Ухвала суду № 80138222, 27.02.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження №1-кс/641/903/2019 Справа №641/537/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Музиченко В.О.,

при секретарі – Леонідовій Т.Л.,

за участі прокурора – Горського І.Ю.,

слідчого – Макауса В.М.,

підозрюваного – ОСОБА_1,

розглянувши клопотання слідчого СВ Слобідського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрований та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

1)26.01.2012 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

2)04.12.2012 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 10 днів позбавлення волі, звільнений 21.11.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 6 днів,

за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540000164 від 25.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся із вищевказаним клопотанням в обґрунтування якого посилається на те, що 09.02.2019 ОСОБА_1, близько 12:00 год. перебуваючи в приміщенні АДРЕСА_1 шляхом обману заволодів мобільним телефоном марки Овкітел С8, який належить ОСОБА_3, тим самим останньому була завдана матеріальна шкода на суму 2500 гривень.

За даним фактом CВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області 13 лютого 2019 року було внесено відомості до ЄРДР за №12019220540000427, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. 25.02.2019 дане кримінальне правопорушення-злочин було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, в кінці 2018 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, знаходячись в приміщенні кафе, яке розташоване за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 179, в ході спілкування із малознайомим на ім’я ОСОБА_1 отримав у останнього предмети, зовні схожі на корпус гранати та на підривач, тим самим незаконно придбав осколкову гранату Ф-1. Після цього, вищезазначені предмети ОСОБА_1 сховав у приміщенні під’їзду №1 буд. 1-А по пр. Героїв Сталінграда в м. Харкові.

25.01.2019 ОСОБА_1 почав зберігати при собі без передбаченого законом дозволу предмет зовні схожий на корпус гранати Ф-1, тим самим порушуючи вимоги передбачені Положенням про дозвільну систему, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами) та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами).

В подальшому, в період часу з 14 год. 05 хв. до 14 год. 15 хв. працівниками поліції під час огляду предметів у ОСОБА_1 було вилучено зазначений корпус ручної гранати Ф-1 поруч із буд. 1 на майдані Захисників України в м. Харкові та підривач УЗРГМ-2 в приміщенні під’їзду № 1 буд. 1-А по пр. Героїв Сталінграда в м. Харкові в період часу з 14 год. 50 хв. до 15 год. 50 хв., які згідно висновку експерта являються корпусом осколкової ручної гранати Ф-1 та підривачем до ручних гранат типу УЗРГМ-2, що при штатному з’єднанні конструкція буде складатися з заряду вибухової речовини та засобу підриву і в сукупності являти собою осколкову ручну гранату Ф-1, яка відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення військового призначення (боєприпасів).

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а саме – незаконне носіння, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Також, 09 лютого 2019 року близько 12:00 год., ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, з метою обернення його на свою користь та особистого збагачення за чужий рахунок, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів попросив у ОСОБА_4, яка займає вищезазначену квартиру, належний ОСОБА_3 мобільний телефон під приводом передачі його власнику. Остання, довіряючи ОСОБА_1, як особі, яку вона знає, добровільно надала мобільний телефон марки Oukitel C8, вартість якого, згідно висновку судово товарознавчої експертизи склала 1188 грн. 00 коп.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно.

За даним фактом 25.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень – злочинів.

Обгрунтованість даної підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3, протоколами оглядів предметів, висновками експертів та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий вважає, що відповідно до вимог ст. 177 КПК України маються наступні ризики:

- підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_1 завдану злочином матеріальну шкоду не відшкодував, офіційно не працює та не має стабільного заробітку, що дає підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність. Крім того, протягом 2018-2019 років стосовно ОСОБА_1 дев’ять кримінальних проваджень із обвинувальними актами були направлені до районних судів міста Харкова:

31.01.2018 року Харківською місцевою прокуратурою № 3 направлено до суду обвинувальний акт за ч. 1 ст. 309 КК України,

23.06.2018 року Харківською місцевою прокуратурою № 5 направлено до суду обвинувальний акт за ч. 1 ст. 395 КК України;

