Рішення № 80120764, 11.02.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4011/18

Провадження № 2/185/398/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 лютого 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., з участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи – Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В

21 травня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи – Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8299, виданий 10 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" боргу у розмірі 107629,27 грн., та покласти на відповідача всі судові витрати по справі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 10 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за № 8299, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “ПриватБанк” грошові кошти у сумі 107629,27 грн., з урахуванням:

заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5443 грн. 05 коп.;

заборгованості за відсотками у розмірі 92250 грн. 40 коп.;

заборгованості з пені та комісії у розмірі 4334 грн. 43 коп.;

заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500 грн. 00 коп.;

заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 5101 грн. 39 коп.

Стягнення здійснюється за період з 21 липня 2011 року по 31 травня 2017 року.

Вважає, що виконавчий напис нотаріуса № 8299 від 10 серпня 2017 року не підлягає виконання, з наступних підстав. 21 липня 2011 року між позивачем та відповідачем не укладався кредитний договір, а на підставі заяви на відкриття карткового рахунку, позивач отримав від відповідача кредитну картку з відповідним кредитним лімітом, яка припинила свою дію ще у червні 2012 року. Відповідач не надав приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 оригінал підписаної позивачем заяви на відкриття йому карткового рахунку та засвідчену виписку з його рахунка із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою про непогашення заборгованості. Приватній нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинив 10 серпня 2017 року виконавчий надпис № 8299 за межами загальної та спеціальної позовної давності, оскільки станом на 10 серпня 2017 року (на день вчинення виконавчого напису) строк звернення до стягнення заборгованості: за тілом кредиту у розмірі 5413 грн. 05 коп.; за відсотками у розмірі 3625 грн. 45 коп.; заборгованості з пені та комісії у розмірі 4334 грн. 43 коп.; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500 грн. 00 коп.; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 5101 грн. 39 коп., вже минув, а відповідач не надав приватному нотаріусу договір про збільшення загальної та спеціальної позовної давності, укладений з позивачем у письмовій формі. Відповідач в односторонньому порядку змінив розмір процентної ставки, який нараховується на поточну та прострочену заборгованість: з 01 вересня 2014 року – з 20,4% до 34,8%; з 01 квітня 2015 року – з 34,8% до 43,2%, що призвело до безпідставного завищення розміру відсотків нарахованих за Кредитним договором від 21 липня 2011 року, оскільки відповідач не надав приватному нотаріусу укладений з позивачем у письмовій формі договір про зміну розміру процентної ставки за договором. З огляду на вищевикладене, вважає, що нотаріус вчинила виконавчий напис з порушенням строків, визначених чинним законодавством України, а тому оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Тому враховуючи вищенаведене вважає, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом ОСОБА_2 допущено порушення ст. 88 Закону України “Про нотаріат” та п 1.2. глави 16 Порядку, а саме вчинено виконавчий напис за відсутності оригіналу нотаріально посвідченого договору та документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який оскаржується в судовому порядку.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, відповідно до якої забезпечено позов по цивільній справі № 185/4011/18, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 8299, вчиненого 10 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 107629,27 грн. за кредитним договором від 21.07.2011 року, до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без участі позивача та без участі його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовільнити, не заперечує проти заочного вирішення справи.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи без його участі, клопотань, відзив на позовну заяву суду не надавав.

Третя особа приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. На виконання ухвали суду від 10 грудня 2018 року про витребування копій документів по цивільній справі №185/4011/18, надав суду копії відповідних документів.

Представник третьої особи Павлоградського МРВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час слухання справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не відомо.

Суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, заяву представника позивача, та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю за наступних підстав.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що 10 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за реєстровим номером № 8299, було вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “ПриватБанк”, невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 21 липня 2011 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 31.05.2017 року, грошових коштів у сумі 107629,27 грн., з урахуванням:

заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5443 грн. 05 коп.;

заборгованості за відсотками у розмірі 92250 грн. 40 коп.;

заборгованості з пені та комісії у розмірі 4334 грн. 43 коп.;

заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500 грн. 00 коп.;

заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 5101 грн. 39 коп.

