Рішення № 801239, 04.06.2007, Апеляційний суд Чернігівської області

1

Справа № 22ц-921\2007 р.

Головуючий у 1-й інстанції: Рябота В.І. Доповідач: Редька А.Г.

РІШЕННЯ

 ІМ"ЯМ УКРАЇНИ

4 червня 2007 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судці Смаглюк Р.І., суддів - Бобрової І.О., Редьки А.Г.,

при секретарі - Вареник О.М.,

за участі: позивача ОСОБА_1. та його

представника ОСОБА_2,

представника відповідача Михайличенко В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Прилуцького відділення виконавчої дирекції фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прилуцького відділення виконавчої дирекції фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення витрат за спеціальний догляд,

встановив:

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 квітня 2007 року задоволено позов ОСОБА_1. та з Прилуцького міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнуто на користь ОСОБА_1 252 грн у відшкодування витрат за сторонній догляд та побутове обслуговування за червень 2006 року.

2

Рішенням суду встановлено, що Прилуцьким відділенням виконавчої дирекції Фонду не була виплачена компенсація у відшкодування витрат на сторонній догляд та побутове обслуговування ОСОБА_1, інваліду 1 групи внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період перебування його на санаторно-курортному лікуванні з супроводом з 1 червня 2006 року до 24 червня 2006 року і з розрахунку мінімальної заробітної плати на час стягнення заборгованість становить 252 грн.

В апеляційній скарзі Прилуцьке відділення виконавчої дирекції Фонду просить скасувати зазначене рішення суду та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Зокрема, суд не врахував, що особі, яка супроводжувала ОСОБА_1. до санаторію та доглядала за ним у санаторії також була надана безоплатно путівка до того ж санаторію разом з ним і відповідно до п.2.6 Положення про забезпечення необхідними видами догляду інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого Постановою від 25 жовтня 2005 року № 66 Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання не фінансуються витрати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування інваліду під лікування у санаторно-курортних закладах за умови надання путівки особі для супроводу інваліда у санаторій. Крім того, суд необґрунтовано визначив розмір стягнення з розрахунку мінімальної заробітної плати на час стягнення, оскільки на червень 2006 року мінімальна заробітна плата була у розмірі 350 грн. і саме з цього розміру слід робити розрахунки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників розгляду справи, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача належить до задоволення частково, рішення суду належить до зміни у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального закону.

Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1. має право отримати компенсацію у відшкодування витрат на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування за період перебування на санаторно-курортному лікуванні з 1 червня 2006 року до 24 червня 2006 року і що за цей період не отримав зазначеної компенсації.

Заперечення Прилуцького відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування, що за умови надання особі, яка супроводжує інваліда до санаторію, також путівки безоплатно, тому за період перебування у санаторії зазначена компенсація не виплачується, безпідставні.

Пунктом 2.6.4. Положення про забезпечення необхідними видами догляду інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого Постановою від 25 жовтня 2005 року № 66

3

Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України(далі - Положення), дійсно зазначено, що робочі органи виконавчої дирекції фонду не фінансують витрати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування інваліду під час лікування у санаторно-курортних закладах за умови надання путівки особі для супроводу інваліда, однак суд першої інстанції обґрунтовано відхилив цю норму, оскільки вона суперечить ч.5 ст.34 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі -Закон), яка передбачає, що особі, яка супроводжує інваліда, фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує витрати на проїзд, житло відповідно до законодавства про службові відрядження.

Постановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" передбачає компенсацію витрат на проїзд, оплати вартості житла, харчування, побутові послуги(прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни, тощо) і надання путівки особі, що супроводжувала ОСОБА_1. до санаторію, слід вважати компенсацією витрат на житло, харчування(добові), побутові послуги, враховуючи, що витрати на проїзд до санаторію та назад були компенсовані у розмірі фактичних витрат 512,24 грн., що підтверджується документами у справі і не заперечується позивачем.

Безпідставними є також посилання в апеляційній скарзі, що сторонній догляд та побутове обслуговування за ОСОБА_1. здійснювали працівники санаторію.

Відповідно до п.2.6.3. Положення та ст.34 Закону не фінансуються витрати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування інваліду під час лікування у санаторно-курортних закладах, якщо фінансування цих витрат передбачено в умовах укладених угод з санаторно-курортними закладами і входить до вартості путівки, однак суду не надано документів, що підтверджували б зазначені обставини, більш того, постановою Прилуцького відділення виконавчої дирекції фонду від 23 травня 2006 року № 260/27 особі, що супроводжувала інваліда, ОСОБА_2, також була надана путівка для надання нею ОСОБА_1. у санаторно-курортному закладі постійного стороннього догляду та побутового обслуговування, що також свідчить про відсутність такого договору фонду з санаторно-лікувальним закладом, відсутність надання таких послуг з боку працівників санаторно-лікувального закладу та необхідність надання постійного стороннього догляду та побутового обслуговування інваліду саме з боку ОСОБА_2

Отже, висновок суду першої інстанції про необхідність компенсації витрат за постійний сторонній догляд та побутове обслуговування за період перебування у санаторно-курортному закладі ґрунтується на законі та матеріалах справи.

4

Однак, суд першої інстанції неправильно визначив розмір компенсації зазначених витрат у 252 грн. з розрахунку мінімальної заробітної плати на день стягнення, оскільки відповідно до ч.4 ст.34 Закону розмір зазначених витрат визначається від мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, а не на день вирішення спору судом і в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Станом на червень 2006 року мінімальна заробітна плата становила 350 грн і за період з 1 червня 2006 року до 24 червня 2006 року(24 дні) і відповідно до норм, встановлених ст.34 ч.4 Закону, до виплати належить сума у 210 грн., яка підлягає індексації відповідно до порядку індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078.

Враховуючи, що коефіцієнт індексації грошових доходів громадян з червня 2006 року становить 9%, сума індексації становить 18,9 грн.(9% від 210) і всього до стягнення належить 228,9 грн.(210+18,9).

Враховуючи, що судом першої інстанції при визначенні розміру стягнення неправильно застосовано матеріальний закон, рішення суду підлягає зміні із зменшенням розміру стягнення до 228,9 грн.

Керуючись ст.34 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 81, 88, 307, 309 п.4, 314,316,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу Прилуцького міського відділення виконавчої дирекції фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України задовольнити частково.

Змінити рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 квітня 2007 року зменшивши розмір стягнутої суми та стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Прилуки Чернігівської області на користь ОСОБА_1 228 грн. 90 коп. у відшкодування витрат за постійний сторонній догляд та побутове обслуговування за період з 1 червня 2006 року до 24 червня 2006 року.

В іншій частині рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 квітня 2007 року залишити без змін.

5

Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Прилуки Чернігівської області 1,50 грн. у відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ (одержувач: Державний бюджет міста Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, р\р 31214259700002, банк: ГУДК у Чернігівській області, МФО банку 853592),

Рішення набуває чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.