Рішення № 80123174, 27.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 лютого 2019 року (о 16 год. 00 хв.)Справа № 280/207/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), у якому позивач просить: зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 90% грошового забезпечення судді, який працює на відповідній посаді, із застосуванням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762грн., починаючи з 01.02.2018.

В обґрунтування позову зазначає, що позивач перебуває на обліку у Центральному ОПФУ та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати судді. Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VIII внесені зміни до деяких законодавчих актів, що призводить до зміни складових розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді з 01.01.2018. Вказує, що з 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб склад 1762грн., а тому існує необхідність у перерахунку суддівської винагороди з 01.01.2018. Проте відповідач, всупереч чинного законодавства здійснив перерахунок пенсії позивача лише з 01.08.2018 у розмірі 80% від суддівської винагороди. У зв'язку із викладеним позивач звернулась до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 01.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/207/19.

Відповідач адміністративний позов не визнав, надавши свій письмовий відзив від 18.02.2019 вих. № 2821/11, в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018, яким внесено зміни до Законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, набув чинності 22.07.2018. Відтак, підстави для перерахунку пенсії з 01.02.2018 - відсутні. Також у відзиві відповідач вказує, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посадах, визначених ст. 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Норма вказаної статті не передбачає можливість включення до стажу роботи на посаді суді роботу в органах прокуратури. А тому відсутні підстави для встановлення позивачу пенсії у розмірі 90% від розміру суддівської винагороди. Вказує, що щомісячне довічне грошове утримання позивача перераховано вірно, та просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Приписами ч. 2 ст. 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

25.02.2019 від представника відповідача до суду надійшла заява про призначення розгляду адміністративної справи №280/207/19 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, за участю представника відповідача.

Суд зазначає, що предметом розгляду адміністративної справи №280/207/19 є дії відповідача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що відноситься до справ незначної складності, розгляд якої здійснюється за приписами ст. 263 КАС України. Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 №1600-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді господарського суду Запорізької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови господарського суду Запорізької області від 13.10.2016 №31-к позивача відраховано зі штату суддів господарського суду Запорізької області.

Позивач перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Запоріжжя.

14.10.2016 позивачу Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м.Запоріжжя призначене щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% від суддівської винагороди.

Постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя у справі № 331/8056/16-а від 20.12.2016 визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді господарського суду Запорізької області для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % заробітної плати судді часу роботи в органах прокуратури 13 років 06 місяців 12 днів;

зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді 13 років 06 місяців 12 днів стажу роботи в органах прокуратури, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% заробітної плати судді без обмеження граничного розміру.

зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 довічне щомісячне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати судді без обмежень граничного розміру щомісячного грошового утримання та здійснити перерахунок з моменту призначення щомісячного грошового утримання з розміру 80 відсотків до 90 відсотків.

На виконання вказаної постанови позивачу виплачувалось довічне грошове утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у розмірі 24480грн.

Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018, внесено зміни до Законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Відповідачем проведено перерахунок щомісячного грошового утримання позивача з 01.08.2018 та розмірі пенсії склав 23963 грн. (80% суддівської винагороди).

Не погоджуюсь із розміром перерахованої пенсії та вважаючи, що пенсія має бути перерахована з 01.02.2018, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Повно та об'єктивно розглянувся матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню через наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Щодо твердження відповідача про правомірність застосування до позивача 80% величини для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 20.12.2016 у справі №331/8056/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, встановлено право позивача на 90 % відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, тому числі з врахуванням періоду праці в органах прокуратури, що становить 13 років 6 місяців 12 днів, що підлягає врахуванню для визначення стажу роботи на посаді судді.

Постанова від 20.12.2016 у справі №331/8056/16-а набрала законної сили 10.02.2017.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність підстав для визначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% заробітної плати судді є необґрунтованими.

Щодо необхідності здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача із застосуванням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762грн., суд зазначає наступне.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що на час звільнення позивача у відставку набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № №1402-VIII), статтею 142 якого передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Тобто, у питаннях визначення розмірів суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового зберігають чинність норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010, що діяв до набрання чинності Законом №1402-VIII, а позивач має право на перерахунок раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у тому числі у зв'язку зі збільшенням посадового окладу.

