Рішення № 80111560, 12.02.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2019 Справа №607/3316/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дзюбича В.Л.,

за участю секретаря Зубко О.Я.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, за участю третьої особи- Тернопільської філії ДП «Укрветсанзавод» про визнання неправомірною та скасування відмови у призначенні пенсії та зобов»язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа – Тернопільська філія ДП «Укрветсанзавод» в якому просить визнати неправомірною та скасувати відмову відповідача у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, оформлену протоколом №42 від 28.09.2016 року та зобов»язати Тернопільське об»єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 19.07.2016 року, зарахувавши до спеціального стажу період роботи з 12.05.1989 року по 05.03.1998 року на посаді електрозварювальника на Тернопільському заводі по виробництву м»ясо-кісткової муки правонаступником якого є ДП «Укрветсанзавод». В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після досягнення 55-річного віку, 19.07.2016 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії, оскільки його стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, становить 14 років 02 місяці 2 дні, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах. Однак 28.09.2016 року комісією Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області йому було відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.»б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з тих підстав, що загальний пільговий стаж на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, становить лише 06 років 09 місяців 16 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому відповідачем до пільгового стажу за період роботи позивача на Тернопільському заводі по виробництву м»ясо-кісткової муки з 12.05.1989 року по 05.03.1998 року зараховано лише 1 рік 4 місяці 17 днів, а саме: період роботи з 15.05.1989 року по 28.02.1990 року та з 01.06.1995 року по 31.12.1995 року мотивуючи це тим, що в інший період часу він працював на посаді газо-електрозварювальника, яка не передбачена Списком №2 розділу ХХХІІІ ОСОБА_4 Міністрів СРСР №162 від 11.03.1994 року. Вказане рішення відповідача позивач вважає протиправним, таким що суперечить приписам чинного законодавства України, що послужило підставою для звернення до суду із даним позовом.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просить відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Від третьої особи у справі- Тернопільської філії ДП «Укрветсанзавод» надійшла письмова заява про розгляд справи у відсутності представника третьої особи. Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії БТ-І №2926227 останній в період з 17.10.1983 року по 09.05.1988 року працював на посаді електрогазозварювальника ручної зварки 4 розряду у ВАТ «Тернопільське об»єднання «Текстерно» та був звільнений з роботи за власним бажанням за ст.38 КЗпП УРСР. З 05.07.1988 року по 10.05.1989 року позивач працював електрозварювальником 3 розряду на Тернопільському заводі освітлювальних приборів «Світлоприбор» ВО «Ватра», який в подальшому був перейменований У НВО «Ватра» м. Тернопіль, а потім у ТзОВ «Ватра-Укр». 12.05.1989 року позивач був прийнятий на роботу електрозварювальником 5 розряду у Тернопільський завод по виробництву м»ясо-кісткового борошна.10.07.1990 року ОСОБА_1 присвоєно 4 розряд газоелектрозварювальника; 06.03.1993 року присвоєно 5 розряд газозварювальника; 18.10.1994 року присвоєно 6 розряд газоелектрозварювальника.05.03.1998 року позивач звільнений з роботи за власним бажанням на підставі п.5 ст.36 КЗпП України.

19.07.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку у відповідності до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

28.09.2016 року комісія Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області по розгляду спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів розглянула заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, яка була подана 19.07.2016 року і зареєстрована за №309. За результатами розгляду прийнято рішення про відмову у призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку з недостатнім стажем на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, про що свідчить долучений до матеріалів справи протокол №42 засідання комісії. В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що згідно довідки від 19.07.2016 року №78 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданої Тернопільською філією ДП «Укрветсанзавод» і акту перевірки пільгового стажу роботи від 16.08.2016 року пільговий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 12.05.1989 року по 05.03.1998 року на вказаному підприємстві становить 1 рік 04 місяці 17 днів. Пільговий стаж роботи зараховано з 15.05.1989 року по 28.02.1990 року та з 01.06.1995 року по 31.12.1995 рік, оскільки в інший період роботи ОСОБА_1 працював на посаді газоелектрозварювальника, що не передбачена Списком №2 розділу ХХХІІІ ОСОБА_4 Міністрів СРСР №162 від 11.03.1994 року. Назва професії «газоелектрозварювальник» на підприємстві не приведена у відповідність посаді згідно Списку №2. Таким чином, загальний стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 становить 06 років 09 місяців 16 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

У відповідності до ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи 30 років у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року-не менше 26 років у чоловіків. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст.100 цього Закону, згідно з якою таким особам призначається пенсія на наступних умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст.14 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР», п. п. «б» п.16 розділу II Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженого постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним РМ СРСР - чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (далі - Списки), наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 01.12.2005 року за № 1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Право газозварників, електрозварників та електрогазозварників на пільгову пенсію передбачено розділом XXXII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 та Розділом XXXIIІ Списку №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, затвердженого постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 за кодом 23200000-11620-газозварник; 23200000-19756 електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; 23200000-19905 електрозварники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу на работах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки а також на напівавтоматичних машинах; 23200000-19906 електрозварники ручного зварювання.

У розділ ХХХІІІ Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року включені професії і посади за кодом 23200000-11620 - газозварники; 23200000-19756 -електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; 23200000-19905 – електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах;

23200000-19906- електрозварники ручного зварювання.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до ч.1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій, окремих осіб, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №78, виданої Тернопільською філією ДП «Укрветсанзавод» 19.07.2016 року ОСОБА_1 в період з 12.05.1989 року по 05.03.1998 року працював повний робочий день на Тернопільському заводі по виробництву м»ясо-кісткового борошна на посаді електрозварника ручного зварювання, що передбачена Списком №2 розділ ХХХІІІ 28200000-19906, затвердженим постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 11.03.1994 року №162 і його стаж роботи на вказаній посаді становить 8 років 9 місяців 21 день.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до приписів ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупност і та надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає безпідставним твердження відповідача у письмових запереченнях про те, що непроведення Тернопільською філією ДП «Укрветсанзавод», яка є правонаступником Тернопільського заводу по виробництву м»ясо-кісткового борошна атестації робочого місця позивача не дає ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази, приймаючи до уваги те, що відповідними записами у трудовій книжці позивача та наданою довідкою про підтвердження трудового стажу підтверджується наявність у позивача пільгового стажу на роботах зі шкідливими умовами праці, зокрема на Тернопільському заводі по виробництву м»ясо-кісткового борошна в період з 12.05.1989 року по 05.03.1998 року, зазначена довідка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення шляхом визнання неправомірним та скасування рішення комісії Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області по розгляду спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів, оформленого протоколом №42 від 28.09.2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, зобов»язавши відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 12.05.1989 року по 05.03.1998 року на посаді електрозварника ручного зварювання на Тернопільському заводі по виробництву м»ясо-кісткового борошна та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 19.07.2016 року.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, а право компенсування судових витрат, понесених стороною на користь якої ухвалено рішення, визначене ч.1 ст.139 КАС України, тому суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 1280 грн. слід компенсувати останньому за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 20, 72-77, 139, 243-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, ст.13,62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірним та скасувати рішення комісії Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області по розгляду спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів, оформлене протоколом №42 від 28 вересня 2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов’язати Тернопільське об»єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 12 травня 1989 року по 05 березня 1998 року на посаді електрозварника ручного зварювання на Тернопільському заводі по виробництву м»ясо-кісткового борошна та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, починаючи з 19 липня 2016 року відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1280,00 грн. відшкодувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: 46016, м. Тернопіль, вул. В. Великого, 8/12, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (46001, м.Тернопіль вул.Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в порядку, визначеному п. 15.5 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддяОСОБА_5