Рішення № 80109927, 18.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21958/18

Провадження № 2/522/19/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Приморський районний суд міста Одеса

у складі: головуючого судді Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа: Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.12.2018 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа – Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області про визнання протиправною та скасування Постанови № 464/18 від 23.07.2018 року, прийнятої заступником начальника Управління – начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2, згідно з якою громадянку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 6800 гривень.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 188-42 КУпАП відсутні, а справу про адміністративне правопорушення розглянуто з численними порушеннями порядку, передбаченого нормами КУпАП.

Зокрема зазначила, що під час вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, вона була відсутня на місці проведення перевірки, оскільки перебувала на своєму робочому місці у ТОВ «Пластмед», що знаходиться за адресою – 67700, Україна, Одеська область, м. Білгород – Дністровський, вул. Гагаріна, 29.

Відсутність позивача під час здійснення перевірки не може свідчити про те, що позивачем було не допущено посадових осіб Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради на об’єкт перевірки. Присутність позивача під час перевірки визначена законодавством як його право, а тому відсутність позивача під час перевірки не може вважатися правопорушенням. Відсутність у місці перевірки у призначену дату та час не є доказом недопуску, тому як не має доказів відмови у допуску чи конкретних дій направлених на це.

Суд звертає увагу на те, що станом на час вирішення питання про відкриття провадження у справі внаслідок автоматизованого розподілу у провадженні ОСОБА_3 вже знаходиться приблизно 700 цивільних справ.

Із урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 16 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування тих суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці і т.п.), суд позбавлений можливості вирішити справу у строки, визначені процесуальним кодексом.

Ухвалою суду від 22.12.2018 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.02.2019 року.

Представник позивача – ОСОБА_4 18.02.2019 року в судовому засіданні позов підтримала, посилалась на обставини, викладені в позовній заяві та пояснила, що про факт проведення перевірки, її час та місце проведення Позивачу повідомлено не було, ОСОБА_1 не була присутня при проведенні вищевказаної перевірки. Також Позивачу не було відомо про факт складання відносно неї ОСОБА_4 та Протоколу про адміністративне правопорушення. Акт, Протокол, Припис та Постанову ОСОБА_1 відповідачем належним чином відправлено не було, тільки 11.12.2018 року ОСОБА_1 отримала дані документи. Про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо неї не повідомлялась.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав та заперечував проти його задоволення. В обґрунтування заперечення зазначив, що під час проведення перевірки посадових осіб, які мали провести зазначену перевірку не допустили до об’єкту перевірки.

Представником відповідача також надано відзив на позовну заяву, згідно яких відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог, вважає позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, а оскаржувану постанову такою, що не підлягає скасуванню. У відзиві на позовну заяву відповідач наполягає, що позапланова перевірка об'єкту нерухомого майна, що належить позивачу проведена у відповідності до норм діючого законодавства. Скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, підтверджене складеними ОСОБА_4 та Протоколом, які надані з відзивом.

Представником Позивача надано відповідь на відзив, до якого додано довідку, яка підтверджує, що ОСОБА_1 працює у ТОВ «Пластмед» у м. Білгород – Дністровський, де і знаходилась у час проведення посадовими особами Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради позапланового заходу за адресою – АДРЕСА_1 Т.

Дослідивши позовну заяву та докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У ч.1 ст. 5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 року державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 № 553 (Порядок № 553).

Згідно з п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства

Відповідно до пункту 16 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17 Порядку № 533).

Відповідно до п.п.1 - 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п. 9 Порядку слідує, що посадові особі відповідача вправі приступити до проведення позапланової перевірки лише у разі пред`явлення направлення для проведення позапланової перевірки, при цьому, така перевірка повинна здійснюватись у присутності суб'єктів містобудування або їх представників.

Вказаній нормі кореспондує п. 14 Порядку згідно якого суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п.13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 4 Постанови КМУ №224 підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою управління за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 згаданого порядку, визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Згідно з п.6 цього порядку, питання про накладення штрафу розглядається в 15-денннй строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення.

Такий протокол за формою та змістом повинен виповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У ст. 280 КУпАП України визначено, шо орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, шо пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, шо мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт. який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідні положення також закріплені в розділі «Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Порядку про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка затверджена постановою КМУ від 06.04.1995 за № 244.

Судом встановлено, що 10 липня 2018 року посадові особи Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради мали намір провести позапланову перевірку за адресою – АДРЕСА_2 Т.

Того ж дня на власницю об’єкта нерухомого майна Управлінням державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради складено ОСОБА_4 та Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.

23.07.2018 року за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності заступником начальника Управління – начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 було прийнято Постанову № 464/18 по справі про адміністративне правопорушення від 23.07.2018 року, якою Позивача було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-42 ч.2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

В обґрунтування вищевказаної постанови вказано, що під час виїзду представника відповідача на місце, ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва з реконструкції будинку за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 10/12, незважаючи на те, що була проінформована про проведення перевірки, чим порушила положення пункту 1 частини 3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, завт. Постановою КМУ від 23.05.2011 року №553.

