Ухвала суду № 80124417, 22.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/35

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

22 лютого 2019 року м. Київ № 640/18881/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, із врахуванням пояснень позивача щодо строку звернення до суду в адміністративні справі за позовом

ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Міністерство соціальної політики України

Пенсійний фонд України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

за участю позивача, представника відповідача. представника третьої особи Пенсійного фонду України, представник третьої особи Мінсоцполітики України не прибув

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Кабінету Міністрів України (надалі - відповідач, КМУ), адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство соціальної політики України (надалі - третя особа 1, Мінсоцполітики, адреса: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10), Пенсійний фонд України (надалі - третя особа 2, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України протиправною та зобов'язати визначити умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги, залучено до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України та Пенсійний фонду України, витребувано від Міністерства соціальної політики України документи та оголошено у підготовчому засіданні перерву.

В підготовчому засіданні 22 лютого 2019 року представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, представник відповідача зазначив, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що про обставини в частині неможливості здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю розробленого відповідачем відповідного нормативно - правового акту, яким би було визначено порядок та умови перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, позивачу стало відомо з відповіді управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі про відмову у здійсненні такого перерахунку, яку позивач оскаржив в судовому порядку, що підтверджується судовими рішеннями від 24.04.2016 року та від 11.07.2016 року у справі №3280/354/16-а.

В той же час, як зазначив представник відповідача, до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаною позовною заявою позивач звернувся лише 25.10.2018 року, тобто майже через 2 роки після того, як дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав з боку відповідача.

Позивач заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача та залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до суду, надавши суду пояснення щодо того, що остаточно про порушення відповідачем своїх прав та інтересів він дізнався після того, як він ознайомився з матеріалами адміністративної справи №3280/354/16-а та отримання на початку вересня 2018 року копії рішення Верховного Суду у справі №3280/354/16-а, а тому, на його думку, він своєчасно звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою та підстав для її залишення без розгляду немає.

Представник третьої особи - Пенсійного фонду України - підтримала клопотання представника відповідача та просила його задовольнити.

Представник третьої особи (Мінсоцполітики України) в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був належним чином повідомлений.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення останнього, з'ясувавши думку позивача та представника третьої особи з цього приводу, повно та всебічно дослідивши докази, які мають значення для правильного вирішення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Так, у відповідності до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Крім того суд звертає увагу, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» (рішення від 22.10.1996 року), «Девеер проти Бельгії» (рішення від 27.02.1980 року)).

В той же час, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, в якій зазначає про бездіяльність відповідача в частині визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

З матеріалів справи також вбачається, позивач є пенсіонером, якому пенсія призначена за вислугу років в органах прокуратури. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, відповідно до положень чинного законодавства України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Наведене в сукупності свідчить про те, що предметом позову в даній справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо невизначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, при цьому, пенсійні виплати, в свою чергу, є періодичними платежами.

В разі якщо ставиться питання про те, що суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи - такі правовідносини є триваючими.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення (в разі його наявності, оцінка чому буде надана після розгляду справи по суті), в першу чергу, з боку держави.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 22 листопада 2018 у справі №489/1939/17.

Відтак, оскільки пенсія є періодичним платежем, що виплачується щомісяця, про розмір виплати позивач знав, проте, позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача щодо невизначення умов та порядку проведення її перерахунку, що, на думку позивача, впливає на розмір його пенсійних виплат, тобто правовідносини, з якими позивач пов'язує порушення свого права, є триваючими і продовжуються на момент подання адміністративного позову до суду, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та наявність правових підстав для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 118, 119, 120, 121, 122, 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.

2. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями) та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст виготовлено та підписано 27.02.2019