Між тим, після набрання 01.01.2017 року чинності Законом України "Про внесених змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІ від 06.12.2016 року мінімальна заробітна плата вже не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, що передбачено пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Згідно з абзацом 2 абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до яких законодавчих актів України" №1774-VIII до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

У зв'язку з цим, з 01.01.2017 року посадовий оклад судді визначається не з розміру мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а з "розрахункової величини", запровадженої пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1774-VІІ "Про внесення змін до яких законодавчих актів України".

Зрештою, Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" №2415-VIII від 15.05.2018 року, який набрав чинності 22.07.2018, було внесені зміни до абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VIII "Про внесення змін до яких законодавчих актів України". Зокрема слово та цифри " 1600 грн." замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Тобто зміненою нормою Закону введено застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, в тому числі і суддям, нової "розрахункової величини" - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року. Крім того встановлено початок застосування цієї нової "розрахункової величини" для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат 1 січня 2017 року.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становив 1600 грн., що фактично відповідає розміру розрахункової величини, з якої визначалась суддівська винагорода працюючим суддям у 2017 році і відповідно нараховувалося і виплачувалося щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 грн.

Отже, з огляду на зазначені зміни в законодавстві, саме з 1 січня 2018 року посадові оклади суддів мають бути встановлені, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 грн. І відповідно такі зміни вимагають проведення перерахунку вже виплачених суддям суддівських винагород, визначених за розрахунковою величиною у розмірі 1600 грн., та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Таким чином, порядок визначення посадового окладу та інших виплат працюючого судді змінився з 01.01.2017, а сам розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з огляду на відмінність прожиткового мінімуму для працездатних осіб у порівнянні із попередньою розрахунковою величиною (1600 грн.), змінився з 01.01.2018.

Відтак, суд прийшов до висновку, що відповідачем при здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправильно визначено дату, з якої виникло право на такий перерахунок, і безпідставно відмовлено позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 01.01.2018, та виплаті різниці, що утворилася до перерахунку.

Суд наголошує, що оскільки порядок визначення посадового окладу та інших виплат працюючого судді змінився з 01.01.2017, а зміна розміру складових суддівської винагороди працюючих суддів (збільшення посадового окладу) відбулася з 01.01.2018, отже саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 мотивувальної частини).

Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного грошового утримання суддів у відставці) зазначивши, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини).

Таким чином, Конституційний Суд України наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

Відповідно до пункту 6.4 Європейської хартії про статус суддів (Лісабон, 8-10 квітня 1999 року) Закон передбачає, що судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і виконували суддівські обов'язки протягом певного терміну, повинні отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути якомога ближче до рівня їхньої останньої заробітної плати в якості судді.

Відповідач, здійснивши перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання лише з 01.08.2018 заробітної плати судді, порушив законні очікування позивача на набуте ним на підставі чинного законодавства право на достатнє матеріальне забезпечення як судді у відставці, гарантоване у тому числі міжнародними стандартами незалежності суддів.

Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо перерахунку та виплати позивачу щомісячного довічного грошове утримання судді у відставці, здійснивши перерахунок з 01.08.2018.

Згідно з частинами 1, 2 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи те, що позивач не просить суд визнати бездіяльність з боку відповідача протиправною, суд лише констатує вказану обставину у мотивувальній частині рішення.

Враховуючи те, що відповідачем не доведена правомірність своєї бездіяльності щодо перерахунку пенсії позивачу в спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 у розмірі 90% грошового утримання судді, якій працює на відповідній посаді, з 01.02.2018 та виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат.

На думку суду, такий спосіб захисту прав позивача унеможливить виникнення спору в майбутньому щодо отримання перерахованих сум.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 768,40грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 90% грошового забезпечення судді, який працює на відповідній посаді, із застосуванням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762грн., починаючи з 01.02.2018, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27.02.2019.

Суддя Ю.В. Калашник