Стягнення здійснюється за період з 21 липня 2011 року по 31 травня 2017 року(арк.с.12).

На підставі вищевказаного виконавчого напису державним виконавцем Павлоградського МРВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області 17 січня 2018 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Притватбанк» боргу у розмірі 107629,27 грн.(арк.с.11).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Отже, суд має встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

В матеріалах справи наявний доказ на підтвердження того, що Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Притватбанк» направляв позивачу лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов’язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов’язань, що дає суду можливість дійти висновку, що банк намагався повідомити ОСОБА_1 про наявність заборгованості по кредитному договору, хоча це й не може свідчити про те, що ОСОБА_1 отримав саме цю вимогу, і був вчасно ознайомлений зі змістом цієї вимоги, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, факту, що ОСОБА_1 отримав цю вимогу, а саме: повідомлення про отримання поштового відправлення з вимогою гр. ОСОБА_1

Судом при дослідженні витребуваних документів на виконання ухвали суду від 10 грудня 2018 року у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, на підставі яких був виданий виконавчий напис за реєстровим номером № 8299 від 10 серпня 2017 року, встановив, що приватний виконавиць порушив пункт 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а саме вищенаведений виконавчий напис вчинений нотаріусом на підставі не оригіналу Кредитного договору від 21 липня 2011 року, а на його копії, оскільки на ньому міститься відмітка(штамп) банку – «Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Притватбанк» ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ», окрім цього розрахунок заборгованості за цим Кредитним договором наданий нотаріусу на підставі якого також приймалось рішення нотаріусом про видачу вищезазначеного нотаріального напису, не є у розумінні п. 2 «Правил» випискою з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, оскільки відповідно до Підпункту 6 Пункту 8 розділу 2 Постанови НБУ № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 року вбачається, що виписка з рахунку боржника це банківський документ, який надається банком громадянину - користувачу про рух коштів за його рахунком, періодичність та порядок їх отримання, а тобто не є тим документом на підставі якого нотаріус може видати нотаріальний напис, оскільки з вищенаведених документів не вбачається підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Також нотаріус не з'ясував чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту. Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 21 липня 2011 року по 31 травня 2017 року, проте суд дослідивши заяву-звернення від банка до нотаріуса де зазначено, що банк просить нотаріуса видати виконавчий напис на підставі копій документів, та де зазначено, що ця заява направлена банком на адресу нотаріуса 07.07.2017 року, та отримана нотаріусом 10.08.2017 ркоу, а виконавчий напис виданий нотаріусом лише 10.08.2017 року, а з розрахунку заборгованості наданої банком вбачається, що останню плату у розмірі 170,00 грн. боржник здійснив 13.06.2014 року, і після цього жодного разу не здійснював платежів на погашення заборгованості, а тобто навіть якщо, брати до уваги цей розрахунок заборгованості, то з 14.06.2014 року до дати звернення банку до нотаріуса та видачі нотаріусом напису, пройшло більше трьох років, і тобто збіг строк позовної давності.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку. Та виходячи з вищенаведеного суд ставиться критично до відзиву на позов, на підставах вищенаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач сплатив при подачі позову судовий збір у сумі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією(арк.с.1) та сплатив судовий збір у сумі 352,40 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією(арк.с.15), то суд приходить до висновку, що судові витрати на сплату судового збору покласти на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

Керуючись ст. ст.263, 264, 265, 280-282 ЦПК України суд –

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 8299, про стягнення з ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Свободи, буд. 4) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Притватбанк" грошових коштів у сумі 107629 грн. 27 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Притватбанк" (ЄДРПОУ 14360570), судовий збір на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Свободи, буд. 4) в сумі 1057,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: ОСОБА_3