Рішення № 80123554, 27.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/387/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - Бабак Д.І.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Полтавській області /далі - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 /далі - відповідач, ОСОБА_2/ про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 60542,10 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги позивачем зазначено, що за відповідачем обліковується непогашений податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб, який підлягає стягненню у судовому порядку. Сума податкового боргу виникла у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений строк грошових зобов'язань за платежем "орендна плата з фізичних осіб" на загальну суму 60542,10 грн, визначених податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ф" №2495-0000-1612 від 27 червня 2018 року та №2496-0000-1612 від 27 червня 2018 року. Податкова вимога форми "Ф" №29826-17 від 07 вересня 2018 року про сплату податкового боргу у сумі 60542,10 грн отримана відповідачем 20 вересня 2018 року, однак, на дату подання позову до суду вказана сума податкового боргу не сплачена /а.с.5-8/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи /а.с. 2-3/.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну вимогу, посилаючись на обставини та норми, викладені у позовній заяві, а відповідач погодився із заявленою позовною вимогою та позов визнав.

Заслухавши вступне слово учасників справи та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації фізичної особи - підприємця та з 18 січня 2006 року перебуває на обліку як платник податків і зборів в Полтавській ДПІ ГУ ДФС у Полтавській області /а.с. 28-30/.

За гр. ОСОБА_2 обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 60542,10 грн., який виник внаслідок несплати ним грошових зобов'язань за платежем "орендна плата з фізичних осіб", визначених податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ф" №2495-0000-1612 від 27 червня 2018 року та №2496-0000-1612 від 27 червня 2018 року /а.с. 10-14/.

Податкові повідомлення - рішення форми "Ф" №2495-0000-1612 від 27 червня 2018 року та №2496-0000-1612 від 27 червня 2018 року направлялись на адресу відповідача та були йому вручені особисто /а.с.12-13/.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до письмової інформації позивача податкові повідомлення-рішення форми "Ф" №2495-0000-1612 від 27 червня 2018 року та №2496-0000-1612 від 27 червня 2018 року в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися /а.с. 6/.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України /далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, серед іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 228.1 - 288.4 статті 288 вказаного Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.7 цієї ж статті податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

В свою чергу пунктом 287.5 статті 287 ПК України встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що між Машівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендарем) укладено договір оренди від 04 лютого 2008 року, який зареєстровано у Машівському районному відділі ПРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 11 березня 2008 року за №040855800006, та додаткову угоду від 27 березня 2018 року до договору від 04 лютого 2008 року. Відповідно до них ОСОБА_2 орендована земельна ділянка водного фонду загальною площею 80,1753 га для рибогосподарських потреб, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області. Договір укладений до 26 березня 2019 року. Орендна плата вноситься орендарем в рівних частинах щомісячно на протязі 30 календарних днів, наступних за звітним місяцем, з розрахунку орендної плати у розмірі 72839,59 грн в рік /а.с. 16-18/.

На підставі вказаних норм та документів відносно громадянина ОСОБА_2 контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення форми "Ф" №2495-0000-1612 від 27 червня 2018 року та №2496-0000-1612 від 27 червня 2018 року, якими визначено до сплати податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 4833,03 грн та у сумі 55876,95 грн відповідно (всього - 60542,10 грн) /а.с.12/.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного Податковим кодексом України строку виконання податкового обов'язку по сплаті зобов'язань, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного перерахування платником податків коштів до бюджету у спірній сумі, а також з інших підстав відповідно до положень Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в 60542,10 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а саме: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків /пункт 59.1/.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання /пункт 59.3/.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) /пункт 59.5/.

Судом встановлено, що відповідачу була вручена податкова вимога форми "Ф" №29826-17 від 07 вересня 2018 року /а.с. 15/.

Відповідно до письмової інформації позивача податкову вимогу №29826-17 від 07 вересня 2018 року у встановленому законодавством порядку відповідачем не оскаржено /а.с. 6/.

Доказів припинення дії цієї вимоги з будь-яких причин /виконання або коригування зобов'язань, списання боргу тощо/ матеріали справи не містять.

Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаною до справи роздруківкою інтегрованої картки платника податків, яка за правилами статей 73, 74 КАС України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07 квітня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881, є належним та допустимим доказом невиконання податкового обов'язку з боку відповідача /а.с.11/.

Окрім цього, відповідач у судовому засіданні погодився із сумою податкового боргу та заявленою вимогою.

Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позовна вимога до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 60542,10 грн заявлена позивачем правомірно, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 60542,10 грн задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти за податковим боргом з орендної плати з фізичних осіб у сумі 60542,10 грн (шістдесят тисяч п'ятсот сорок дві гривні десять копійок) на р/р 33215815016616, код бюджетної класифікації платежу: 18010900, одержувач: Машівське УК/ОТГ смт.Машівка/18010900, код одержувача: 38058806, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 лютого 2019 року.

Суддя Н.І. Слободянюк