Ухвала суду № 80136084, 27.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/1385/19

Провадження № 1-кс/520/2473/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Зигіної В.Є., розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Яценко В.Є., яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Толпиго Д.М. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12018160480001329 від 17.04.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим відділом Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області здійснюється судове розслідування у кримінальному провадженні за № 12018160480001329 від 17.04.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Так, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що в серпні місяці 2017 року, більш точний час та дата органами досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_4 вступила в злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, направлену на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, а саме придбання права власності на майно шляхом обману в особливо великому розмірі, а саме право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 яка належала померлому ОСОБА_6, громадянський паспорт якого та правовстановлюючі документи на зазначену квартиру, а саме: свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.04.2015 року, яке було посвідчено держаним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 4-541; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №40109207 від 09.04.2015; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №36123074 від 09.04.2015; технічний паспорт, виготовлений 29.10.2009 КП «ОМБТІ та РОН» на ім'я ОСОБА_7, які при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах опинився в ОСОБА_8

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, так як 01.09.2017 ОСОБА_8 в робочий час звернулася із заявою про видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_6 до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції за адресою: м.Одеса, вул. Середньофонтанська, 30-Б, і в цей же день здала громадянський паспорт серії НОМЕР_1, виданий 03.01.2002 Київським РВ УМВС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в подальшому в період часу з 01.09.2017 по 10.10.2017 зберігався в архіві відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції за адресою: м.Одеса, вул. Середньофонтанська, 30-Б, а після 10.10.2017 за вихідним номером ісх.6010/47-55 був перенаправлений до Приморського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області та 24.10.2017 надійшов до Київського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області та згідно акту №11 від 30.11.2017 був знищений.

Чітко розуміючи неможливість самостійного, без сторонньої допомоги, заволодіння квартирою АДРЕСА_1 яка на праві приватної власності належала померлому ОСОБА_6, в жовтні місяці 2017 року, більш точну дату та час не встановлено, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на придбання права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом обману, ОСОБА_8 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, розуміючи неправомірність своїх дій, вступила у попередню злочину змову із приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_9, направлену на незаконне заволодіння квартирою АДРЕСА_1 пояснивши останній свою мету в незаконному заволодінні квартирою АДРЕСА_1 яка на праві приватної власності належала померлому ОСОБА_6 та роз'яснивши ОСОБА_9, що її дії будуть полягати в зіставленні, посвідченні та внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права власності завідомо підробного договору дарування зазначеної квартири. На вказану пропозицію ОСОБА_8 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, ОСОБА_9 надала свою згоду, тобто між ОСОБА_8, невстановленими досудовим розслідуванням особами та ОСОБА_9 було розподілено ролі в незаконному заволодінні квартирою АДРЕСА_1.

В подальшому, ОСОБА_8 з невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, в невстановлений в ході досудового розслідування час, надала приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_9 ксерокопію громадянського паспорта серії НОМЕР_1, виданого 03.01.2002 Київським РВ УМВС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1: свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.04.2015 року, яке було посвідчено держаним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 4-541; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №40109207 від 09.04.2015; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №36123074 від 09.04.2015; технічний паспорт, виготовлений 29.10.2009 КП «ОМБТІ та РОН» на ім'я ОСОБА_7, для складання, посвідчення та внесення відомостей про укладення договору дарування, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

В подальшому, 09.10.2017 приблизно о 16.00 годин приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_9, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно та з корисливих мотивів, продовжуючи виконувати злочинний план з метою отримання неправомірної вигоди у вигляді заволодіння права власності на квартиру АДРЕСА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, зловживаючи наданими їй державою повноваженнями нотаріуса, в порушення вимог статей 43,44,45,47,51, 46-1 Закону України «Про нотаріат», щодо встановлення цивільної дієздатності осіб учасників цивільних відносин, перевірки поданих документів:

- статті 43 Закону України «Про нотаріат» - без оригіналу громадянського паспорту ОСОБА_6 встановила нібито особу дарувальника;

- статті 44 Закону України «Про нотаріат» - без оригіналу громадянського паспорту ОСОБА_6 визначила обсяг цивільної дієздатності дарувальника;

- статті 45 Закону України «Про нотаріат» - при посвідченні правочину не перевірила справжність підписів учасників правочинів, а саме дарувальника ОСОБА_6;

- статті 46-1 Закону України «Про нотаріат» - під час вчинення нотаріальних дій не використовувала відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

- статті 47 Закону України «Про нотаріат» - для вчинення нотаріальної дії прийняла документи, які не відповідають вимогам законодавства;

