Ухвала суду № 80136113, 27.02.2019, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/134/19

УХВАЛА

27 лютого 2019 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді: Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання – Скрипкіної А.Ю.

прокурора – Порущенко Є.В.

обвинуваченої – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу

у вигляді домашнього арешту

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12018160310000294 від 17.05.2018 р. відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В ході підготовчого провадження прокурором 25.02.2019 р. було подано клопотання про продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Шевченкове, вул. Колгоспна, 15 з 00:00 до 06:00 строком на 60 діб та покладення обов’язку: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою у розумні строки; 2/ не відлучатися з території м. Кілія без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого необережного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. На думку прокурора, обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення або переховуватися від суду, оскільки не має постійного місця роботи. Крім того, в неї не вилучалося посвідчення водія. Наведені обставини є підставою для продовження відповідного запобіжного заходу.

Обвинувачена в судовому засіданні заперечувала проти встановлення їй заборони залишати житло у нічний час, пояснивши, що у неї в тому ж селі живуть хворі родичі, яким періодично у нічний час має бути надано догляд та допомога і на даний час вона змушена просити про це їх сусідів, оскільки заборона залишати житло перешкоджає їй у цьому.

Заслухавши заявлене прокурором клопотання та думку обвинуваченої, проаналізувавши відповідні положення діючого законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до відповідного обвинувального акта, ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 28.12.2018 року до обвинуваченої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком 60 днів до 28.02.2019.

Разом з тим, у зв’язку з задоволенням клопотання обвинуваченої наступне підготовче судове засідання має бути призначене поза межами вказаного строку.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як зазначено в ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченою відповідного кримінального правопорушення, встановлена слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування до неї відповідного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та не може бути перевірена судом до ухвалення у даному кримінальному провадженні відповідного вироку за наслідками судового розгляду.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що обвинувачена раніше не судима.

Також встановлено, що ризики незаконного вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення та можливості переховуватися від суду продовжують існувати, нічим не підтверджені.

Разом з тим, враховуючи тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі, яке може бути призначене обвинуваченій, те, що злочин, у вчиненні якого вона обвинувачується, відноситься до необережних злочинів, суд приходить до висновку про необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов’язання, тобто часткове задоволення клопотання прокурора.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 176-179, 181, 196, 331, 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді особистого зобов’язання.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії обов’язків визначити в два місяці до 27.04.2019 р.

Попередити обвинувачену, що в разі невиконання покладених обов’язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ознайомити обвинувачену під розпис з ухвалою про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_2