Рішення № 80110817, 26.02.2019, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/55/19

2/580/229/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 березня 1989 року виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області між сторонами був зареєстрований шлюб, актовий запис № 3. Діти народжені в шлюб на даний час є повнолітніми. Сторони разом не проживають та не ведуть спільного господарства з 1997 року. У зв’язку з цим позивач звернувся до суду і просить розірвати між ними шлюб.

В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду заяву в якій ствердив позовні вимоги в повному обсязі та просить розглянути справу у його відсутності.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і від неї не надійшло заяви про розгляд справи у її відсутності.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований, позовні вимоги витікають із шлюбно-сімейних правовідносин i на підставі ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 18 березня 1989 року виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, актовий запис № 3, прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_1, що стверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого із подружжя № витягу 00014975762 від 27.01.2015 (а.с.12).

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином ОСОБА_4 Федерації, що встановлено з паспорта серія 04 14 621785 виданого 11.06.2014 року (а.с.8). Зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 Красноярський край ОСОБА_4 Федерація, має наступний склад сім’ї: ОСОБА_5, батько ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, мати ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, сестра ІНФОРМАЦІЯ_5, що стверджується довідкою виданою 24.02.2015 за № 124 адміністрацією селища Тея і селища Суворівське Північно-Єнісейського району (а.с. 11).

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №24-754/0/4-13 від 16.05.2013р. «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», джерела правового регулювання участі іноземного елемента у цивільному процесі України поділяються на дві групи: національне законодавство та міжнародні договори, в яких бере участь Україна. Загальні засади регулювання правовідносин з іноземним елементом встановлені Конституцією України, статті якої гарантують забезпечення, охорону і захист прав і свобод людини. У статті 26 Конституції України закріплено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України. Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається у попередньому засіданні відповідно до статті 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право», відповідно до якої суди можуть приймають до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом.

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд, приймає до розгляду матеріали даної цивільної справи, де позивачем є іноземець, та розглядає позовну вимогу про розірвання шлюбу із застосування українського законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.112 СК України при розгляді справи суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Згідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Вирішуючи позов, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Оскільки подружні відносини між сторонами припинені з 1997 року позивач на розірванні шлюбу наполягає, при таких обставинах шлюб слід розірвати.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Законом України «Про міжнародне приватне право», ст. ст. 104, 105, 110 - 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 5, 6, 10, 15, 30, 60, 88, 174, 212, 213, 215, 294 Цивільного процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 18 березня 1989 року виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, актовий запис № 3.

Заочне рішення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 284 ЦПК України може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бакланов Р. В.