
Провадження № 2/742/87/19
Єдиний унікальний № 742/3735/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2019 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Бездідько В.М., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та стягнення грошових коштів,-
ВСТАНОВИВ:
02.11.2018р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати за нею право власності на 7/12 частини банківського вкладу ОСОБА_3 в сумі 27601 грн. 13 коп., а саме 16100 грн. 65 коп.; стягнути на її користь з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 16100 грн. 65 коп., моральну шкоду в розмірі 50000 грн. та понесені судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 11 жовтня 1999 року по день смерті 25 квітня 2015 року вона перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу ними було заощаджено грошові кошти, які було поміщено на депозит в банку та укладено договір, який був оформлений на чоловіка ОСОБА_3 До дня смерті чоловіка грошові кошти в сумі 7300 грн. та 20301 грн. 13 коп. перебували на депозитному рахунку в КБ «ПриватБанк». Після вступу в спадщину вона дізналася, що 25.04.2015 року вказані грошові кошти безпідставно були зняті ОСОБА_2 Згідно ст. 60 СК України зазначені грошові кошти є їхньою спільною - сумісною власністю, та частки (рівними по 1/2 частини). Крім цього позивачка як непрацездатна вдова має також обов»язкову частку у розмірі половини частки від Ѕ майна померлого. До кола спадкоємців першої черги входять двоє дітей та дружина, з них Ѕ частки вкладу ОСОБА_3, тобто 1/12 обов»язкова частка вкладу, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом посвідченим нотаріусом від 23.05.2017 року, а тому є власником 7/12 частки спірного банківського вкладу. Крім того протиправними діями відповідача, які полягають у погрозарах розправою, насміханням, відповідач часто тероризує позивачку, остання вимушена постійно звертатися до швидкої допомоги, у відділення екстренної допомоги, що підтверджується відповідними довідками, а тому їй завдано моральна шкода, яку позивачка оцінює в 50000 грн.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, а також не подала відзиву на позовну заяву і не повідомила про поважні причини неявки в судове засідання, хоча про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про виклик до суду.
У зв'язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивачки, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб срія І-ЕЛ №010033 11 жовтня 1996 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб та після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище чоловіку та дружині «Гуцол»
Згідно копії свідоцтва про смерть серія І-АМ №308972 ОСОБА_3 помер 25 квітня 2015 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 1293
Відповідно до банківських роздруківок КБ «Приват Банк»на ім»я ОСОБА_3 відкрито рахунок та надано рух коштів з 01.01.2013 по 25.04.2015 року.
Частиною 1 ст.60 СК України передбачено, що майно, придбане подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба та т.п.) самостійного заробітку (доходу). Частиною 3 ст. 61 СК України встановлено, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, майном, нажитим за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою. При укладенні угод одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Після смерті ОСОБА_3, згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить, зокрема: грошові кошти, які перебували на рахунках в КБ «Приват Банк» в сумі 7300 грн. та 20301 грн. 13 коп.
Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем 1-ої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України та як непрацездатна вдова відповідно до ст. 1241 ЦК України має право на половину частки, яка належала б кожному спадкоємцю у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Таким чином, ОСОБА_1 має право на спадкування 7/12 частин спадкового майна, а саме банківського вкладу, який був відкритий на ім»я ОСОБА_3, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд вважає, що вони підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд враховує вимоги розумності і справедливості, характер та тривалість заподіяння позивачу душевних страждань та вважає, що достатнім розміром для компенсації такої шкоди буде сума 1000,00 грн., яка підлягає стягненню.
Крім того, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1454 грн. 80 коп., який відповідно до ст.. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81,141, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, –
Ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та стягнення грошових коштів– задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на 7/12 частини банківського вкладу ОСОБА_3 в сумі 27601 грн. 13 коп., а саме 16100 грн. 65 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 16100
(шістнадцять тисяч сто) грн.. 65 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., понесені судові витрати 1454 (одна тисяча чотириста п»ятдесят чотири)грн. 80 коп., а всього 18555 (вісімнадцять тисяч п»ятсот п»ятдесят п»ять) грн.. 45 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М.Бездідько
Судове рішення № 80114547, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 13.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 742/3735/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: