Рішення № 80124141, 27.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 лютого 2019 року №826/5793/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проВійськової частини А1236 Міністерства оборони України визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Військової частини А1236 Міністерства оборони України, в якій просить:

- визнати протиправними дії військової частини А1236 Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій";

- зобов'язати військову частину А1236 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачеві була виплачена вихідна допомога без врахування додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій". Так, позивач звертався до відповідача із відповідною заявою, в якій просив здійснити виплату грошової допомоги з врахуванням щомісячної грошової винагороди, передбаченої Постановою №89, проте листом відповідача від 29.03.2018 №14 ОСОБА_1 протиправно було відмовлено в перерахунку вихідної допомоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін та запропоновано відповідачеві протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву.

Через канцелярію суду, у встановлений судом строк, відповідачем подано відзив на позовну заяву. Так, відповідач проти позову заперечує, вважає його безпідставним та зазначає, що пунктом 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 №550, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2016 за №1470/29600 (далі - Інструкція 550), визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Тому відповідач не мав законних підстав для врахування щомісячної додаткової грошової винагороди під час здійснення обрахування одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби Позивача.

Позивачем, в свою чергу, було подано відповідь на відзив, де зазначено, що під час проходження служби, позивач щомісячно отримував додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889, що підтверджується довідкою військової частини А1236 про розмір грошового забезпечення позивача. Позивач, також, зауважив, що в ієрархії нормативно-правових актів Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким визначено розмір та складові одноразової грошової допомоги при звільненні, має вищу юридичну силу, ніж накази Міністра оборони України, тому саме норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають застосовуватися при вирішенні спору.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі, отримання відзиву та відповіді на відзив.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 17.11.2017 №531 підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту).

Відповідно до зазначеного наказу вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення складала: у календарному обчисленні 28 років 03 місяці; пільгової немає.

Згідно витягу із наказу начальника командира військової частини А1236 (по стройовій частині) від 07.12.2017 №271, визначено підполковнику ОСОБА_1 виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260.

З копії довідки військової частини А1236 Міністерства оборони України від 21.02.2018 №31 про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 26.12.2017 вбачається, що позивачу здійснено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 104 516,00 грн. без включення при її розрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зі змісту зазначеної довідки вбачається, що у період з грудня 2015 року по грудень 2017 року, ОСОБА_1 щомісячно отримував щомісячну додаткову грошову допомогу, яка входила до складу грошового забезпечення, на яку відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" проводилося нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та його сплата.

Листом військової частини А1236 Міністерства оборони України від 29.03.2018 №14, позивача повідомлено про те, що відповідно до пункту 36.8 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за №638/1532, військовослужбовцям, які звільняються зі служби, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення, включаються: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та відповідної виплати, позивач звернувся до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів; до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що щомісячна додаткова грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та має враховуватись при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я.

З матеріалів справи, зокрема, з копії довідки військової частини А1236 Міністерства оборони України від 21.02.2018 №31 про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 26.12.2017, вбачається, що ОСОБА_1 щомісячно отримував додаткову грошову допомогу, яка була складовою його щомісячного грошового забезпечення.

Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні за станом здоров`я, відповідач посилається на пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 №550, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2016 за №1470/29600 (далі - Інструкція 550), яким визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Суд не погоджується з вказаною позицією, оскільки розмір одноразової грошової допомоги при звільненні визначений статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що в ієрархії нормативно-правових актів має вищу юридичну силу, ніж накази Міністра оборони України, тому при вирішенні спору підлягають застосуванню саме норми означеного закону.

За наведеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у включенні до складу одноразової грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди, у зв'язку з чим позовна вимога щодо визнання протиправними дій Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, підлягає задоволенню.

Крім того, позовна вимога в частині зобов'язання військову частину А1236 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" з урахуванням раніше виплачених сум, також підлягає задоволенню як похідна.

У силу частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 77, 134, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини А1236 Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій";

Зобов'язати військову частину А1236 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок військової частини А1236 Міністерства оборони України (03049, м. Київ, вул. Стадіонна, 6, код ЄДРПОУ 26606906) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В