- статті 51 Закону України «Про нотаріат» - не вжила заходів, що вживаються нотаріусом, яка вчиняє нотаріальні дії, при виявленні порушення законодавства, на підставі наданих ОСОБА_8 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 та ксерокопії громадянського паспорта серії НОМЕР_1, виданого 03.01.2002 Київським РВ УМВС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, склала завідомо підроблений договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 09.10.2017, нібито укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Після складання зазначеного договору дарування об'єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_9, завірила його своїм посвідчувальним написом, підписом та печаткою, а також внесла відомості щодо вчинення нотаріальних дій з дарування зазначеної квартири до реєстру нотаріальних дій за №331 та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

В подальшому, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_9 видала ОСОБА_8 та невстановленим досудовим розслідуванням особам, завідомо підроблений договір дарування, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, на підставі якого ОСОБА_8 придбала право на майно шляхом обману, а саме на квартиру АДРЕСА_1, вартістю 1 024 704, 57 гривень, чим заподіяла ОСОБА_10, яка є спадкоємцем померлого ОСОБА_6 за законом шкоду в розмірі 1 024 704, 57 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та визнається таким, що є в особливо великих розмірах.

22.01.2019 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 365-2 КК України

Також з допиту свідка ОСОБА_11, встановлено, що вона 14.12.2017 у ОСОБА_8, придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу посвідчувала приватний нотаріус ОСОБА_12 Як пояснює ОСОБА_13, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 наполягли про те, що угода купівлі продажу даної квартири відбудеться у приватного нотаріуса ОМНО - ОСОБА_9 Надалі від сусідів вона дізналася про те, що власник даної квартири помер ще в серпні 2017 року. Як пояснює ОСОБА_13, що їй було прийнято рішення про розірвання даного договору купівлі-продажу. 29.12.2017 даний договір купівлі-продажу був розірваний та право власності перейшло ОСОБА_8 Як пояснює ОСОБА_13, що вищевказану квартиру вона набувала через агентство нерухомості «Атланта», офіс якого розташований за адресою: м.Одеса, Соборна площа, 10, а саме через ріелторів ОСОБА_14 і ОСОБА_15, які показували їй вищевказану квартиру, а після розірвання договору купівлі-продажу передавали їй грошові кошти і в свою чергу ОСОБА_13 віддала ОСОБА_14 ключі від вищевказаної квартири.

Так, 15.02.2019, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Федулєєвої Ю.О. за місцем мешкання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3, був проведений обшук, в ході якого було виявлено та вилучено належний ОСОБА_14 мобільний телефон марки «Samsung G 7», в корпусі золотого кольору, (імей 1-НОМЕР_2, імей 2- НОМЕР_3), оснашенний сім-картою картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» за номером - НОМЕР_4.

15.02.2019 року вищевказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що мобільний телефон марки «Samsung G 7», в корпусі золотого кольору, (імей 1-НОМЕР_2, імей 2- НОМЕР_3), оснащений сім-картою картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» за номером - НОМЕР_4, який був вилучений в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3, є таким, що зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та може бути засобом для розкриття кримінального правопорушення і виявлення винних, з метою дослідження за допомогою призначення відповідних судових експертиз та перевірки підстав його використовування, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

В судовому засіданні прокурор клопотання про арешт майна підтримала у повному обсязі, клопотання просила задовольнити.

Власник майна в судове засідання не з'явилася, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах клопотання телефонограмою.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні, з огляду на долучені до клопотання документи, встановлено достатність підстав вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.190,ч. 3 ст. 365-2 КК України, про що, зокрема, приватного нотаріуса ОСОБА_9 22.01.2019 року було повідомлено про підозру.

При цьому, слідчий суддя враховує, що в рамках даного кримінального провадження перевіряються також факти можливої причетності до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_14, оскільки остання надавала ріелторські послуги з придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка, згідно матеріалів кримінального провадження, могла бути набута кримінально протиправним шляхом.

Відтак, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення в частині наявності необхідності в забезпеченні збереження вилученого мобільного телефону, який належить ОСОБА_14, оскільки на останньому може міститися інформація (смс-повідомлення, фото тощо), яка може бути використана як доказ в рамках даного кримінального провадження на підтвердження факту та обставин вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про відповідність такого мобільного телефону критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України та про наявність підстав та розумних підозр вважати, що такий мобільний телефон може бути використаний як доказ в рамках даного кримінального провадження.

Викладене підтверджується наявною в матеріалах клопотання постановою про визнання речових доказів та їх передачу на відповідальне зберігання від 15.02.2019 року, згідно якої вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження № 12018160480001329 від 17.04.2018 року.

За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Яценко В.Є., яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Толпиго Д.М. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12018160480001329 від 17.04.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на належний ОСОБА_14 мобільний телефон марки «Samsung G 7», в корпусі золотого кольору, (імей 1-НОМЕР_2, імей 2- НОМЕР_3), оснашенний сім-картою картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» за номером - НОМЕР_4, який був вилучений в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Яценко В.Є.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.