31.07.2018 року Харківською місцевою прокуратурою № 5 направлено до суду обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185 КК України;

31.08.2018 року Харківською місцевою прокуратурою № 5 направлено до суду обвинувальний акт за ст. 15 ч. 2, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 369 КК України;

28.09.2018 року Харківською місцевою прокуратурою № 3 направлено до суду обвинувальний акт за ч. 3 ст. 185 КК України;

26.09.2018 року Харківською місцевою прокуратурою № 5 направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 342 КК України;

28.09.2018 року Харківською місцевою прокуратурою № 5 направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України;

30.11.2018 року Харківською місцевою прокуратурою № 5 направлено до суду обвинувальний акт за ст. 15 ч. 2, ч. 2 ст. 185 КК України;

30.01.2019 року Харківською місцевою прокуратурою № 3 направлено до суду обвинувальний акт за ст. 15 ч. 2, ч. 2 ст. 186 КК України;

Не дивлячись на те, що 30.01.2019 Харківською місцевою прокуратурою № 3 стосовно ОСОБА_1 направлено до суду обвинувальний акт за ст. 15 ч. 2 ч. 2 ст. 186 КК України він скоює 25.01.2019 та 09.02.2019 нові злочини на території Слобідського району в м. Харкова про що йому 25.02.2019 повідомлено про підозру.

Вказане свідчить про кримінальну спрямованість поведінки підозрюваного та стійке небажання стати на шлях виправлення;

- підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, ні один із дев’яти обвинувальних актів направлених протягом 2018-2019 років для розгляду до районних судів міста Харкова за обвинуваченням ОСОБА_1 за злочини передбачені КК України, на даний час не розглянуто по причинам постійного скоєння ним нових кримінальних правопорушень-злочинів.

Також ризик переховування від правоохоронних органів підтверджується тим фактом, що ОСОБА_1 не працює, не має стійких соціальних зв’язків у суспільстві. Завдану злочином матеріальну шкоду не відшкодував, офіційно не працює та не має стабільного заробітку.

- підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідка, так, як останньому відомо, що саме свідок ОСОБА_5 повідомив до органів поліції, про те, що ОСОБА_1 має при собі заборонені законами України предмети, а саме предмет, зовні схожий на гранату, що підтвердилось висновком експерта по ньому на підставі чого було відкрите кримінальне провадження за № 12019220540000427 за ч. 1 ст. 263 КК України. Про що в подальшому ОСОБА_1 було повідомлено про підозру.

У зв’язку з викладеним, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 є достатнім для запобігання вказаним ризиками та забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов’язків.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 190 КК України, що підтверджується сукупністю доказів, на які слідчий послався у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, здійснення тиску на потерпілу сторону та свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років, офіційно не працевлаштований та постійного джерела прибутку не має, щодо нього розглядається судами ряд кримінальних проваджень, а тому, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може в подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, чинити тиск на свідків та вчинити нові злочини.

Всі вищевикладені ризики у їх сукупності свідчать про неможливість їх запобігання шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м’яких запобіжних заходів.

З огляду на конкретні обставини справи та особу підозрюваного, розмір застави можливо визначити у вигляді тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України (30 х 1921 грн.) = 57630 гривень.

Одночасно з цим необхідно покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.

З метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, беручи до уваги вищевикладене та керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 196, 197 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрований та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, строком на 60 днів у Харківській установі виконання покарань № 27.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_1, тобто з 27 лютого 2019 року, взявши його під варту в залі суду.

Виконання ухвали доручити начальнику Слобідського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Харківській області.

Визначити розмір застави у сумі 57630 (п’ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 з під варти після внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (Р/р 37318098006674, ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, Банк отримувач: ДКСУ м. Київ), згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора за першою вимогою, а в подальшому, при направленні обвинувального акту - до суду у зазначений час;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків доручити Слобідському відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області.

Строк дії ухвали до 27 квітня 2019 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя- В . О . Музиченко