Причиною притягнення до відповідальності є факт недопущення до перевірки працівників Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради нею як фізичною особою, правопорушення за яке передбачена відповідальність ч.2 ст. 188-42 КУпАП. полягає у невиконанні законних вимог.

Згідно статей 1, 3, 8, 9 Конституції - Україна є правовою державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується..

За правилами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Адміністративна відповідальність настає лише в разі умисного вчинення дій, передбачених диспозицією ч.2 ст. 188-42 КУпАП.

Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини другою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення ухилення посадових осіб і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від своєчасного виконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - тягне за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріалами справи не доведено, що Позивач не допустила посадових осіб Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради на об’єкт перевірки. Зокрема, у складеному 10.07.2018 року акті перевірки та протоколі про адміністративні правопорушення не зафіксоване, що позивачем здійснювалися активні дії по прямому перешкоджанню реалізації права посадових осіб на об’єкт перевірки, або у бездіяльності у вигляді запирання та не відчинення дверей чи інших проходів до об'єктів, що підлягали обстеженню (перевірці).

У судовому засіданні представником відповідача не надано належних та допустимих доказів здійснення позивачем дій із недопущення посадових осіб Управлінням державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради позивачем на об’єкт перевірки, а його посилання, що такими документами є акт, припис та протокол не є спроможними.

Дослідивши наявні в матеріалах справи акт, припис, протокол та постанову відповідача, судом встановлено, що зазначені рішення відповідача були складені без присутності ОСОБА_1.

Разом з тим доводи відповідача, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про проведення позапланової перевірки, про винесення акту, припису, протоколу та постанови спростовуються матеріалами справи.

Із наданих Позивачем доказів вбачається, що вона у час проведення перевірки перебувала на своєму робочому місці у ТОВ «Пластмед», що знаходиться за адресою – 67700, Україна, Одеська область, м. Білгород – Дністровський, вул. Гагаріна, 29, що підтверджується довідкою з ТОВ «Пластмед», тобто в іншому місті. При цьому відповідач повинен був її сповістити про проведення перевірки за місцем проживання позивачки, тобто АДРЕСА_3.

У зв’язку з фактичною відсутністю ОСОБА_1 за місцем проведення перевірки по провулку – АДРЕСА_4, вона фізично не могла вчинити активні дії щодо недопущення посадових осіб Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради на об’єкт, що підлягав перевірці.

З огляду на викладене та положення чинного законодавства Суд дійшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.188-42 ч.2 КУпАП.

Крім того, згідно припису Управління ДАБК Одеської міської ради від 10.07.2018 року, позивачці було встановлено строк для усунення недоліків до 24.07.2018 року.

Проте, оскаржувану постанову №464/18 відносно позивачки було винесено заступником начальника Управління – 23.07.2018 року, тобто раніше встановленого строку для добровільного виконання вимог Управління.

Отже, постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача у виді штрафу не відповідає вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП, зокрема не містить докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, а тому підлягає скасуванню за відсутності складу (події) адміністративного правопорушення, провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

Також, відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідна стаття кореспондується з п 17 Порядку про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка затверджена постановою КМУ від 06.04.1995 за № 244, де вказується, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за. три доби до дня розгляду справ.

Пунктом 18 вищевказаного порядку визначено, що справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа), при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, матеріалами справи не доведені спроби посадових осіб повідомити Позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо неї. Акт, Протокол та Припис ОСОБА_1 не отримувала, у складених Управлінням державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради документах щодо неї не розписувалась, з їх змістом ознайомлена не була, не мала можливості подати свої заперечення та зауваження щодо їх змісту.

Таким чином, справу про адміністративне правопорушення розглянуто з численними порушеннями порядку, передбаченого нормами КУпАП.

За таких обставин, позивач не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за невиконання приписів у вигляді недопущення посадових осіб відповідача на зазначений об’єкт перевірки, оскільки подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, відсутня.

Таким чином, з огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню, тому як по справі відсутні докази наявності у будь-яких діях чи встановленої бездіяльності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого додаткового до Конвенції протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) , заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Принцип презумпції невинуватості є обов'язковим для будь-яких суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних, повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову відповідно положень п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, оскільки у діях відповідача убачаються процедурні порушення провадження у адміністративній справі.

Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно вимог ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як зазначає ОСОБА_1, про оскаржувану постанову від 23.07.2018 року їй стало відомо 11.12.2018 року, тому строк звернення до суду з даним позовом нею пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст. 9, 33, 36, 245, 256, 268, 276-278, 280, 287, 293, 295 КУпАП, ст.ст. 3, 5-14, 19-20, 72-77, 122-123, 241-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, Одеська обл.., АДРЕСА_3) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: 65009, м.Одеса, вул.Черняховського, 6), третя особа: Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області (м. Одеса, вул. Пастера, 58) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №464/18 від 23.07.2018 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, Одеська обл.., АДРЕСА_3) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 188-42 КУпАП, із накладенням штрафу в розмірі 6 800, 00 грн. та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржена до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів в строк після отримання рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 25.02.2019 року.

Суддя: Л.В. Домусчі