Рішення № 80113734, 26.02.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5199/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді – Мазурок О.В.,

при секретарі – Колісник Л.В.

за участі представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області до громадянина ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3 про затримання для ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та примусове видворення за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання для ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та примусове видворення за межі України в примусовому порядку, посилаючись на те, що 25 лютого 2019 року з метою виконання Плану спільних заходів Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області та Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо протидії нелегальній міграції на території області на 2019 рік було виявлено громадянина ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, без документа, що посвідчує особу, який перебуває на території України без наявних законних підстав, які б надавали право законно перебувати на території України на визначений термін.

Згідно відомостей про осіб, які перетнули державний кордон підсистеми «Аркан-ДМС», громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, здійснив в’їзд на територію України 12 травня 2018 року через КПП «Хутір-Михайлівський» по паспортному документу 75 7542746.

Зі слів ОСОБА_3 та згідно відомостей про осіб, які перетнули державний кордон підсистеми «Аркан-ДМС» було оформлено довідку про особу. Інші документи, що підтверджують особу відсутні. Громадянин ОСОБА_4 Федерації не звернувся до Посольства ОСОБА_4 Федерації в Україні з метою отримання сертифіката на повернення в країну громадянської належності.

25 вересня 2018 року за порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме, за ухилення від виїзду з України після дозволеного терміну перебування, громадянина ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3, працівниками Хмельницького РВ УДМС України в Хмельницькій області на підставі ч.1 ст. 203 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення (ПР МХМ №024315) та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 гривень).

У цей же день, вищезазначений іноземець без жодних зауважень, отримав копію постанови про накладення адміністративного стягнення.

25 вересня 2018 року на підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відносно гр. ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, було прийнято рішення № 14 про примусове повернення за межі України.

Даним рішенням зазначеного іноземця було зобов’язано залишити територію України в термін до 09 жовтня 2018 року. Про прийняте рішення ОСОБА_3 був проінформований відповідно до п. 3 ст.26 вищевказаного Закону.

Разом з тим, гр. ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3, дане рішення не виконав, самостійно межі держави не залишив та продовжує порушувати чинне міграційне законодавство. Поважних причин, через які не можливо було виконати дане рішення, іноземець не надав.

Відповідно до п.2 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року № 150 громадянин ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3 мав право перебувати на території України не більше як 90 днів протягом 180 днів.

Станом на 25.02.2019 року іноземець перебуває на території України 180 днів протягом 180 днів, чим грубо порушує міграційне законодавство України.

Відповідач із заявою про добровільне повернення до міграційної служби не звертався.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просять його задоволити з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав: згідно ч.4 ст.46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.

Судом встановлено, що 25.09.2018 року о 15.05 Хмельницьким РВ УДМС України в Хмельницькій області за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено, що громадянин ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 порушує правила перебування іноземців на території України, а саме ухиляється від виїзду з України після закінчення терміну перебування, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 203 КУпАП. Про вказане складено протокол серії ПР МХМ №024315. Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МХМ №024315 на підставі вказаного вище протоколу на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Рішенням №14 від 25.09.2018 року вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина ОСОБА_4 федерації ОСОБА_3 та зобов’язати його покинути територію України у термін до 09.10.2018 року. З вказаним рішенням ОСОБА_3 ознайомився 25.09.2018 року, однак добровільно не виконав.

Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Відповідно до п.2 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року № 150 громадянин ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3 мав право перебувати на території України не більше як 90 днів протягом 180 днів.

Згідно відомостей про осіб, які перетнули державний кордон підсистеми «Аркан-ДМС», громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, здійснив в’їзд на територію України 12 травня 2018 року через КПП «Хутір-Михайлівський» по паспортному документу 757542746.

Станом на 25.02.2019 року іноземець перебуває на території України 180 днів протягом 180 днів, чим грубо порушує міграційне законодавство України.

Згідно до п. 14 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України;

Відповідності до статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено виключні підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Положеннями ч.ч. 5, 6 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Враховуючи вищенаведені правові положення статей 26 і 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусовому видворенню передують дві обставини, а саме прийняття рішення про примусове повернення та ухилення від виїзду після прийняття такого рішення.

Статтею 288 КАС України передбачено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Відповідно до ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

4) зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що у відповідача відсутній документ, що посвідчує особу, він перебуває на території України без наявних законних підстав, щоб залишити територію України ОСОБА_3 не вживає ніяких заходів.

Особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворенні або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Щодо відповідача, обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та унеможливлюють примусове видворення за межі України не встановлено. Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Суд вважає, що порушення відповідачем законодавства України про перебування на території держави, невжиття заходів щодо вчинення будь-яких дій щодо легалізації перебування на території іноземної для відповідача держави свідчить про ухилення відповідача від виїзду та дає достатні підстави для затримання строком на шість місяців для ідентифікації громадянина громадянина ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням до пункту тимчасового перебування в Україні та примусово видворити з України після завершення процедури його ідентифікації.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що даний позов є обґрунтований і підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 139, 288, 289 КАС України, ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Затримати строком на шість місяців для ідентифікації громадянина ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні та примусово видворити з України після завершення процедури його ідентифікації.

Допустити негайне виконання рішення суду.

На рішення суду через суд першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, знаходиться за адресою: вул. М. Мазура, буд. 4, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 37864148.

Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин ОСОБА_4 Федерації, мешкає у АДРЕСА_2.

Суддя: