Ухвала суду № 80124229, 26.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2019 року м. Київ № 640/3090/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФСпро визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДР: 39422888), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2019 №100110/2019/000024/2;

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100110/2019/00215.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вимог вказаної норми позивачем у позовній заяві не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти ОСОБА_1.

Крім того, відповідно до пунктів 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Тобто, позивач має зазначити не загальні, а конкретизовані обставини взаємовідносин із відповідачами та надати докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, що випливає з положень ч. 1 ст. 77 КАС України.

З позову вбачається, що позивачем для митного оформлення товару було подано всі документи, необхідні для митного оформлення, а саме: договір купівлі-продажу від 02.02.2019, рахунок-фактуру (інвойс) від 02.02.2019 № 1900019, акт про проведення огляду (перегляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.02.2019 № UA205010/2019/411915; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 07.02.2019 № UA100110/2019/162397, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.03.2015 № 2015BF68178, договір про надання послуг митного брокера від 05.02.2019 № б/н, касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 05.02.2019 № 0.0.12588883106.1, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 06.04.2019 серія НОМЕР_2.

Однак, до матеріалів позову не додано: договору купівлі-продажу від 02.02.2019, рахунку-фактури (інвойс) від 02.02.2019 № 1900019, акту про проведення огляду (перегляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.02.2019 № UA205010/2019/411915; акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 07.02.2019 № UA100110/2019/162397, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 25.03.2015 № 2015BF68178, договору про надання послуг митного брокера від 05.02.2019 № б/н, касового ордеру, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 05.02.2019 № 0.0.12588883106.1, паспортного документу фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 06.04.2019 серія FM № 733781.

Крім того, в порушення п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України у матеріалах позову відсутні: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Також згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів) та вимогу немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування картки відмови).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Так, з матеріалів позовної заяви видно, що позивачем на підтвердження сплати судового збору надано квитанцію від 18.02.2019 № 127 про сплату судового збору на суму 768,40 грн. Тобто позивачем сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру.

У той же час, позивачем завлено також вимогу про скасування рішення про коригування митної вартості, тобто рішення, яке має майновий характер, оскільки змінює майновий стан заявника, змінює базу нарахувань. З цього рішення вбачається, що митна вартість змінена з 3200,00 EUR до 7102,00 EUR, тобто різниця у сторону збільшення склала 3 902,00 EUR, що за курсом НБУ на день формування спірного рішення (курс 30,520732 грн.), складало 119 091,90 грн., а відтак, судовий збір у зв'язку з оскарженням рішення про коригування митної вартості складає 1 190,92 грн. Однак, до позову не надано доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі.

Крім того, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку та не містять перекладу таких документів на державну мову.

Частиною 1 ст. 15 КАС України передбачено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 КАС України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою України є українська мова.

З огляду на що позивачу необхідно надати суду документи, викладені державною мовою.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти ОСОБА_1 та із зазначенням відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

2) доказів на підтвердження обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги;

3) оригіналу документів про сплату судового збору за вимогe майнового характеру у розмірі 1 190,92 грн.;

4) оригіналів або належним чином засвідчених копій, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, які повинні бути викладені (переведенні) державною мовою (на державну мову).

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін