовану на території Стрільниківської сільської ради Путивльського району Сумської області, яку померлий чоловік як спадкоємець за заповітом прийняв шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, але не оформив за життя, після смерті ОСОБА_3, яка померла 31.05.1999.

Однак отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину на право на вказану земельну частку (пай) позивач не може з причини відсутності правовстановлюючого документа на неї, що вбачається з постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.11.2018.

З листа-відповіді Відділу у Путивльському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 19.09.2018 № 970/169-18 вбачається, що згідно розпорядження голови районної державної адміністрації № 138 від 23.04.2004 та Уточненого списку громадян, які мають право на земельні паї по колишньому САПТЗТ «Україна» на території Стрільниківської сільської ради Путивльського району Сумської області, на ім’я ОСОБА_3 рахується сертифікат серії СМ № 0065008 на право на земельну частку (пай) розміром 5,03 в умовних кадастрових гектарах. При цьому, у відділ відсутня інформація щодо отримання на території Стрільниківської сільської ради Путивльського району Сумської області правовстановлюючих документів на ім’я ОСОБА_3

Відповідно до п.п. 2, 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95 право на земельну частку (пай) мають члени коллективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, щододається до державного акта на право колективної власності на землю. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є :свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Як роз'яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України 16.04.2004 N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член коллективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами ч.1 ст. 1225 цього ж Кодексу право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням цільового призначення.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Беручи до уваги наведені положення закону та встановлені обставини, суд вважає, що таке визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому може бути прийняте.

Таким чином, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 була внесена до списку громадян-членів сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Україна», хоча відомості про отримання нею відповідного сертифікату відсутні, тому з урахуванням вказаних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України щодо часу набуття членом КСП права на земельну частку (пай), суд дійшов висновку, що вона набула право на земельну частку (пай) розміром 5,03 в умовних кадастрових гектарах із земель вказаного товариства, яке успадковане ОСОБА_2, що є підставою для задоволення позову.

Судові витрати не розподіляються судом ураховуючи відповідне клопотання позивача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1220, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельнихділянок (паїв)», п.п. 2, 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95, ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання - с. Ротівка, Путивльський район, Сумська область, задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 5,03 в умовних кадастрових гектарах із земель сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Україна», розташовану на території Стрільниківської сільської ради Путивльського району Сумської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0065008, у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка – ОСОБА_2, який помер 22.05.2011 в с. Ротівка Путивльського району Сумської області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв